четвер, 3 травня, 2018, 14:01 Суспільство
«Добрий ZIK» здійснив одну із мрій заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза
ZIK
ZIK

Ахтем Чийгоз – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, борець за український Крим. Він не міг змиритися з анексією, був активним учасником мітингів проти російської окупації. І саме за це 29 січня 2015 року опинився в залізних лапах ворога. Подолавши ряд труднощів, найбільше чоловік хоче повернутися додому, у рідний Бахчисарай.

Про це йдеться в програмі «Добрий ZIK» на телеканалі ZIK. 

У той зловіщий день Ахтем зайшов у кафе на важливу зустріч. Однак провести її йому так і не вдалося. До приміщення  увірвалося  шестеро чоловіків у масках. Розмовляти з Ахтемом ніхто не збирався. Йому на голову одягли мішок і заштовхали у мікроавтобус.

У підвалі будівлі ФСБ слідчий пред'явив чоловіку звинувачення – організація масових заворушень. Він дозволив зробити один дзвінок дружині, яка вже не знаходила собі місця. Вона одразу побігла до Ахтема, однак побачитися їм не дозволили.

«Я помітила автомобіль, який заїжджав на подвір’я, і відчувала, що у ньому є Ахтем. Він дійсно там був, пізніше говорив, що бачив мене. Я ж тоді кричала, аби він почув, що я поряд», – пригадує дружина Ельміра .

Ахтема утримували в одиночній камері, не дозволяючи жодних контактів ні з зовнішнім світом, ні з іншими в’язнями. Лише один підпис – і він міг вийти на волю. Та свобода зі статусом зрадника йому не пасувала.

Вперше після затримання Ахтем побачив адвоката через три місяці. Дружину – через чотири, а батьків – через півроку. Тоді чоловік не знав, що когось зі своїх рідних він бачитиме востаннє.

«Поліцейські казали, що моя дружина приходила щоранку. Коли я побачив її, то запитав, чому вона це робила. Ельвіра відповіла, що так відчувала себе поряд зі мною», – розповідає герой проекту Ахтем Чийгоз.

Приходити, бодай під тюрму, хотіла і мама Ахтема, але вже не могла. Відколи сина арештували, її недуга прогресувала і жінці практично відмовили ноги. Тоді адвокати неодноразово просили у суду, щоб чоловіка відпустили відвідати стареньку матір.

«Я таки побачив її. Сказав, що, скоріш за все, ми бачимося востаннє… Та для неї це не було суттєво. Їй було важливо те, як народ ставиться до її сина», – ділиться спогадами Ахтем Чийгоз.

Через кілька днів жінка померла. Та на похорон власної матері Ахтема не відпустили. А слідство тривало. Російська влада хапалася за соломинки, аби додати Ахтему звинувачень. І всілякими методами намагалася добитися від впертого кримського татарина зізнання.

«Я бачила, які зміни він переживає. Завжди казала: «Ахтем, головне збережи самого себе»», – додає дружина Ельміра.

Єдине, що тішило в тісній камері, де навколо лише вороги, а попереду оголошення вироку – рядки листа, які починалися словами: «Дорогий друже, тебе тут чекають». Автором простих і водночас пронизливих речень, які вразили політв’язня, став підліток Богдан зі Львова.

«Слова дитини відчуваються по-особливому. Я поставив собі за мету зустрітися з ним на волі. А поки я був за ґратами, мене переконували у тому, що довго тут не протягну. Я пам’ятаю, як мене нагородили званням «Героя України» – це їх дуже обурило», – розказує герой проекту.

Ахтем пишався цим званням. А 11 вересня 2017 року, після трьох років під слідством у СІЗО, чоловіку зачитали вирок. Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив його до восьми років колонії загального режиму. Однак президент Туреччини Реджеп Ердоган весь час вів переговори з Путіним. І йому вдалося вибороти для Ахтема свободу – політв’язня відпустили. Вже на свободі заступник голови Меджлісу почав шукати хлопця Богдана зі Львова.

«Дуже важливо було знайти його і показати, що вчинок був правильним», – пояснює дружина Ельміра.

Після двох місяців пошуків підлітка знайшли.

«Я не розумів, що відбувається. Але дуже хотів побачити Ахтема. Щиро кажучи, навіть не очікував, що зможу його обійняти і потиснути руку», – розповідає Богдан.

«Я обійняв Богдана і сказав, що тепер у нього в житті є ще одна людина, а у мене ще один син», – додає Ахтем Чийгоз.

Зворушений хлопець тепер хоче підтримати свого друга, але вже не листом, а якось по-особливому, здійснивши його мрію.

«Пан Ахтем казав, що найбільше хоче повернутися додому. Найдоречніше подарувати йому емоції – згадку з рідного міста», – вважає Богдан.

Тому хлопчик разом із командою проекту організували зустріч з близькими друзями Ахтема у Львові.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 20:06 :20