четвер, 31 травня, 2018, 10:33 блоги Політика
Гра в імітацію
Віктор Чумак
юрист, політик, народний депутат України

Що більш за все засмучує мене у вчорашній «перемозі»? Те, що подавалася вона не як перемога над спецслужбами Росії, а як перемогами над внутрішніми опонентами, «зрадофілами». Про це віщав на прес-конференції нелегітимний генпрокурор, про це написала його прес-секретар, про це написав в себе на сторінці ТВ Прямий, згадавши всіх майже поіменно.

Це наштовхує на думку, що «спецоперація» проводилися саме задля внутрішнього вжитку.

Я представлю вам два МОЖЛИВИХ сценарії, а ви виберете той, який більш вірогідний.

Сценарій 1. Перемога.

За словами глави СБУ Василя Грицака, вбивство журналіста замовили російські спецслужби через посередника в Україні.

Вони начебто завербували громадянина України, який доручив вбивство знайомому АТОшнику і заплатив йому 15 тисяч доларів завдатку з обіцяних 30 тисяч.

Колишній учасник АТО, у свою чергу, співпрацював зі спецслужбами.

Сам посередник заробив на «вбивстві» 10 тисяч доларів. За даними СБУ, він вже придбав квиток за кордон і планував утекти до Росії через третю країну.

Коли АТОшник нібито «виконав» замовлення, завербованого росіянами українського громадянина затримали.

Журналіст Аркадій Бабченко вже з’явився на публіці. Він заявив, що дізнався про підготовку до вбивства місяць тому (від СБУ?) і погодився взяти участь у спецоперації, бо не мав іншого вибору.

За словами голови СБУ, вбивство Бабченка – лише елемент великої спецоперації, мета якої – знищення російських опозиційних журналістів і блогерів.

Він також повідомив, що завербований український громадянин мав ще одне завдання від спецслужб РФ. А саме – нелегально закупити за російські гроші зброю та боєприпаси і створити в центральній Україні бази, де вони будуть зберігатися.

«Замовлення в кількості 300 автоматів Калашникова, сотень кілограм вибухівки, в необмеженій кількості патронів, боєкомплекти для АГС, мінометні міни та багато іншого», – перелічив Грицак.

Ось так усе вчора було подано на прес-конференції.

Варіант перший залишив без відповіді декілька питань:

  1. Яка саме спецслужба РФ (ФСБ, СЗР, ГРУ МО) завербувала українського посередника? Хто був вербувальником? Хто передав посереднику гроші? Якщо це навіть агентурні дані, то їх оприлюднення додало б довіри до всієї історії як в середині країни, так і за її межами. А за час підготовки та проведення «спецоперації» (точно більше, ніж один місяць) такі дані повинні були бути здобуті.
  2. Хто ще, крім «посередника» та «виконавця», брав участь у шпигунській мережі? Хто збирав інформацію стосовно Бабченка, хто був готовий продати 300 АК та кілограми вибухівки та інше...
  3. Хто ці люди, проти яких готувалися замахи? Оприлюднення такої інформації тільки підвищить їх рівень безпеки.

Варіант 2. Зрада

За останні роки СБУ мала декілька публічних скандалів та провалів: вбивство Ендрю, Павла Шеремета, Аміни Окуєвої, Вороненкова, Максима Шаповала та Олександра Шкараберюша. Все це ще більше додало негативу до рівня політичної довіри до Президента (-81%).

Потрібна була маленька «переможна» спецоперація.

З цією метою знаходиться радикально налаштована людина проросійських поглядів, яку вербують начебто від імені «російських спецслужб».

Замість розбудови агентурної мережі, створення «закладок», отримання інформації, підготовки ліквідації українських громадян-лідерів суспільної думки, «резидент-посередник» починає свою діяльність із дивного кроку: замовлення вбивства російського журналіста, що не є розслідувачем, а пише на суспільно-політичні теми опозиційно до Путіна. Дивного, тому що такий крок зразу і прямо вказує на «російськи слід», є резонансним, збурює суспільство і примушує всі спецслужби країни шукати вбивць і ставить в небезпечне становище найвищого рівня «резидентуру».

Для виконання «вбивства» також знаходиться людина АТОшник, що співпрацює з СБУ. Таким чином вся «шпигунська мережа» складається з одного неврівноваженого українського громадянина.

У принципі, другий варіант дає відповіді, які не надані у першому варіанті.

Знаю, мене знов звинуватять у «зрадофільстві».

Але я маю велике бажання і переконання, що країна повинна мати професійні і патріотичні спецслужби, а не «потєшні полки» збирачів пліток і данини.

Дочекаємось (?) суду.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-18 20:33 :20