п'ятниця, 8 червня, 2018, 17:40 Події
Перед початком війни Україна припинила використовувати комплекси С-200, – «Стежками війни»
ZIK
ZIK

У травні 2018 року з’явилася інформація про те, що українське конструкторське бюро «Південне» патентує нову зенітну ракету. Головне завдання – збивати повітряні засоби ворога. Поки що на озброєнні в ЗСУ є зенітно-ракетні комплекси радянського виробництва. Втім найпотужніший – С-200 – українські генерали зняли з бойового чергування за кілька місяців до початку війни на Донбасі.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

У 1991 році був 31 дивізіон комплексів С-200, до 1999-го їх скоротили до одинадцяти. У 2001-му – знову наростили – до 22. Знімали з озброєння й інші зенітно-ракетні комплекси.

«Із семи різних типів ми обмежили арсенал комплексів середньої дальності, зокрема до двох. Це комплекс С-300ПТС, який має дальність 70 кілометрів, і комплекс «Бук», який має дальність десь до 30 кілометрів», – розповідає військовий експерт Сергій Згурець.

За час війни Росія порушувала українське небо 350 разів

За словами експерта, протягом 2014-2018 років військові фіксували приблизно 350 випадків порушення повітряного простору України.

«Останнім часом кількість випадків значно зменшилася. У 2016 році було зафіксовано 53 випадки, з них два гелікоптери, а решта – безпілотні літальні апарати», – каже начальник протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ Сергій Кисельов.

Загалом зенітно-ракетні комплекси Повітряних сил ЗСУ призначені для прикриття стратегічних військових, а також цивільних об’єктів.

«Це і міста-мільйонники, атомні станції, греблі Дніпропетровського каскаду», – додає військовий експерт Сергій Згурець.

Зараз у складі Повітряних сил ЗСУ є два типи зенітно-ракетних комплексів: С-300 та БукМ1. Водночас С-75, С-125 та С-200 з озброєння зняті.

Комплекс С-200 був єдиним комплексом дальньої дії

Він міг збивати цілі противника на відстані понад 240 кілометрів. У 2013 році в українській армії було чотири дивізіони таких ЗРК.

«Було навіть завдання збільшити кількість комплексів С-200. І деякі з них розгорнути і в Криму, і на території, яка межує з РФ», – розповідає військовий експерт Сергій Згурець.

За іронією долі, саме в Крим втік екс-міністр оборони України Павло Лєбєдєв, при якому чотири дивізіони комплексів С-200-х зняли з бойового чергування.

«Їх демонтували по-живому. Навіть кабелі розірвали, які поєднували пускові установки зі системами заряджання і наведення», – каже військовий експерт Сергій Згурець.

Командувачем Повітряних сил ЗСУ тоді був генерал Юрій Байдак. Його Петро Порошенко звільнив із посади ще в 2015-му. Після того, як бойовики на Донбасі збили український транспортник Іл-76.

Вже у 2013 році командування українських Повітряних сил зняло з озброєння зенітно-ракетні комплекси С-200.

«Деякі експерти вважають, що комплекс С-200 є старим. Але система управління є надійною і бойова частина потужною. Гадаю, вона спроможна збивати літаки РФ», – наголошує військовий експерт Сергій Згурець.

«Комплекси С-200 зняли з озброєння, бо це було необхідно. Вони не могли чергувати», – підкреслює екс-командувач Повітряних сил ЗСУ (2012-2015 рр.) Юрій Байдак.

В Україні є декілька підприємств, які здатні ремонтувати та модернізувати ЗРК.

Це державне підприємство «Укроборонсервіс» і приватні – «Оборонні технології» та «Аеротехніка-МЛТ». Представники останнього зазначають: працюють і для України, і для іноземних країн.

«Ми модернізуємо зенітно-ракетні комплекси С-125 «Печора», вона ж «Ніва», і комплекс 2К12 – «Куб», він же «Квадрат», – розповідає головний інженер НВП «Аеротехніка» Олег Книш.

Ці зенітно-ракетні комплекси «Аеротехніка» модернізує для армій інших країн. Отримує зношені, далі оновлює їх і повертає назад. Співпрацює переважно з Африкою.

Нині компанія модернізує і навіть виробляє для української армії радіолокаційні станції. Із ЗРК, кажуть, окрема історія.

«На прохання ЗСУ, в 2010 році ми модернізували зенітно-ракетний комплекс С-125. Також брали участь у тактичних навчаннях з бойовою стрільбою на полігоні в Криму. Після цього з нами не продовжили роботу, хоч ми були готові до співпраці», – говорить Олег Книш.

Тоді, у 2010 році, випустили шість ракет, і всі вони влучили у повітряні цілі. Минулого року компанія знову почала домовлятися зі ЗСУ про модернізацію комплексів С-125 «Печора», а також 2К12 «Квадрат».

«Роботи тривають. Сподіваємося, що вони не зупиняться на рівні слів», – додає Олег Книш.

Техніка Військової повітряної оборони Ізраїлю

Закордоном технології ППО просунулись значно далі українських. Одна з найефективніших систем протиповітряної оборони є ізраїльською.

«Система «Залізний купол» почала розроблятися на початку 2000 років. Це дорога техніка, запуск якої вельми коштовний. Запуск вартує кілька сотень доларів, а от її знищення пострілом обійдеться до тридцяти тисяч доларів», – каже директор Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберт Фельдман.

Система «Залізний купол» складається із трьох частин: виявлення ворожих повітряних засобів, наведення ракет і знищення цілей.

«У моменти найбільшого загострення, коли за добу було випущено 1506 ракет, збили 452 об’єкти. Всі траєкторії розрахували», – коментує Альберт Фельдман.

У 2011 році в Ізраїлі почали вводити два ешелони протиракетної оборони.

«Це «Праща Давида» або ще її називають «Чарівна паличка», і «Arrow-3». Вони є ракетами, які можуть летіти приблизно 200-300 кілометрів», – зазначає Альберт Фельдман.

Україна поки що відстає у повітряній обороні

Розробкою новітнього українського ЗРК займається конструкторське бюро «Південне». Деталей не розголошують, бо інформація засекречена. Також ще у 2012 кілька підприємств почали працювати над ЗРК «Дніпро», але він досі не готовий. Втім, ці два проекти – це ракети середньої дальності. Заміни системі С-200 досі немає. А без власного повноцінного ППО Україна не здатна захистити себе у разі повномасштабної агресії Росії.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-18 22:56 :01