вівторок, 15 травня, 2018, 11:53 Світ
Європа відчайдушно намагається врятувати ядерний договір з Іраном
Президент США Дональд Трамп. Фото: EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS
Президент США Дональд Трамп. Фото: EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

Виходячи 8 травня 2018 року зі Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA), Дональд Трамп сказав, що існуюча структура цієї угоди «розкладається та гниє». Він також додав, що Сполучені Штати будуть співпрацювати зі своїми союзниками для пошуку «реального, всеосяжного» рішення щодо стримування Ірану та його ядерних амбіцій.

Відмовившись від Спільного всеосяжного плану дій, США знову відновили економічні санкції проти Ірану. Проте Європейський Союз у даний час намагається усіма можливими методами захистити Іран від цих санкцій.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза ​​Мей під час звернення до президента Ірану Хасана Руані підкреслила прихильність країни до JCPOA. Вона також додала, що Великобританія, Франція та Німеччина представлять у вівторок у Брюсселі низку ініціатив міністру закордонних справ Ірану Мохаммаду Джаваду Заріфу для забезпечення подальшої реалізації JCPOA. Посол Ірану у Великобританії також затвітив цю інформацію.

Речник Терези Мей заявив: «Прем’єр-міністр чітко дала зрозуміти, що Великобританія засуджує іранські ракетні напади на ізраїльські сили та закликає Іран утриматися від будь-яких подальших нападів. Вона сказала, що важливо уникати провокаційних дій для забезпечення миру та безпеки в регіоні».

Проте, чому Європа так завзято бореться за захист та збереження ядерної угоди з Іраном?

Для ЄС та держав-членів – Великобританії, Франції та Німеччини – пішло понад 10 років, щоб створити угоду, яка з усіма своїми недоліками виконала свою основну мету. Вихід США з угоди не означає, що їй прийшов кінець; однак, це є образою для ЄС – одного з найближчих союзників Америки.

Європа, здається, зрозуміла, що план Трампа щодо укладення кращої угоди є неможливим, враховуючи тривалу та бурхливу історію JCPOA, та, зважаючи на поточну ситуацію, якщо питання не буде вирішене, регіон може зіткнутися з ризиком виникнення нової війни або гонки озброєнь.

Зрештою, рішення залишається за Іраном, чи прийняти угоду з її обмеженими перевагами або прослідувати прикладу США та вийти з неї. Якщо трапиться останнє, ядерний прогрес Ірану може призвести до спільного бомбардування з боку США та Ізраїлю. У відповідь Іран міг би мобілізувати своїх союзників, таких як Ірак, Ліван та Сирія, що призвело б до повноцінної війни, яка розгорнулася б по сусідству з Європою та загрожувала б безпеці континенту.

Також існує можливість того, що Трампу вдасться дестабілізувати режим Ірану. Ця перспектива має свої нюанси. Неспокій в Ірані може вплинути на іншу частину Західної Азії – найбільш неспокійного регіону у світі, та породити ще більшу кількість біженців. Окрім цього, ціни на енергоносії, контрабанда та торгівля людьми зростатимуть, а терористична діяльність процвітатиме.

Торгівля є ще однією причиною, чому ЄС буде шукати шляхів зберегти угоду. До запровадження санкцій у 2006 році, Європейський Союз був найбільшим торговельним партнером Ірану. Торговельні відносини між Францією та Іраном також потерпіли у 2006 році, а з січня по жовтень 2017 року зросли на 118%, коли санкції були скасовані.

Німеччина, яка з 1970-х років провадила торгівлю з Іраном, також спостерегла зростання експорту. Такі країни як Іспанія, Австрія та Нідерланди також отримують вигоду від торговельних відносин з Іраном.

Коментуючи дії США, міністр фінансів Франції Бруно Ле Майер заявив, що Європа не повинна сприймати Америку як «світового економічного поліцейського», або стати націями, які «беззастережно підкоряються прийнятим Сполученими Штатами рішенням».

International Business Times

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-18 01:10 :57