п'ятниця, 22 червня, 2018, 18:13 Події
Військовослужбовець має відчувати, що у нього є права, – нардеп
ZIK
ZIK

В Україні понад 340 тисяч громадян мають посвідчення про участь у бойових діях на Донбасі. Частина з них, після закінчення служби, не знають куди податися. Зважаючи на їхній досвід, у цивільному житті таких людей варто забезпечити роботою, пов’язаною із армією. Втім це не єдина проблема. Безліч людей, які уклали контракти, не можуть їх розірвати навіть після вичерпання терміну. Ймовірно, причина у так званому особливому режимі.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

За даними Державної служби у справах ветеранів, першого червня 2018 року нарахували 341 тисячу 574 особи, які брали участь у бойових діях на Донбасі та отримали відповідне посвідчення. Понад тринадцять тисяч із них зазнали поранень різного ступеня. І ледь не половина не можуть себе знайти у мирному житті.

«Іноді ветерани війни не можуть реалізувати свій потенціал. Тому ми маємо забезпечити їх роботою, яка не буде фізичною. Наприклад, вони можуть призивати хлопців в армію, вести облік, консультувати, давати поради тощо», – зазначає нардеп Тарас Пастух.

«Варто дозволити людям повертатися на певні посади і укладати контракти, якщо вони до того були списані військовою лікарняною комісією», – каже нардеп Іван Вінник.

«Було б дуже добре, якби серед депутатів чи помічників була частина військових. Тоді наші закони, які ми ухвалюємо для національної безпеки і оборони, мали б якісніший характер», – додає нардеп Тарас Пастух.

Служба згідно контракту про особливий стан означає рабство?

Крім того, законом України необхідно врегулювати розірвання контрактів та звільнення з військової служби. Вперше про контрактну армію офіційно заговорили у 2016-му, хоча на цей гачок ще 2015-го потрапили добробати. Вони увійшли до лав ЗСУ і підписали контракти до завершення, так званого, особливого періоду.

Командир Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» Олег Куцин захищав Україну, починаючи від 2014 року. Навесні 2015-го добровольці офіційно вступили до лав 93-ї окремої механізованої бригади.

«Нам запропонували або підписати контракт по мобілізації, або погодитися воювати до кінця особливого періоду. Чесно кажучи, ми не розуміли, що означає другий варіант. Втім, погодившись на нього, ми, фактично, потрапили у рабство, бо не маємо права звільнитися», – розповідає військовий Олег Куцин.

Тож військові почали шукати різні шляхи, аби вирішити цю проблему. В Україні є кілька обставин, коли можна розірвати контракт у суді. Можна це зробити за сімейними обставинами, станом здоров’я, службовою невідповідністю або ж якщо жінка-військовослужбовець має неповнолітніх дітей.

Судитися з Міністерством оборони – справа не з легких

«Юристи міністерства посилаються на закон про особливий період. У ньому не написано, як люди мають звільнятися. Тому, здебільшого, суди ухвалювали рішення на користь держави», – каже військовий Олег Куцин.

Через руки правозахисника ГО «Юридичної Сотні» Антона Красова пройшла не одна справа бійців. Деякі з вояків служили на передовій уже по кілька років.

«Контракти виникли у відповідь на агресію Росії. У 2016-му ВРУ ухвалила закон №5337, і президент підписав його», – зазначає правозахисник Антон Красов.

Ухвалений тоді закон стосувався звільнення двох категорій військових: тих, хто підписав контракт під час проведення АТО, та тих, хто підписав його ще до березня 2014 року. Щоб розірвати контракт, військовий мав прослужити ще 18 місяців після закінчення дії свого контракту. А військові, які підписали контракт до завершення особливого періоду, мали право на звільнення після двох років служби під час цього періоду.

«В кожній частині був графік звільнення і військовослужбовців потрохи відпускали», – пригадує правозахисник Антон Красов.

Але дія цього закону поширювалася тільки на один рік, до 7 січня 2018-го.

«Тобто досі не звільнили людей, які відслужили трьохрічний контракт, переслужили 18 місяців», – підкреслює правозахисник Антон Красов.

У новому законі статтю про звільнення з контрактної служби розширили, хоча терміни для звільнення з контрактної служби лишилися ті ж самі.

«Ті, хто уклали контракт після закінчення 24 місяців служби, можуть його розірвати. Далі вони повертаються до цивільного життя або переукладають договір про службу на термін від одного до десяти років», – розповідає нардеп Іван Вінник.

«Є таке визначення як особливий період. Це час від початку мобілізації, у процесі воєнних дій, відновлення територій і аж до встановлення миру. Навряд чи незабаром Президент оголосить закінчення особливого періоду. Однак, є ще один цікавий момент. Після мобілізації у нас не оголосили воєнний стан. А у законі України так і не прописано, чи діє особливий стан за таких умов», – звертає увагу правозахисник Антон Красов.

Армієць має відчувати себе людиною з правами

«Будь-яка армія країн НАТО виховує у військовослужбовця стимул бути корисним на полі бою, а не чекати наказу. Нам треба змінити радянське ставлення. До того ж, людина має відчувати, що має права», – підкреслює нардеп Тарас Пастух.

Але бійці переконані, що у більшості українських військових підрозділів ще не скоро відмовляться від стереотипів.

«Нам обіцяли безкоштовну медицину. Ми за неї справді не платили, однак лікарі у нашій бригаді й так особливо не мали чим нам допомогти. Також мені і побратимам обіцяли кар’єрний ріст, міжнародні навчання, вивчення іноземних мов, але слова не дотримали. На курси поїхав лише один офіцер, який потім став інструктором», – розповідає військовослужбовець Юрій Беззубець.

Саме тому все більше людей хоче розірвати контракти або перевестися до лав ЗСУ.

«Гнів і розчарування накопичуються. Ініціативність рубається ще при корінні. На мій погляд, в армії потрібна маса, якою легко керувати. Люди йдуть, і, перш за все, через ставлення командирів зводів, бригад», – додає військовослужбовець Юрій Беззубець.

Незважаючи на це, за даними Генерального штабу, минулого року контракт зі ЗСУ підписали 36 700 осіб. Загалом на контрактній основі служать понад 168 тисяч, тобто 83% від загальної кількості військовослужбовців.

«Практика показала, що звільнилося лише десять відсотків. Тобто хлопці показали, що в них нема бажання кидати зброю. Вони хочуть почувати себе людьми, які мають право вибору після завершення контракту», – наголошує нардеп Тарас Пастух.

«Військовим треба давати можливість самостійно визначити, скільки вони хочуть служити. І не можна змушувати їх чекати закінчення особливого періоду», – додає нардеп Іван Вінник.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 16:34 :33