неділя, 15 квітня, 2018, 11:15 Суспільство
Напій богів: вчені встановили, де і коли винайшли вино
Фото: wikigallery.org
Фото: wikigallery.org

На Близькому Сході вино було відоме з ІІІ тисячоліття до нашої ери, проте популярнішим там було пиво. Найдавніші кісточки винограду виявлено у Фракії, в районі сучасної Болгарії. Вони походять з VI тисячоліття до нашої ери. Хто і коли винайшов вино? На сьогодні немає однозначної відповіді. За право називатися першими виноробами сперечаються одразу кілька країн.

Про це повідомляє Newsweek.

Грузини впевнені, що пальма першості у винаході напою богів повинна належати власне їм.

У цьому їх підтримують свіжі результати досліджень, проведені в 2017 році спільними зусиллями кількох груп вчених – ботаніків, хіміків та археологів з Грузії, Європи та Північної Америки. Ця міжнародна команда вирішила дослідити два села в регіоні Південного Кавказу, близько 50 км на південь від столиці країни Тбілісі, де вже раніше натрапляли на сліди стародавнього виноградарства і виноробства. В районі цих сіл, що лежать біля підніжжя гори Храміс діді, збереглися й інші сліди неолітичної культури – залишки будівель з сирцевої цегли, мешканці яких виготовляли знаряддя з кісток та каменю, розводили велику рогату худобу, свиней та вирощували пшеницю й ячмінь.

Чи в ті давні часи уміли вирощувати та обробляти євразійський виноград – єдиний одомашнений вид виноградної лози, від якого походять всі сорти, що вирощують в сучасному світі?

Пилок винограду

Щоб вирішити цю проблему, вчені вирішили ретельно дослідити таємничий глиняний посуд, знайдений в поселеннях – бокаті глеки, які колись стояли на ніжках, дуже схожі формою до знайдених раніше в печерах на Сицилії. Археологи спільно з хіміками дослідили фрагменти 30 більших і менших глиняних посудин і 26 зразків ґрунту, в якому вони знаходилися. Радіовуглецевий аналіз, показав, що знайдене в ґрунті кісточки винограду походять з періоду від 5800 до 6000 років до н.е. Тим же періодом датовані й залишки глиняного посуду, виявлені як під час останніх розкопок, так і ті, що знайшли десятиліття тому та зберігають у місцевому музеї. Серед них була посудина майже метрової висоти й ширини, що могла вмістити понад 300 літрів рідини. Більш того, вона була оздоблена орнаментом, який, на думку вчених, може означати гроно винограду.

На шести фрагментах глиняного посуду виявлено велику кількість винної кислоти й три інші кислоти, пов’язані з виноградом і вином.

Сумні перси

На жаль, посумнішали нащадки древніх персів. Досі вважалося, що найдавніші сліди вина у світі походять з Північного Ірану, де в 60-х роках ХХ ст. на поселенні Хаджі Фірус Тепе в горах Заґроса проф. Мері Войт з College of William & Mary у Вашингтоні знайшла 9-літрову глиняну посудину з залишками винної кислоти. Вона стояла разом із шістьма іншими посудинами на підлозі неолітичної кухні цегляного будинку, подібного до тих, що були відкриті в Грузії. Дослідження показали, що залишкам на дні посудини близько 7 тисяч років.

Зрештою, подібний вік мали артефакти, пов’язані з виноробством, виявлені в останніх роках у комплексі печер Арлин-1 в Вірменії, що біля вірменського села, яке до сьогодні славиться своїми традиціями виноробства. У 2007 році там виявили кісточки винограду, а потім діжки та інші елементи виноробства. Археологи, зокрема, знайшли заглиблення, сформоване з пресованої глини, розмірами метр на метр. Оточене товстими стінками, воно було влаштоване таким чином, що вичавлений у ньому сік стікав до глибокої діжки. Вчені переконані, що басейн виконував роль винного пресу. «Очевидно, люди там чавили виноград ногами, як це пізніше робили у всьому середземноморському регіоні», – зазначив доктор Григорій Арешян, співавтор цього відкриття.

Європа теж не пасла задніх

Попри те, що на сьогоднішній день більше немає жодних сумнівів щодо батьківщини напою богів, цілком можливо, що Європа не відставала.

«Звичайно, в той же час, коли вино виготовляли в Грузії, виноградна лоза вже росла в Південній та Центральній Європі. Найдавніші відомі сьогодні кісточки винограду виявили у Фракії, в районі сучасної Болгарії. Вони походять з VI тисячоліття до н.е.», – підкреслив археолог з Варшавського університету проф. Пйотр Дичек.

«Не відомо, чи фракійці вже вміли виробляти вино, але вони, безумовно, знали смак винограду. Однак, все вказує на те, що вони вже могли виробляти вино. Про це можна зробити висновок на підставі того, що в грецькій міфології Діоніс, бог вина, прибув до Греції з Фракії. Потім, близько 1200 р до н.е., бог Діоніс вже панує в Греції, що дозволяє припустити – у той час греки вже знають смак і технологію виробництва вина», – додав Дичек.

Пивоварні Єгипту

На Близькому Сході вино використовували у багатьох регіонах, починаючи з ІІІ тисячоліття до нашої ери, але там було популярніше пиво.

«Це було пиво, яке ще повністю не пройшло процес бродіння, дешеве, загально поширене, наприклад, в Єгипті, де відкрито велику кількість пивоварень, на відміну від дуже рідкісних винниць», – зауважив проф. Дичек.

«Вино, розбавлене водою, стало основним напоєм щойно для греків, а потім для римлян. Серед греків також була популярна поска – перероджене вино, точніше винний оцет, з додаванням меду, а також коріандру. Цей напій можна було пити як холодним, так і гарячим», – додав археолог.

«В античні часи з’явився також перший сорт винограду, відомий сьогодні як трамiнер, з якого виготовляють червоне та біле вино. Вчені до сьогодні сперечаються, де саме вперше було виведено трамiнер. На початку археологи вважали, що це був південний Тіроль, пізніше його батьківщину перенесли на територію Галлії – у сучасну Бургундію. Проте, нещодавно в Угорщині знайдено записи, які вказують, що батьківщиною цього сорту була територія римської провінції Реція – райони на межі сучасної Швейцарії, Німеччини та Австрії», – зазначив професор.

Піно з Бургундії

Другий найстаріший сорт винограду, як було встановлено науковцями – піно, виявлений на території сучасної Бургундії. Однак, виноробство у Франції, сьогоднішньому королівстві благородного вина, розвинулося порівняно пізно, оскільки це було вже на початку нашої ери. Це доводить, зокрема, відкриття найстаршої винниці у Франції – у Лангедоці, на території руїн фортеці, збудованої римлянами. Вона походить з 10 року нашої ери, а її руїни все ще вкриває виноград. З написів на стінах старовинної вілли археологи довідалися прізвище ймовірного засновника винниці – Quintus Iulius Primus, який, ймовірно, прибув з південної Італії, щоб інвестувати в новому виноробному регіоні.

І дійсно, руїни вказують на те, що колись це був потужній виноробний осередок, технологічно розвинений й збудований зі справжнім розмахом. Це видно з сьогоднішніх заглибин на майданчиках винниці, які, за словами археологів, є залишками величезних діжок, викопаних у землі й здатних вмістити до 1800 літрів вина.

Підготував Андрій Павлишин,
IA ZIK

Читайте також: Вчені пояснили, як червоне вино допомагає схуднути

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-04-21 22:16 :21