вівторок, 12 червня, 2018, 10:47 блоги Суспільство
Жіноча уява: 175 років тому дочка лорда Байрона опублікувала першу комп’ютерну програму
Юра Мартинович
репортер, оператор, письменник
Фото: ticbeat
Фото: ticbeat

Часом, почуваюся як Нео з фільму «Матриця», бо третину своїх днів, коли не більше, проводжу за комп’ютером, який підключений у всесвітню інформаційну павутину. Комп’ютер на роботі, вдома, у кишені. Третину життя я витрачаю на світ, який існує у вигляді нулів та одиничок. Математичних формул, яких не помічаю, завдяки геніальним рішенням людей, які долучилися до мрії багатьох поколінь – створити доступний прототип розуму, що єднає всі інші уми. Справді, комп’ютер – це мозок у мініатюрі, який з року в рік стає все більшим, сильнішим, швидшим та, зрештою, чимось таким, що ми називаємо штучним інтелектом. Цей прогрес не відбувся би без чоловіків та жінок, які своїми думками і справами міняли уявлення про те, що таке комп’ютер, для чого він потрібний? Одна з таких постатей – дочка відомого англійського поета лорда Байрона, Августа Ада Лавлейс, ще 175 років тому написала працю, через яку знавці охрестили її першим комп’ютерним програмістом.

Після прочитання цього вступу, напевно, виникло логічне питання, невже 175 років тому існували комп’ютери, щоб їх можна було програмувати? Виявляється, так, існували, але, звісно, не такі, з яких ви зараз читаєте цей блог.

Та все по порядку.

Дух Байрона

Джордж Гордон Байрон. Фото: armeniasputnik
Джордж Гордон Байрон. Фото: armeniasputnik

Батько Ади був романтиком та гультяєм. Також він був луддитом, тобто тим, хто виступав проти машин на фабриках, бо ті забирали роботу у робітників. Джодж Гордон Байрон прожив всього 36 років, та цього часу, як виявилося, було більш ніж достатньо, щоб увійти в історію. Його «Дон Жуан» став безсмертним і був близьким автору за духом і за характером. Маючи сотні фанаток, він вибрав ту, яка любила його не за вірші і романтику душі, а за щось інше. Анна Ізабелла Мілбенк була багатою панною, а Байрон мав чимало проблем із грошима. Вигідна партія, яка, однак, протривала не більше року. Після народження Августи Ади, яку лорд бачив лише раз, її матір Анна Ізабела виявила у своєму чоловікові пороки та перелюбства, що сягали навіть кровозмішування із зведеною сестрою Августою (тому Августу Аду стали кликати просто Ада). Жінка поставила ультиматум лорду Байрону, і той забрався геть із їх життя. Маленька Ада тривалий час не знала, хто був її батьком, та його кров бурлила у ній. Вже у підлітковому віці вона намагалася втекти із своїм репетитором, з яким мала любовні стосунки. Однак, мама знайшла протиотруту «байроновій вдачі» своєї дочки. Інтелектуальним антидотом виявилася математика. Анна Ізабелла все життя захоплювалася та вивчала цю науку – «царицю наук», тому також виховала любов в Ади до математики. У свої двадцять років, 1835 року, Ада одружилася з Вільямом Кінгом, 1-им пером Лавлейсом, і стала баронесою Кінг, графинею Лавлейс.

20 річна Ада Лавлейс. Фото: newstyle-mag
20 річна Ада Лавлейс. Фото: newstyle-mag

Донька Байрона не мала виняткових здібностей у математиці, та вона мала унікальну уяву, яка дозволяла поєднувати непоєднуване, бачити поезію та красу у строгій та точній алгебрі. Саме завдяки цьому вмінню, батьковому серцю та розумові мами, ця хвороблива тілом та сильна характером жінка – назавжди вписала своє ім’я в історію комп’ютерних наук.

Аналітична машина Беббіджа

Машина Беббіджа створена сучасниками. Фото: youtube
Машина Беббіджа створена сучасниками. Фото: youtube

На початку ХІХ століття комп’ютерні науки були лише фантазіями математиків, які намагалися створити нові «калькулятори», щоб обчислювати все більші числа. Перший такий механізм був розроблений та запатентований ще у середині XVII століття французьким математиком та філософом Блезом Паскалем. Він його змайстрував, щоб полегшити каторжну роботу свого батька – податкового контролера, який займався постійними обчисленнями грошей. Цей механічний пристрій мав вигляд шухлядки з числами, з’єднаними одне з одними зубчастою передачею та шестернями. Числа вводилися в машину за допомогою відповідного повороту коліщат. Механізм був вдосконалений німецьким математиком Готфрідом Лейбніцем. Та з того часу, тобто сотню років, – не змінювався. І ось, геніальний англієць Чарльз Беббідж, який був всебічно обдарованою людиною і здійснив ряд важливих відкриттів у різних галузях, вдосконалив цей «калькулятор». Беббідж, адаптувавши ідеї французів Гаспара де Проні та Жозефа-Марі Жаккара, які лягли в основу його різницевою машин, яку він успішно сконструював, та аналітичної машини, яку так і не вдалося змайструвати практично. Саме невтілена аналітична машина стала праобразом сучасних комп’ютерів, принцип якої на ціле століття випереджав науку і техніку.

Архітектура сучасного комп’ютера багато в чому схожа з архітектурою аналітичної машини. В ній присутні: «склад» (або, як зараза кажуть пам’ять), «фабрика» (сучасний процесор), керуючий елемент з операційних карт (або бібліотека функцій) і пристрої введення /виведення інформації (монітор, клавіатура). Для створення залишалося лише придумати схему з збереженою програмою, яка б керувала механізмом (на зразок сучасного Windows). Частинку такої програми, яка б керувала механізмом, написала графиня Лавлейс.

Ще із юного віку вона захоплювалася роботою Беббіджа. Дочка Байрона була фанатом та проповідницею ідей обдарованого вченого, який збирав навколо себе сотні талановитих осіб. У Ади та Чарльза були дружні стосунки, які найкраще знайшли своє відображення в епістолярній переписці та роботі над потенціалом аналітичної машини.

Примітки «А.А.Л.»

У 1842 році Чарльз Беббідж відвідував Туринський університет, де провів семінар про свою аналітичну машину. Луїджі Менабреа, юний інженер і майбутній прем’єр-міністр Італії, записав лекцію на французькому. Згодом вона була опублікована в Женеві. Друг Беббіджа попросив графиню Лавлейс перевести записи Менабреа на англійську і написати коментарі та примітки, щоб зробити роботу більш популярною серед науковців. Леді Лавлейс витратила більше року на це, обмінявшись із Беббіджем десятками листів. Праця була опублікована під акронімом «А.А.Л.» (Августа Ада Лавлейс) з урахуванням 52 сторінок приміток та коментарів Ади, які виявилися удвічі більшими, ніж записи Менабреа.

В одній із своїх приміток Ада описує алгоритм обчислення чисел Бернуллі за допомогою аналітичної машини Беббіджа. Для демонстрації того, як аналітична машина може генерувати числа Бернуллі, Ада описала послідовність операцій, разом із намальованою діаграмою, що показувала, як кожна з них має бути занесена в машину. Також вона допомогла розробити концепції підпрограм та рекурсивного циклу, формулювань, без яких сучасні програми комп’ютерів не могли б працювати. Через ці прогресивні напрацювання, знавці техніки охрестили графиню Лавлейс званням першого комп’ютерного програміста у світі, незважаючи на те, що машина Беббіджа так і не була сконструйована за життя ні Ади, ні самого Беббіджа.

Перша опублікована комп'ютерна програма у світі. Фото: wikipedia
Перша опублікована комп'ютерна програма у світі. Фото: wikipedia

У своїх записах вона пророкувала, що, подібно до того, як ткацький верстат може ткати квіти, аналітична машина здатна створювати алгебраїчні формули, а в перспективі – писати музику, малювати картини – і вкаже «науці такі шляхи, які нам і не снилися». Цікаво, що Ада не вірила у те, що машина здатна буде мислити. Вона вважала, що машина не зможе створити власні ідеї, лише за заданими їй параметрами виконувати ті чи інші функції. «Аналітична машина аж ніяк не претендує на створення чогось, – писала Ада у своїх примітках – Вона може робити усе, що ми здатні наказати їй зробити. Вона може діяти згідно з аналізом, але не здатна передбачити жодних аналітичних відношень чи істин». Століття по тому, відомий математик Алан Тюрінг заперечить ця твердження, придумавши так званий «тест Тюрінга».

Сама ж машина Бебіджа була реалізована лише століття по тому. «Марк I» (Automatic Sequence Controlled Calculator) – став першим американським програмованим комп’ютером, який розробили і побудували у 1941 році спеціалісти IBM на основі ідей Чарльза Беббіджа та Ади Лавлейс.

А що ж Ада? Донь Байрона більше ніколи не публікувала своїх праць. Вона була генієм одного твору. Ада померла у 1852 році від кровопускання при спробі лікування раку матки. Злий фатум, але від кровопускання також помер і лорд Байрон, і теж це сталося у віці 36 років. Лише по смерті, вона знову зустрілася із татом, адже її поховали поруч нього у родинному склепі Байронів.

 

Августа Ада Лавлейс змогла зазирнути у майбутнє, у якому машини стали спільниками людської уяви. Її «байронова душа» та прагматичний розум розгледіли нас з вами, які, як і вона, стали зачарованими можливостями цих машин. За останні десятиліття різноманітні комп’ютери набули шаленої популярності та потужності, тепер мало хто знає та згадує про їх творців, таких людей, як графиня Лавлейс, чия впертість та уява вказала нам шлях у це неповторне майбутнє.

Фото: ua.depositphotos
Фото: ua.depositphotos


Написано на основі книжки Волтера Айзексона «Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію (англ. The Innovators: How a Group of Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution)».

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-21 07:36 :43