четвер, 24 травня, 2018, 9:53 блоги Політика
Самодискредитація козацтва: те, що починалось велично, дійшло до маразму
Тарас Чорновіл
журналіст, політичний діяч

Усе, що колись починалося з величного, врешті доходить до маразму. Тож у кожній видатній справі дуже важливо вчасно сказати фразу: «Усе, місія виконана, закриваємо проект». Я про так зване (сьогодні вже, на жаль, так зване), українське (?) козацтво, яке якимось чином очолив цілковитий неадекват у всьому окрім відвертого шахрайства (там якраз у нього все складалося добре) Юрій Кармазін.

Колись на зорі нашої незалежності нововідновлене українське козацтво запросили очолити мого батька В’ячеслава Чорновола. Він довго там не затримався, але зробив колосально важливу у світі символіки річ – провів козацьку денонсацію Переяславських угод Богдана Хмельницького. Де-факто угоду розірвала в односторонньому порядку якраз царська Росія, підписавши з Польщею «Вічний мир», яким розділяла й знищувала Українську державу. За сучасними нормами міжнародного права цього достатньо, щоб вважати угоду такою, що втратила чинність.

Але батько розумів уже тоді, що росіяни – це народ, який випав із цивілізаційного розвитку й якісь принципи міжнародного права – це для них захмарні теорії. А практика – це те, що їм у цю мить вигідно. А ще він добре розумів сутність того явища, яке через два десятки років називатимуть гучним словом «скрєпи». Він тоді зруйнував головний скрєп, яким живилася ще радянська пропаганда в усі попередні десятиліття. І сьогодні путінській Московії доводиться шукати абсолютно інших, уже значно недолугіших скрєпів для виправдання своєї агресії.

Але Чорновіл виконавши свою місію Гетьмана українського козацтва попросив про відставку. А саме козацтво збереглося. І з роками відбулося розділення на дві лінії, які взагалі не перетиналися. Це, властиво, самі козаки, які деколи справляли дуже добре враження та служили ніби символом передання традицій, а іноді віддавали маргінальністю й відчуттям недоречності та оперетковості. Дивним чином ці дві тенденції зумів у собі сумістити відомий усім депутат-козак Гаврилюк. Але паралельно проросла інша гілка з усяких напівшизофреніків, напіваферистів, які відразу обліпили себе зірками генералісімуса та нап’ялили мундири в стилі престарілого Сталіна й почали боротися за звання гетьмана, різних генерал-хорунжих тощо. Жодного рядового... І ця самодискредитація ідеї козацтва завдяки Кармазіну нині доведена до остаточної вершини.

Що поробиш – невміння вчасно зупинитись перетворить на посміховисько навіть велику ідею. Гидко.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-06-19 21:03 :47