вівторок, 29 травня, 2018, 14:25 Регіони
Жити, щоб опинитися на смітнику: альтернативи немає – ні для цвинтаря, ні для сміттярки
Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK
Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK

У найбільшого ужгородського кладовища «Барвінок» дві гострі проблеми – нестача місця та «смердюче» і брудне сусідство – міське і районне сміттєзвалище. Йому вже понад 30 років. Це місце, де страшно від тиші, яке за останнє десятиліття збільшилося в рази. Воно продовжує збільшуватися такими темпами, що приходячи туди, щораз починаєш глибоко замислюватись і про стан української медицини, і про стан екології і, врешті, про рівень життя українців.

Усі аспекти лякають. Не лякають вони лише тих, хто щодня приходить сюди на роботу – гробарів. Ці люди навчилися навіть жартувати тут – на кладовищі. І проблема, яка так турбує ужгородців останнім часом, для них не така страшна: розводять руками і кажуть: поверх землі ще ні один тут не лишився. Доволі цинічно, проте не заспокоює.

Після вітру чи негоди могили вкриті відходами зі сміттєзвалища

В Ужгороді брудне сусідство цвинтаря та міського і районного сміттєзвалища найбільше турбує родини тих, кому нещодавно довелося тут ховати рідних. Могили їх найближчих людей розташовані впритул до звалища. Найменший вітер – і все сміття вкриває могили.

Ірина В. три тижні тому тут поховала батька, змиритися з втратою рідної людини їй досі важко, щотижня приходить на могилу і щораз їй ще більше болить, коли бачить величезну гору сміття просто за кілька метрів від могили.

«Чесно – кожен раз плачу, спостерігаючи цю картину, таке враження, що зрадила тата, що не знайшли кращого місця. Я розумію, що в нас і до живих влада ставиться не найкраще, що вже казати про тих, хто відійшов. І це тільки етичний бік медалі, в спеку тут просто немає чим дихати про якусь гігієну чи санітарний підхід ніхто навіть не думає», – зауважує жінка.

Комунальники обіцяють за 20 днів навести лад зі сміттям

Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK
Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK

Не думали допоки питання не здобуло розголосу. Численні звернення і обурення містян таки дали поштовх комунальникам. Наразі тут впорядковують частину звалища, яка вже розташувалася впритул до кладовища. Під час розмови директор комунального підприємства 072801 Василь Грамотник зазначив, що наразі у цій частині звалища проводять так званий процес обвальовки – прибирають розсипане і рознесене вітром сміття, проривають невелику траншею, упорядковують мотлох і засипають все це 60 сантиметровим шаром глини. Таким чином на звалищі теж вбивають двох зайців одним пострілом – проводять рекультивапцію (оскільки звалище вже переповнене і вивозити сюди відходи можна буде ще максимум рік) і уникнуть антисанітарії та безладу, які так непокоїть відвідувачів кладовища. Вже за 20 днів тут буде значно чистіше, – обіцяє Грамотник.

Як переконує комунальник, звалище буде виглядати як чиста, засипана землею гора, а сміття надалі скидатимуть з іншого боку – протилежного до кладовища.

Проблеми сусідства це не вирішить, проте допоможе навести лад. Сміття не літатиме по могилах, а також не буде стороннього запаху.

Саму проблему неприємного сусідства наразі не вирішити, оскільки «Барвінок» єдине діюче кладовище Ужгорода, а звалище в цьому мікрорайоні – єдине, що обслуговує не тільки Ужгород, але і увесь район. І альтернативи поки нема – ні для нового цвинтаря, ні для сміттєзвалища.

За три місяці в Ужгороді може не залишитися жодного вільного місця на кладовищі

Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK
Сміттєзвалище біля ужгородського кладовища «Барвінок». Фото: ZIK

Для цвинтаря в Ужгороді не залишилося жодного вільного клаптика землі. Згідно з кадастровою картою – єдина велика незабудована площа в місті – це аеропорт – діючий (хоч і частково). Відповідно, назріває ще одна проблема – вже за кілька місяців в місті взагалі не буде місця для поховань. Навіть поблизу сміттєзвалища. Як зазначив директор Ужгородського комбінату комунальних підприємств, яке й опікується міськими цвинтарями, Анатолій Сухолов – наразі це питання трьох місяців. Далі проблема може стати значно гостріше.

Врятувати ситуацію попередньо зголосилися в Баранинській ОТГ, саме їй належать землі, поблизу кладовища та звалища, наразі посадовці погодилися віддати під кладовище 0,52 га землі. Зараз триває бюрократична процедура оформлення документів. Пан Сухолов сподівається, що питання вирішиться швидше, ніж закінчаться місцея на «Барвінку». Відтак, там зможуть продовжити поховання ще орієнтовно на 1,5 роки. Далі історія знову та сама – брак місця для поховання.

І це при тому, що довкола звалища є десятки, а то й більше гектарів земель (частина з них простоює вже десятиліттями), які належать людям. І люди були б готові продати ці землі на користь кладовища. Проте, це сільськогосподарські землі, а їх призначення, за законодавством, змінювати в Україні заборонено.

Тому й немає відповіді на запитання – чи буде за кілька місяців, де хоронити ужгородців. Придбати місце наперед теж не можна – законодавство не дозволяє.

Тому, як кажуть ті ж гробарі – місце на кладовищі, навіть біля сміттєзвалища – скоро може стати дефіцитом. І сподіватися, що сміттєзвалище найближчим часом тут закриють і на цвинтарі стане чисто і не буде видно гір сміття – теж марно.

Наразі жодна з громад трьох сіл довкола Ужгорода (Комарівці, Середнє, Дубровка) не хоче, щоби на їх території був розташований новий полігон, а в перспективі й сміттєпереробний завод.

Відповідно, питання нового сміттєзвалища теж висить в повітрі вже не перший рік і теж чекає своєї гарячої пори, коли остаточно не стане куди відвозити сміття.

Тетяна ШІМОН,
для IA ZIK

Читайте також «У Винниках біля цвинтаря сміттєзвалище прибрали, але залишили перевантажувальну станцію», «Винники: на цвинтар – у протигазі?» 

 

 

 

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-20 10:28 :37