п'ятниця, 15 червня, 2018, 18:28 Політика
Ні Україна, ні Росія не змінять свої позиції щодо миротворчої місії на Донбасі, – експерти
ZIK
ZIK

Для заведення «блакитних шоломів» потрібна згода обох сторін конфлікту, тобто України та Росії. Однак реалізацію місії ми бачимо по-різному – РФ хоче, щоб війська були суто охоронцями ОБСЄ, ми ж вимагаємо присутності на всій лінії розмежування, аж до кордону. Наразі виглядає так, що на поступки не піде ні Київ, ні Кремль. Це основна причина того, чому миротворча місія досі відкладається.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Думка Росії щодо миротворців на Донбасі

Експерт ООН Річард Гован підготував доповідь, у якій запропонував сценарій введення «блакитних касок». На його погляд, необхідно задіяти 20 тисяч військових миротворців та ще чотири тисячі поліцейських.

Їх мали би представляти країни, що не входять у НАТО, окрім Греції. Також нейтральні європейські держави – Австрія, Фінляндія та Швеція; пострадянський простір – Білорусь і Казахстан, країни Південної Америки – Аргентина, Бразилія та Чилі.

Водночас у Кремлі мають свою думку щодо миротворців на Донбасі.

«Вони можуть забезпечувати охорону працівників ОБСЄ. До того ж їхні сили мають зосереджуватися тільки на лінії розмежування», – наголошує президент Російської Федерації Володимир Путін.

Із такою позицією не згідна Олена Снігур, яка вже не один рік досліджує діяльність миротворців у різних країнах. Вона знає, чим вся ця затія може обернутися для українців.

«Сценарій Путіна – це нонсенс. Миротворці не можуть бути збройною охороною для місії ОБСЄ. Росія із задоволенням завтра би завела до нас миротворців з ОДКБ або СНД. Але для нас неприпустимою є присутність російських, білоруських, вірменських, казахських шоломів», – зазначає фахівець Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка Олена Снігур.

Так звані «блакитні шоломи» змогли б врегулювати не лише військовий конфлікт на Донбасі, а й вирішити інші проблеми регіону, каже колишній миротворець.

«На певний час ми делегуємо повноваження державної влади відповідній місії ООН. Так ми можемо бути певними, що потоки контрабанди, нелегальної міграції зменшаться», – пояснює військовий експерт Сергій Грабський.

Позиція українських парламентарів

У Верховній Раді думки нардепів щодо введення миротворців на Донбас різняться, але в одному впевнені всі – слідувати вимогам Путіна не можна.

«Як правило, те, що Путін називає миром – для інших війна», – коментує нардеп Іван Вінник.

«Миротворці мають зайняти територію від лінії розмежування до державного кордону», – додає нардеп Андрій Тетерук.

Проте є парламентарі, які категорично проти введення миротворців.

«Вони муміфікують, заморожують будь-який конфлікт. Для нас це означає жах без кінця, вічний сепаратизм, який може розповсюдитися, як гангрена, по інших областях», – підкреслює нардеп Андрій Білецький.

Чоловік пояснює свою позицію на прикладі миротворчих місій у Європі.

«Хорватії для того, щоб вийти із цієї ситуації, довелося проводити не одну, а дві військові операції – «Блискавка» і «Буря». Тоді ООН фактично протидіяла не сепаратистам із сербської республіки, а хорватським військам. У перший день, щоб відновити територіальну цілісність, їм довелося атакувати блокпости ООН», – розповідає нардеп Андрій Білецький.

Російські миротворчі війська в Україні

Російські шоломи по-своєму розуміють суть миротворчої місії, адже окупували не одну чужу територію. До слова, у 2014 році вони побували і в Україні – серед «зелених чоловічків», під час окупації Криму.

«Вони є у складі російського миротворчого контингенту, який, за рішенням російського військового керівництва, може брати участь у різних миротворчих операціях», – каже експерт Олена Снігур.

Саме в ООН вирішують відправити миротворчу місію в окрему державу. Така пропозиція надходить і до України. Тут її аналізують і ставлять на голосування у ВРУ. На підставі рішення видається указ Президента і міністра оборони. Після цього починають формувати миротворчий підрозділ.

На початку дев’яностих Україну могли виключити зі складу ООН

Причина банальна: наша держава не мала грошей, аби сплачувати членські внески.

«Але ми знайшли вихід. Пішли на компроміс – спробували відправляти військову техніку, озброєння для того, щоб виконувати миротворчу місію. Це був унікальний шанс зберегти ресурс і отримати досвід», – пригадує полковник, керівник регіонального медіа центру Міністерства Оборони України Олександр Поронюк.

Починаючи з 1992 року, ЗСУ беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. Загалом у військових операціях взяло участь 37 000 українських військовослужбовців, з них півсотні загинуло. Наразі до миротворчих місій залучено 338 українців. Вони долучились до операцій у Конго, Косово, Судані та на Кіпрі.

Однак в Україні найближчим часом навряд з’являться миротворці.

Основна причина – велика кількість розбіжностей між сторонами конфлікту щодо пропозицій введення миротворців.

«Вони стосуються функцій місії ООН. Росія хоче, щоб вона була охороною ОБСЄ, ми ж бажаємо, аби вона виконувала функції безпеки, зокрема у перехідний період», – зазначає політолог Володимир Фесенко.

«Може статися і так, що миротворцям доведеться бути третьою компонентною: інженерною, екологічною тощо. Зараз точаться переговори, і, очевидно, українці не готові до сценарію РФ, у якому ведуться торги нашим суверенітетом», – додає політолог Олег Саакян.

Теоретично миротворчу місію на Донбасі можуть представляти і росіяни. Статут ООН цього не забороняє.

«Є така практика, коли суміжні країни беруть участь у миротворчих місіях. Така практика стала особливо популярною у 2000-х роках», – говорить політолог Олег Саакян.

На чиєму боці Європа?

Європейські представники, а саме спостерігачі місії ОБСЄ, працюють на Донбасі вже більше трьох років.

«На мій погляд, обговорення миротворчої місії допомагає рухати процес. Додаткові заходи змогли б допомогти імплантувати ідею, але діяти треба дуже обережно», – підкреслює заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг.

Втім він уже готовий співпрацювати з ООН. Він обіцяє разом з колегами поділитися багатим досвідом роботи на сході України.

«Ми ділимося інформацією з ООН, щоб підтримати Україну і сторони, які підписали Мінські угоди», – додає Александр Хуг.

Водночас, деякі експерти вважають, що підтримка України з боку Європи слабне. Тому програму щодо миротворців, ймовірно, реалізовуватимуть не зовсім так, як би того хотілося нам.

«Економічне лобі РФ в Європі стає все потужнішим. Мені здається, що думка ЄС щодо санкцій може похитнутися», – каже заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Миротворчу місію на Донбас могли б ввести й всупереч позиції Путіна

Росії б навіть не допомогло право вето в ООН. Але знову ж таки, тут потрібна воля європейських лідерів.

«Право вето РФ може подолати голосування через Генасамблею. Але, я переконаний, що країни-члени Радбезу не зацікавлені у тому. Їм не вигідно створювати такий прецедент», – звертає увагу Георгій Тука.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-21 01:12 :16