п'ятниця, 4 травня, 2018, 13:33 блоги Суспільство
Філософський сніданок у Домі Франка: Ум, мов бритву, наострити
Богдан Тихолоз
літературознавець, франкознавець

Що таке сила лиса? Ось як відповідав на це питання іспанський філософ ХVІІ століття Бальтазар Грасіан: «Не можеш одягнути шкіру лева, носи лисячу. Бракує сили – дій розумом… Хитрість здійснила більше, ніж сила; частіше мудрі перемагали могутніх, аніж навпаки».

Італійський політичний діяч і мислитель епохи Відродження Нікколо Мак’явеллі у знаменитому трактаті «Державець» міркував, що ідеальний володар мусить поєднувати у собі риси лиса і лева:

«Оскільки владар змушений добре наслідувати звіра, він повинен взяти за приклад лиса й лева: перший беззахисний проти сітей, а другий беззахисний проти вовків. Отже, треба бути лисом, щоб розпізнати сильце, і левом, щоб лякати вовків. Покладатися лише на одну лев’ячу силу, значить, нічого не розуміти. Хто спритніше за інших зумів діяти по-лисячому, той і виграв. Одначе треба навчитися добре приховувати в собі лиса, бути великим вдавальником і лицеміром: адже люди такі простодушні, такі недалекі в своїх нетерплячих домаганнях, що ошуканець завжди знайде того, кого можна ошукати».


А ось віршована відповідь нашого Івана Франка – автора невмирущого «Лиса Микити»:

Наше все життя – війна є,
Кождий боресь в ній, як знає:
Сей зубами, той крильми,
Третій кігтями міцними,
Інший скоками прудкими…
Чим же боремося ми?
Ми ні силою не годні,
Ні, як карпи, многоплодні.
Ні нічвиди, як Сова,
Ані бистрі, як той Заєць,
В нас підмога лиш одна єсть –
Се розумна голова.
Нею треба нам крутити,
Ум, мов бритву, наострити,
Все обдумать в один миг,
Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!


Сьогодні ми дедалі більше говоримо про важливе, іноді вирішальне значення soft power – м’якої сили.

«Під «м’якою силою» мається на увазі здатність держави домагатися своїх цілей за рахунок привабливості власної культури, суспільно-політичних цінностей – на противагу «жорсткій силі», ґрунтованій на військовому і економічному тиску. Це поняття уперше сформулював Джозеф Най-молодший, професор Гарвардського інституту державного управління імені Джона Ф. Кеннеді. «Країна може досягати бажаних для себе результатів у світовій політиці, тому що інші країни, – захоплюючись її цінностями, наслідуючи її приклад, прагнучи до її рівня процвітання і відкритості, – хочуть йти за нею», – писав американський політолог у своїй книзі «М’яка сила: засіб досягнення успіху у світовій політиці».


Це термін міжнародної політики, що має глибоке філософське коріння. Так, ідея привабливості і притягання як форми сили походить від стародавніх китайських філософів, таких як Лао-Цзи, 7 століття до н.е.:

«Вода – найм’якіша і найслабша річ у світі, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна, і на світі немає їй рівного. Слабкі перемагають сильних, м’яке долає тверде. Це ще один парадокс: те, що м’яке, є сильним».


Про все це й поміркуємо 5 травня з 10:00 по 11:30 у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка (вул. Івана Франка, 150-152) разом з Андрієм Содоморою, Іриною Старовойт, Андрієм Дахнієм, Оксаною Дащаківською та багатьма іншими публічними інтелектуалами на філософському сніданку в #ДоміФранка! А модеруватиме дискусію Володимир Бєглов.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-25 03:54 :38