п'ятниця, 8 червня, 2018, 21:37 Суспільство
Українські вчені отримали для дослідження із Антарктиди зразки рослин
ZIK
ZIK

Зелені рослини серед крижаних заметів. Учені взялися досліджувати унікальні зразки рослин із Антарктиди – щучник або дешампція, які виявилися стійкими до снігу, холоду та посухи. Кажуть, якщо вдасться вивчити його унікальні властивості, то це стане проривом у багатьох галузях.

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Маленька зелена рослинка подолала тисячі кілометрів – із крижаних пустель Антарктиди приїхала до українського Інституту молекулярної біології та генетики. На перший погляд, це звичайна трава. Та вчені називають цих малят супергероями, бо ж вони ростуть і зеленіють за суворих умов Північного полюсу.

«Існує зона, де дуже жорсткі умови, і там живуть саме ці рослини. Як вони виживають у цих жорстких умовах холоду, ультрафіолету, засухи та що їх спонукає бути живими і триматися – дуже важливо дослідити. Ми можемо це взяти у природи і потім перенести у культурні рослини і зробити їх більш стійкими», – сказала директор Інституту молекулярної біології й генетики Ганна Єльська.

Вивчати антарктичний щучник почали відносно нещодавно. Науковці розповідають, що мільйони років тому Антарктида була зеленим континентом із тисячами всіляких рослин. Та сьогодні серед снігових заметів можна зустріти лише мохи, лишайники, щучник і перлинницю. Як останнім вдалося вижити, досі залишається загадкою.

«Загадка екстремального виживання щучника антарктичного досі наукою не розшифрована. Ця рослина є загадкою, але вона показує те, що в Антарктиді дуже змінюється клімат», – розповів завідувач біологічного відділу Інституту молекулярної біології й генетики Іван Парнікоза.

Змінюється клімат і в Україні. Холодні зими та аномальна спека влітку вимагають нових підходів і в сільському господарстві. Вчені сподіваються, якщо вдасться дослідити властивості антарктичного щучника, то їх можна буде перенести на культурні рослини й адаптувати до нових кліматичних умов.

«Зараз у нас така посуха що там, де були степи, вже є напівпустелі, і біля Житомира сіють кукурудзу та сою. Ще 10 років тому цього не було. Тому те, що робиться – це жах, і це виллється у мільярдні збитки. Але вивчаючи механізми стійкості, ми зрозуміємо, що нам треба змінити у кукурудзі», – вважає завідувач відділу генетики Інституту молекулярної біології й генетики Віктор Кунах.

А ще, кажуть дослідники, ця рослинка може допомогти у боротьбі з раком шкіри. Бо ж вона стійка не тільки до морозів, а й до ультрафіолету.

«Ми два тижні без перестанку разом із основним освітленням освітлювали рослину ультрафіолетом А. Якби те саме робили з людською шкірою, то це могло мати свої наслідки, а для рослини це не виявило особливого впливу. Також не вплинуло на ріст і біохімічний склад», – прокоментувала кандидат біологічних наук Оксана Пороннік.

Вирощують науковці і спеціальні рослинні тканини, тобто сукупність корисного рослинного матеріалу. Він росте значно швидше за саму рослину, і його широко використовують у виробництві ліків і косметики.

Олександра Гутнік, «Перші про головне»

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-18 19:26 :02