субота, 26 травня, 2018, 10:51 Події
В АТО без боїв загинули майже 4 тисячі солдатів, – «Стежками війни»
ZIK
ZIK

За чотири роки війни кількість небойових втрат сягає понад 3 900 осіб, – звітує Військова прокуратура. З них по 722 випадках були відкриті кримінальні провадження через підозру у вбивстві. Ще менше – 380 справ – розслідували слідчі прокуратури, однак більшу половину проваджень закрили.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

«Цифри нівелюються. Їх хочуть приховати за красивими фразами на кшталт «військова таємниця», «моральний дух Збройних сил України» тощо», – зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Небойові втрати діляться на такі види: самогубство, необережне поводження зі зброєю, смерть через хворобу, вбивство з необережності та умисне вбивство.

«В історії АТО був дивний випадок. Якось військовослужбовець, який пішов на війну за власним бажанням, повісився. Це списали на самогубство. І лише коли батько наполіг на розслідуванні, з’ясували, що хлопця вбили», – розказує військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

У військовій прокуратурі сил ООС не приховують: їм до рук не раз потрапляли сфальсифіковані справи.

«Цього року була ситуація, коли військові вбили колег і намагались замаскувати це під роботу диверсійно-розвідувальної групи противника», – говорить військовий прокурор сил ООС Олег Ціцак.

Чоловік за свою кар’єру військового прокурора побачив чимало страшних інцидентів.

«Нещодавно ми відкопали тіло солдата у сірій зоні, на мінному полі. Його вбили колеги», – зазначає військовий прокурор сил ООС Олег Ціцак.

Психологічний фактор

Костянтин Ульянов проводить спеціальні курси для військовослужбовців, де тренує їхнє психологічне здоров’я.

«Пам’ятники воїнам попереджують суїциди. Адже коли солдат помічає, що люди тут складають квіти – розуміє, що все ж таки його дії на війні не були даремними. Адже у багатьох є депресія, викликана посттравматичним розладом. Це нормально. На жаль, у нас популярна думка, що якщо солдат сильний, то зі всім справиться сам. Втім, правда є така, що жодна людина самотужки не подолає ці відчуття», – пояснює тренер із психологічної підготовки Костянтин Ульянов.

Саме тому родини військовослужбовців мають уважніше ставитися до тих, хто воював.

«Якщо людина говорить про самогубство, то його не вчинить – це чи не найбільший міф. Згідно статистики, більшість тих, хто покінчив із життям, натякав і просив про допомогу», – додає тренер із психологічної підготовки Костянтин Ульянов.

Нардеп Тарас Пастух, який свого часу був на війні, також визнає: психологів дуже бракує.

«Наскільки мені відомо, у нас не повний склад кадрів і в ЗСУ, і серед психологів», – каже народний депутат Тарас Пастух.

Розслідування військових вбивств

«Справу простіше підвести під пункт «необережне поводження зі зброєю» чи «самогубство» і на цьому її закрити», – каже керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Ситуацію мало б контролювати керівництво військових підрозділів.

«За злочини в підрозділі відповідає командир», – наголошує екс-заступник військового прокурора центрального регіону Анатолій Маркевич.

Якщо сім’ї загиблих в АТО отримують грошову компенсацію від держави, то родичі самогубців лишаються ні з чим.

«Ница політика влади! Економлять копійки, позбавляючи родину пенсій чи соціальних нарахувань», – обурюється військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

«Командир військової частини завжди має видати довідку про обставини загибелі бійця. У ній відображають результати службового розслідування», – додає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Якщо раніше військові злочини розслідувала військова прокуратура, то з листопада минулого року вона виконує лише наглядову функцію. Повноваження розслідувати такі справи перейшли до рук слідчих Національної поліції.

«Керівництво військової прокуратури зацікавлене у піарі. Їм подобаються красиві справи, наприклад, затримання хабарника з фотографіями, з розкладкою грошей», – розповідає екс-заступник військового прокурора центрального регіону Анатолій Маркевич.

Окрім того, експерт звертає увагу: поліції із військовими злочинами працювати непросто.

«Після запровадження Операції об’єднаних сил, будуть певні перестороги у військових до допуску цивільних. Стосуватиметься це і надання інформації про справжні причини смерті», – вважає експерт Дмитро Снєгирьов.

Кругова порука у військовому колективі

Також слідчим перешкоджають керівники частин, де сталися трагедії.

«На побутовому рівні це називається кругова порука у військовому колективі. Є певні правила поведінки серед військовослужбовців, які не сприяють відвертості солдат. Тому часто поліція робить видимість розслідування. Найкраще для них – це знайти передсмертну записку. Тоді, крім судово-медичної експертизи і допитів, вони нічого не роблять», – запевняє екс-заступник військового прокурора центрального регіону Анатолій Маркевич.

У Верховній Раді колись хотіли змінити підслідність розслідування військових злочинів, але документ не пройшов етапу обговорень.

«Законопроект про військову поліцію вже неодноразово був у Раді. Ідея справді цікава», – вважає Анатолій Маркевич.

Психологічна реабілітація

Родичам загиблих потрібна психологічна реабілітація не менше, ніж ветеранам, які повертаються до мирного життя після війни. Допомогу вже не одній такій сім’ї надали в Кризовому центрі при інституті психології імені Костюка в Києві.

«У нас було приблизно п’ятдесят людей: матері загиблих, дружини. Ми надаємо допомогу військовим, ветеранам, близькому оточенню і волонтерам», – розповідає наукова співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка Людмила Литвиненко.

Психолог наголошує: науково давно доведено, що наслідки невилікуваних душевних травм можуть бути непередбачуваними.

«Травма передається у спадок на рівні семи поколінь. Навіть сьогодні є люди, яким сняться сни про Велику вітчизняну війну», – додає Людмила Литвиненко.

Втім, мало ветеранів, як і родичів загиблих воїнів, просять про допомогу у фахівців.

«Люди не хочуть іти до лікаря, бо вважають, що потрапляють у категорію осіб з психічними розладами. Тому вони замикаються і страждають», – говорить директор Інституту психології імені Г.С. Костюка Сергій Максименко.

Аби досягти потрібного результату у лікуванні, важливо не зволікати і не сподіватися, що час загоїть рани.

«Найголовніше – пояснити, що потрібно звернутися до фахівця. Адже у сім’ї травма – це, як зі зламаною ногою. Вона сама не загоїться», – коментує тренер із психологічної підготовки Костянтин Ульянов.

Іноземний досвід співпраці з психологами

За кордоном у питанні психологічної реабілітації, зокрема і родичів, мають чимало напрацювань.

«Наприклад, в Ізраїлі про загибель першими говорять родичам психологи», – звертає увагу військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

«У французькій армії є гуманітарний піхотинець. Він більше за інших розуміється у психології, тому завжди готовий вислухати», – зазначає тренер із психологічної підготовки Костянтин Ульянов.

Народні депутати заспокоюють: незабаром і у нас переймуть іноземний досвід.

«Ми ведемо переговори з фондами НАТО. Хочемо відкрити програму підготовки психологів, які будуть працювати з родинами, у яких є військовослужбовці», – говорить народний депутат Тарас Пастух.

У військовій прокуратурі кажуть: є тенденція до зменшення небойових втрат серед особового складу в районі проведення ООС. За 2016 рік вони склали 733 особи. Водночас за 2017 рік кількість загиблих військовослужбовців становила 451 особу. Такі дані підтвердили і в Центрі військово-правових досліджень.

«Є тенденція до зменшення втрат. Передусім через те, що серед військових почали боротися з алкоголем. Все ще далеко не ідеально, але прогрес є», – наголошує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

«Держава відправила хлопців на війну, тож вона має ними опікуватися. Я не вказую на якийсь конкретний орган, бо вважаю, що необхідно застосувати комплекс заходів, залучивши державні інституції», – додає військовий прокурор сил ООС Олег Ціцак.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-16 02:03 :46