неділя, 15 квітня, 2018, 10:25 Суспільство
У церкві XIX століття в Переяславі-Хмельницькому розташований «Музей Космосу»

Цього тижня світ відзначав День космонавтики і для України це теж свято, бо космос це минуле, теперішнє і майбутнє нашої країни. Адже навіть два супутники на орбіті Землі, належать Київському політехнічному інституту (КПІ). Але допоки не буде достатнє фінансування, науковцям буде важко втілювати свої проекти у життя. І залишиться лише можливість ходити музеями космічної галузі, як у Переяслав-Хмельницькому, де ще з радянських часів функціонує «Музей Космосу».

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Зберегти старовинний храм

У вівтарі церкви XIX століття стоїть модуль ракети «Союз». По центру – маятник Фуко, а на стінах наче ікони є портрети перших космонавтів. Все через те, що у храмі Святої Параскеви ще у 70-х роках ХХ століття створили єдиний в світі музей космосу у церкві. На вході відвідувачів зустрічає ракетний двигун, а також є легендарна космічна їжа.

Усі ці речі передавали друзі та знайомі тодішнього директора. Одна з версій, чому музей організували саме в церкві – таким чином хотіли зберегти старовинний храм. Адже їх за радянських часів просто знищували. Водночас, це була і данина тогочасній ідеології.

«У 2011 році до нас приїжджав Леонід Каденюк. Коли він ознайомився з експозицією нашого музею, то сказав таку символічну фразу, що це найбільш вдале поєднання церковного приміщення і космічної експозиції», – сказав завідувач «Музею космосу» Сергій Вовкодав.

У музеї розмірковують про те, аби перенести «космос» в інше приміщення, а в церкві відновити службу. Однак саме таке дивне поєднання і приваблює відвідувачів, каже завідувач.

Підготовка до життя на Марсі

Якщо ж проаналізувати сьогодення, то в лабораторії КПІ активно відслідковують рух наносупутника, який там зібрали.

«Цей супутник сам по собі виконує ті ж функції, що і великі супутники. Він вміє заряджатись, адже це інтелектуальний космічний робот», – розповів кандидат технічних наук Борис Рассамакін.

Розміри такого робота 10 сантиметрів на 10. Однак вага супутника не повинна перевищувати 10-ти кілограмів. Завдання таких апаратів – дослідження термосфери. А саме вимірювання кількості атомів кисню на метр кубічний. Цю корисну інформацію важливо знати, плануючи польоти. Адже саме щільні прошарки атмосфери пошкоджують обшивку літальних апаратів.

«Не могли раніше цього зробити, тому що супутники, як ми пам’ятаємо були великі та важкі. І на таких низьких висотах вони падали, а маленькі апарати дали таку можливість», – зазначив науковий співробітник лабораторії НТУУ «КПІ» Назар Бендасюк.

Наносупутники літають на висоті від 90-та до 400-т кілометрів над землею. Сигнал із супутника отримують за допомоги антени. Її встановили на даху одного з корпусів університету. Також такі пристрої можуть виконувати різні функції. Наприклад, передбачати цунамі чи виверження вулкану. Або отримувати розвідувальні дані, фотографуючи поверхню землі. Над такими якраз працюють науковці.

«Це супутник, в якому стоятиме камера, яка зможе проводити фото та відео зйомку. До рівня «гугла» ми цим супутником не доб’ємо з однієї сторони. Але з іншої сторони «гул» оновлює карти України приблизно раз на рік, а з цим супутником можна буде отримувати зображення раз на день. У розробці ще є два нано-супутники. В одному з них розмістять орхідею. В середину буде вставлятися заварена герметична капсула, у якій будуть рослини. Буде зроблена спеціальна замкнена екосистема, у якій ці рослини зможуть існувати довгий час», – прокоментував інженер Євген Коваленко.

І за допомогою камер і датчиків вологості на Землі можна буде спостерігати, як розвиватимуться рослини. Це своєрідна підготовка до життя на Марсі, кажуть науковці.

«За допомогою таких невеликих супутників ми зможемо відпрацювати технологію приготування їжі в таких космічних умовах. Готувати з них якісь елементарні салати і паралельно з тим вони досить активно перетворюють вуглекислий газ у кисень», – додав Коваленко.

Вартість такого супутника разом із запуском може коштувати від 100 тисяч доларів і більше. Третій, над яким працюють нині – коштуватиме 250 тисяч. Гроші науковцям тепер дають вже спонсори. Цьогоріч виділили 87 млн гривень.

Це піщинка в космосі, пояснює голова державного космічного агентства Павло Дегтяренко. Адже, наприклад, вартість супутника вимірюють десятками, а подекуди й сотнями мільйонів доларів.

Потужна галузь за гроші спонсорів

«Україна має потужну космічну галузь, але як космічна держава поки що робить недостатньо», – вважає голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко.

Але це не означає, що українські фахівці сидять склавши руки. Україну задіяно у трьох міжнародних космічних проектах. Один із них – Морський старт. Це спільний проект Сполучених Штатів Америки, Росії, Норвегії та України. Наше КБ «Південне» виготовляє для нього ракетоносій «Зеніт» для запуску з платформи в океані. Перевага в тому, що з екватора це зробити легше, завдяки ефектові обертання Землі. І можна підняти більше вантажу. Після кількох років заморозки проект знову оживає й ракетобудівники вже мають замовлення на два «Зеніти».

«Якщо все піде за планом, то вже на початку 2020 року буде здійснено перший пуск за цією програмою», – розповів Бегтяренко.

Також українці виготовляють ракети для проекту «Циклон-4» та цілої низки систем наземного комплексного обслуговування. А ще участь в проекті «Антарес». Виготовляють перший ступінь ракети-носія «Таурус-2». Ця ракета має виконувати пуски за урядовими програмами США і НАСА.

У музеї-церкві теж сподіваються, що невдовзі українські космічні програми оживуть. Нехай і за участі іноземних інвесторів, але в експозиції з’являтимуться нові матеріали про здобутки українців у космосі.

До слова, День космонавтики відзначають на честь першого польоту людини за межі планети, це сталося 12 квітня 1961 року, а корабель «Восток», на якому полетів перший космонавт Юрій Гагарін спроектовано під керівництвом українського інженера-конструктора Сергія Корольова. Сьогодні основний напрямок роботи нашої космічної галузі це розробка ракет носіїв і запуск їх у космос. Зокрема, разом зі США ми створили ракету носій «Антарес», що доправляє на земну орбіту невеликі космічні апарати та вантажі на міжнародну космічну станцію. Перший ступінь «Антареса» створили у Дніпрі. А на ЄСівських ракетах-носіях «Вега» стоять українські двигуни і цієї ракети є 11 вдалих польотів. За роки незалежності українські фахівці здійснили пуски 150 ракет-носіїв на замовлення інших країн. Цікаво те, що два супутники є на орбіті Землі, і належать Київському політехнічному інституту.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-11 16:02 :22