Новини » Політика 23 квітня, 2018, 11:44
Найвірогідніше, що Коломойський, Мартиненко та Аваков фінансують «Народний фронт», – «Джокери»

Лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк є яскравою постаттю на політичному олімпі України. Адже у 2007 році він став наймолодшим головою Верховної Ради в історії країни. А вже за сім років посів крісло прем’єр-міністра. Тоді ж він одразу розпочав війну з олігархами і згодом прозвітував про успішну боротьбу із впливом великого капіталу на політичні партії. Журналісти вирішили дізнатись, чи не приховує «Народний фронт», звідки отримує фінансування.

Про це йшлося у викривальному проекті із Севгіль Мусаєвою «Джокери» на телеканалі ZIK.

У третьому кварталі 2016 року чотири з шести політичних партії отримали державне фінансування на суму трохи більше 140 мільйонів гривень. Найбільше коштів отримав саме «Народний фронт» – понад 50 млн. гривень. І з кожним роком сума зростала. У 2017 році вона становила понад 113 мільйонів гривень, а у 2018 році «НФ» вже отримав – 132 млн. гривень.

Громадський рух «Чесно» кілька місяців ретельно вивчав звіт «Народного фронту» і його аналітики дійшли певних висновків.

«Звіти «Народного фронту» за 1-3 квартали 2016 року практично є порожніми документами. Без працівників, без внесків юридичних та фізичних осіб та лише з одним офісом. Насправді ж у них було 5 мільйонів гривень станом на 1 січня 2016 року. Але оскільки їх закон зобов’язав звітувати про джерела надходження лише з того часу, то про походження цих коштів «Народному фронту» не довелося звітувати», – розповів аналітик громадського руху «Чесно» Ігор Фещенко.

Саме за ці гроші «Народний фронт», буцім, орендує приміщення головного офісу партії в одному з найдорожчих та найбільших бізнес-центрів Києва – «Карнегі Центр». Площа орендованого приміщення становить 375 квадратних метрів. За рік оренди партія сплатила понад 3 мільйони гривень. Проте не це найцікавіше, адже офіс належить Дарії Яценко – сестрі депутата Антона Яценка, народного депутата України VI, VII, VIII скликань, колишнього члена «Партії регіонів», члена депутатської групи «Відродження». Саме проти нього було відкрито два кримінальні провадження: щодо зловживання владою та за незаконне збагачення в особливо великих розмірах.

У 2017 році у тому ж офісному центрі «Народний фронт» орендував ще два офіси. Один площею 327 кв метрів у тієї ж ДаріЇ Яценко – за 4 млн. грн, а інший – площею 750 кв метрів у Валерія Писаренка за 8 мільйонів гривень. Цікаво, що у 2016 році «фронтовик» Денис Дзензерський за цей самий офіс площею 750 кв метрів сплатив удвічі більше – 16 мільйонів гривень.

«Група Коломойського»

Серед представників «Народного фронту» є багато відомих особистостей, яких називають «групою Коломойського». Наприклад, нардеп Юрій Береза, командир полку спеціального призначення «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, сформованого з добровольців. Саме Ігор Коломойський брав дуже активну участь у створенні батальйону «Дніпро-1». Але цього не достатньо, щоб стверджувати, що олігарх фінансує «фронтовиків».

У 2015 році в інтерв’ю одній з газет Ігор Коломойський розказав про свій зв’язок із Андрієм Іванчуком, однопартійцем, близьким другом та соратником Арсенія Яценюка. Саме з ним Яценюк заснував свій перший бізнес – юридичну компанію «Юрек ЛТД». Але «фронтовик» заперечує будь-який зв’язок із олігархом, хоча експерти вказують на інше.

«Коломойський як прагматична людина інвестує в різні політичні проекти. Навіть зараз, за соціологічними дослідженнями, можна вирахувати, в який саме політичний проект можна вкласти кошти і ввести своїх представників, для того, аби досягти максимального ефекту. Наприклад, дружніх депутатів у ВР чи проведення тих народних депутатів, які самі по собі нічого не значать і будуть просто на другій зарплаті працювати на Коломойського. І, якщо ці відносини є, то, скоріш за все, вони координуються через Мартиненка і Іванчука як основних перемовників», – вважає голова Інституту демократії та розвитку «PolitA» Катерина Одарченко.

Найвпливовішими міноритарними акціонерами у різноманітних нафтових компаніях на той час були представники групи «Приват», і навіть у державній «Укртранснафті» менеджмент досі підконтрольний Ігореві Коломойському.

«За часів прем’єрства Яценюка група «Приват» отримувала дуже багато різного роду переваг та преференцій від уряду і це ми відчуваємо досі. Саме «Народний фронт» є «дахом» цієї групи в Україні. У серпні 2014 році були підвищені ставки ренти на видобуток нафти, від яких, перш за все, потерпала комапнія «Укрнафта». Вона є напівдержавною, але перебуває з 2003 року в управлінні «групи Приват». Не дивлячись на те, що Яценюк заявив, що олігархи із задоволенням будуть сплачувати підвищену ренту саме з серпня 2014 року, «Укрнафта» зупинила її виплату. І тим самим щомісяця нарощувала борги перед держбюджетом на 1 мільярд гривень», – сказав експерт з енергетичних питань Сергій Куюн.

Також він розповів, що у березні 2015 року парламент вніс зміни у закон про акціонерні товариства. Цей закон ще називали «законом про «Укрнафту». Тому що ті норми, які були введені, значно посилювали роль держави в управлінні цієї компанії, що було справді жахливим сном Коломойського.

«Соратник Яценюка Іванчук був головою Комітету з податкової політики і від його візи залежало голосування і винесення в зал цього законопроекту. Його навіть ловили журналісти і депутати, адже він ховався від них, щоб не узгодити цей проект. Коли ж його вже приперли до стінки, він таки зібрав комітет, на якому вирішили внести цей закон у зал ВР. Підтримка «Привату» зі сторони «Народного фронту» була настільки очевидною, що всі зрозуміли – вони є союзниками», – додав Куюн.

Отже, виглядає на те, що Коломойського таки можна називати спонсором «Народного фронту». Але, скоріш за все, він не один її фінансує.

Мартиненко і «Народний фронт»

«У «Народного фронту є декілька батьків-утримувачів. І це дуже чітко видно по тих групах, які ми бачимо в середині «Народного фронту». Одна чітко орієнтована на Яценюка, так звана «чернівецька команда». Також є депутати афілійовані з Миколою Мартиненком, та є група, яка споріднилась навколо Парубія. Тобто загалом є п’ять або шість груп в «Народному фронті». І у кожної з них є батьки-утримувачі.

Мартиненко – це людина, у якої є бізнес і політика, але у нього відсутнє слабке місце батьків-утримувачів «фронтовиків». Адже непублічність є відсутністю політичного ресурсу», – сказав політолог та незалежний експерт Андрій Золотарьов.

Микола Мартиненко є 14 номером у списку партії «Народний фронт». Також він був депутатом п’яти скликань. Він – людина, яка знаходила місце під сонцем при будь-якій владі. Також він перебував у складі фракцій НДП, «Наша Україна», «Фронт змін», ВО «Батьківщина» та «Народний фронт». Очолював парламентський Комітет з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки у Верховній Раді V, VI та VII скликань.

У 2015 році було проведено журналістське розслідування щодо діяльності двох компаній, до яких опосередковано має відношення саме Мартиненко: державного «Степногірського гірничо-хімічного комбінату» та австрійської компанії «Steuermann Investitions». Було з’ясувано, що ці компанії на початку 2015 року підписали контракт на постачання уранового концентрату виробництва казахстанської «Казатомпром». Перша партія – 400 тонн, була поставлена вже у вересні. За цей обсяг палива австрійська фірма «Steuermann Investitions» заплатила по 95 доларів за кг. Але на українській митниці ціна за паливо чомусь зросла до 129 доларів. Українська державна компанія заплатила суму на 13 мільйонів 600 тисяч доларів більшу за початкову.

«Проти Миколи Мартиненка було відкрито кілька кримінальних проваджень. Одне, так зване уранове кримінальне провадження, інше – атомне. Остання полягала у тому, що, фактично, закуповували «Енергоатом» для державних підприємств за завищеними цінами на 20 відстотків. Потім сума, про яку йдеться у кримінальному провадженні з’явилася на рахунку офшорної компанії бенефеціаром якої пізніше виявився Микола Мартиненко. Саме через цю схему було завдано збитків на 6,4 мільйона євро», – прокоментувала член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устинова.

Щодо другої справи, то за її словами, вона стосується підприємства «Східний гірничо-збагачуваний комбінат», якому завдали збитків за дуже схожою схемою.

«Замість того, щоб закуповувати уран напряму, це робилось через компанію-прокладку. Через що було завдано збитків на близько17 мільйонів доларів. Хоча Україна не перша країна, яка порушила справу проти Мартиненка. Насправді існує ще провадження у Швейцарії, де тамтешня прокуратура порушила справу щодо хабара підприємству «Енергоатом», яка досі розслідується. На противагу Україні, яка не розслідує кримінальні провадження», – зазначила член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устинова.

Здавалося б, що після такого гучного скандалу та затримання «Народний фронт» мав би «злити» замішаного у скандалі Мартиненка. Однак замість цього вся партія стала на його захист.

«Мартиненко давній друг і один із спонсорів Арсенія Яценюка. Він навіть орендує кабінети в тій самій будівлі, де розташований офіс «Народного фронту». Навіть, коли Мартиненка затримувало НАБУ, то це відбувалося у «Карнегі Центрі», де сидить уся верхівка саме «Народного фронту». Мартиненко там був одним з тих, хто міг ухвалювати рішення. Але він ніколи не був єдиним. Адже «Народний фронт» складається із таких груп впливу: Мартиненко, Парубій, Аваков, Яценюк і Турчинов. Турчинов – дрейфує у бік підтримки Порошенка, Мартиненко дрейфує назад в бік колишньої побратимки – Тимошенко. У той же час Аваков з Яценюком тримаються більш менш сталою групою і продовжують тягнути за собою ту фракцію, яка є», – вважає журналіст Роман Романюк.

Аваков і Мартиненко джокери «Народного фронту»?

Наприкінці 2017 року Арсен Аваков в одній із соціальних мереж заявив про продаж телеканалу «Еспресо», співвласниками якого були його дружина Інна Авакова та Арсеній Яценюк. Новим власником телеканалу стала компанія «Atmosphere Еntertainment Inc», яка належить українському громадянину Іванові Жеваго, сину народного депутата та одного із найзаможніших людей країни – Костянтина Жеваго. Дружина Авакова отримала за свою частку 1 млн 950 тисяч доларів, Яценюк трохи менше – 1 мільйон 470 тисяч зелених. Та у збитку екс-прем’єр не залишився. Адже за півроку володіння своєю часткою на різниці купівля-продаж він заробив понад мільйон доларів.

«Я думаю, що ніякого продажу телеканалу не було, а йшла мова про реорганізацію складу власників. Телеканал як контролював Княжицький, так його і контролює. Теж саме стосується Авакова, який контролював прямо чи опосередковано. Тому ніякого продажу телеканалу, швидше за все, не було, а відбулася лише реорганізація структури», – наголосив політолог Володимир Фесенко.

Попри те, що жодної нової інформації, крім фінансових звітів, наявних у вільному доступі, «Народний фронт» не надав, а від особистої зустрічі відмовились, можна зробити такий висновок. Попри гучні заяви Арсенія Яценюка, державне фінансування партій не рятує політиків від впливу олігархів. І політики знову стають на захисті їхніх та власних інтересів. Зокрема, таких як Коломойський, Мартиненко чи Аваков.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-26 12:57 :09