четвер, 7 червня, 2018, 10:39 блоги Суспільство
«Не виходять заміж, поки не вб’ють трьох ворогів». Про сарматських жінок-воїнів

Геродот писав, що сарматські жінки «їздять верхи на полювання з чоловіками і без них, виходять на війну і носять однаковий з чоловіками одяг… жодна дівчина не виходить заміж, поки не вб’є ворога». Сарматки були настільки ж гарними вояками, як і чоловіки, а в деяких випадках навіть кращими, бо бойовий кінь легше витримував меншу вагу вершника.

Псевдо-Гіппократ (470-356 рр. до н. е.), також повідомляв, що сарматки їздять верхи, стріляють з лука і кидають дротики, і додавав: «Вони не виходять заміж, поки не вб’ють трьох ворогів», але після заміжжя «припиняють їздити верхи, доки не з’явиться необхідність у загальному поході». Якось один сарматський цар був схильним до вживання хмільного меду (!), тобто напою землеробів, через що занедбав державні справи. Його дружина цариця Амага «сама розставляла по всій країні гарнізони, відбивала напади ворогів та допомагала сусідам, яких ображали». Помпоній Мела писав про сарматів: «Плем’я войовниче, вільне, непокірне і до того... люте, що навіть жінки беруть участь у війнах нарівні з чоловіками».

Починаючи з ІІІ ст. до н. е. із-за Дону почалося переселення сарматів. Пращури сарматів, як і предки скіфів, у середині ІІ тисячоліття до н.е. вирушили з території України на схід, але згодом повернулися. Назва «сармати» перекладається з індоіранських мов як «підперезані мечем». Греки називали сарматів «підвладними жінкам» через наявність у них жіночих військових загонів та велику владу цариць. Сарматських жінок-воїнів греки називали амазонками.

Римський історик Тацит назвав сарматів найкращими вершниками в світі. Сармати винайшли військову тактику важкоозброєної броньованої кінноти – «катафрактаріїв», що стала першою подобою європейських середньовічних лицарів.

Спочатку сармати атакували скіфські оборонні укріплення, а згодом замирилися і з ІІ ст. до н.е. почали велике розселення серед скіфів і слов’ян – на захід від Дніпра в басейнах річок Рось, Росава, Тясмин і аж до Карпат. У І-ІV ст. н.е. римляни називали Карпати Сарматськими горами.

Від початку сармати були кочовиками й мешкали у возах, запряжених кіньми. Проте незабаром найбідніші з сарматів, а згодом і все сарматське населення українського Лісостепу стає землеробами. Найбільш войовничим сарматським племенем були роксолани, що осіли на Середній Наддніпрянщині. Сармати отримували прибутки від вивозу товарів, насамперед збіжжя, у грецькі міста північного узбережжя Чорного моря.

Римський поет Овідій, якого імператор у І ст. н. е. заслав на північно-західне узбережжя Чорного моря, писав про постійні набіги сарматів, скаржився, що змушений говорити більше сарматською мовою, ніж латиною, та на те, що скрізь бачить «варварів» – сарматів у їхньому традиційному одязі – широких штанях-шароварах, які згодом стали національним вбранням українців.

На початку ІІ ст. н. е., після загарбання Римом Дакії (території сучасної Румунії), Римська імперія підійшла впритул до сучасних кордонів України.

Римляни звели величезні земляні укріплення – «Траянові вали», названі на честь імператора Траяна, щоб протистояти наступові сарматів та союзних з ними слов’ян. Сліди цих валів досі збереглися на території Одеської, Тернопільської та Хмельницької областей України.

Сармати відіграли визначну роль у творенні українського етносу, під час взаємодії зі слов’янами в межах антського (слов’яно-сарматського) союзу племен.

Найімовірніше, назва «Русь» походить від сарматського племені роксолан. Спочатку руси й були власне залишками роксоланів, що здавна поселилися «на острові» між Дніпром, Россю й Тясмином. Арабські та перські мандрівники 9-10 ст. знаходили у русів сарматські риси – культ меча, схожість вбрання: шаровари, хутряні шапки зі шликами, згодом поширені в українців. Руси називали своїх вождів «жупанами».

Українські козаки виводили свій рід і назву Русі від роксоланів. «Рокс» сарматською – «ясний, прозорий». Сармати робили майстерні ювелірні вироби та зброю, оздоблюючи їх дорогоцінним камінням. Мистецький «поліхромний» (різнокольоровий) ювелірний стиль сарматів поширився у всій середньовічній Європі. Окремим їхнім вождям у дитинстві обв’язували голови, аби добитися їхнього «шляхетного» видовження. Сармати брали участь у безлічі історичних подій: атакували Рим на Балканах, були найманцями Риму в Британії, заснували спільні держави з германськими племенами готів (в Іспанії) та вандалів (вАфриці). Однак сармати були розділені на багато відірваних одне від одного племен та, зрештою, розчинилися в різних народах.

Окремі сарматські племена (алани) існували на Слобожанщині і в Криму аж до монголо-татарської навали в ХІІІ ст.

На фото – корона сарматської царівни, І століття після Різдва Христового.

facebook.com/oleksandr.palii
facebook.com/oleksandr.palii

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-17 14:59 :36