субота, 14 квітня, 2018, 9:31 Світ
Льодовики тануть: три данські дослідження Арктики
Фото: dr.dk/Promice
Фото: dr.dk/Promice

Стрімке танення льоду, сповільнення океанічних течій та зміна екосистеми – це три данських проекти, що спрямовані на дослідження цих явищ.

Ніде у світі кліматичні зміни так не відчутні, як у Арктиці, де середня температура за останні 50 років зростала вдвічі швидше, ніж у решті світу.

Саме тому в Арктиці проводяться масштабні дослідження, а нещодавно три данських дослідницькі проекти отримали фінансування від Міністерства з клімату та енергетики Данії, щоб продовжити свою роботу та висвітлити наслідки арктичного потепління:

1. Якщо весь льодовиковий покрив розтане...

... рівень океанів підвищиться на 7 метрів, а велика частина Данії піде під воду.

Залишається сподіватися, що цього не станеться, проте реальність не особливо тішить: щороку льодовий щит Гренландії піддається негативному впливу змін клімату.

У період з 2007 по 2017 рік щорічна втрата льоду становила 267-270 гігатон, що еквівалентно кількості води у 108 млн олімпійських басейнів. Проте недостатньо лише знати, яка кількість льоду тане. Важливо також розуміти, де і чому він тане. Лише отримавши ці дані, ми будемо мати повну картину того, що нас чекає у майбутньому.

Сігне Бех Андерсен, геолог з Данського метрологічного інституту та дослідник проекту Promice, який отримав 5,3 млн данських крон на дослідження змін клімату, каже: «Більшість інших дослідницьких програм стежать за таненням льодовикового покриву за допомогою супутника, проте важливо безпосередньо перебувати у Гренландії та вимірювати як танення льодовикового покриву, так і отелення айсбергів. Це допоможе нам зрозуміти, чому лід тане, й дасть змогу краще спрогнозувати майбутнє підвищення рівня моря».

Дослідники проекту Promice працюють у Гренландії вже протягом 10 років й мають близько 20 вимірювальних станцій у вісьмох різних частинах острова. Також кожні чотири роки дослідники, за допомогою літака, проводять заміри айсбергів, їх висоти та товщини.

«Загалом, ми бачимо, що усе більше льоду тане, а період його танення триває довше, ніж раніше», – говорить Сінге Бех Андерсен.

Найгірше ситуація зараз у районах Східної та Західної Гренландії, а також на півдні, де найтепліше.

«Зараз втрати у північно-східній частині Гренландії не дуже великі, проте ми починаємо помічати деякі різкі зміни. За цим регіоном слід уважно стежити, оскільки процес танення може раптово пришвидшитися й викликати підвищення рівня Гренландського моря», – говорить дослідниця.

2. Що станеться, якщо Гольфстрім зупиниться?

Тепла атлантична течія Гольфстрім сповільнилася. Причиною цього явища стало глобальне потепління й танення льодовиків в Арктиці та Гренландії. Без Гольфстріму у Данії стане холодніше на 5-10 градусів.

Течія Гольфстрим переносить теплу воду на північ до Північного полюса. Там вона охолоджується, стає густішою і опускається на глибину, потім тече назад, на південь. Проте глобальне потепління перешкоджає охолодженню води, а танення льодовиків в Арктиці, особливо у Гренландії, наповнює течію прісною водою, яка має меншу густину, не опускається на глибину та послаблює течію.

За цим процесом з кінця 1990-х років уважно стежили дослідники проекту Faroe Monitoring, вони вимірювали швидкість та солоність води у Гольфстрімі. Нещодавно проект отримав фінансування ще на один рік, обсягом 800 тис. данських крон.

«Важливо уважно стежити за течією. Особливо зараз, коли ми бачимо зміни у вмісті солі у верхніх її шарах», – каже Карін Маргрет Ларсен, керівник проекту з Havstovan Faroe Marine Research Institute.

Поки що переміщення холодної води з півночі було стабільним, проте як температура, так і вміст солей у воді зазнали різких змін в останні роки.

«Ми помічаємо, що все більше свіжої води потрапляє у верхні шари океану. Можливо, у наступні десятилітня ми спостерігатимемо за суттєвими змінами у циркуляції Гольфстріму», – стверджує Карін Маргрет Ларсен.

3. Коли лід розтане, Арктика буде виглядати зовсім по-іншому

Підвищення температури й танення льоду впливає не лише рівень води. Зміна клімату в Арктиці видозмінює ландшафт, природу, довкілля та дику природу настільки швидко, що дослідники ледве встигаютьти за цим спостерігати.

Проте проект Greenland Ecosystem Monitoring (GEM) робить неможливе.

GEM – це спільний проект Університету Орхуса, Geological Survey of Denmark and Greenland, Копенгагенського університету, Grønlands Naturinstitut og Grønlands Forundersøgelser, який отримав на 2018 рік фінансування у розмірі 12,5 млн данських крон.

Гроші підуть на дослідження у п’ятьох галузях: клімату, біології, геології, гляціології та морської біології.

«Ми проводимо вимірювання викидів метану, створення моделей ландшафту з використанням безпілотників, стежимо за цвітінням рослин, вимірюємо хімічні та біологічні зміни у фіордах, а також моніторимо стан льодовиків», – говорить Торбен Рюле Крістенсен, професор університету Орхуса та керівник проекту GEM.

Проект функціонує з 1996 року, і всі зібрані дані доступні для перегляду широкій аудиторії.

«Ми хочемо, щоб наші дані використовувались в освітніх та дослідницьких цілях, щоб ми завжди мали доступ до інформації про те, як змінюється Арктика і як ці зміни взаємопов’язані», – пояснює Торбен Рюле Крістенсен.

Марія Лізе Берендт,
Danish Broadcasting Corporation

Переклад з данської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-04-21 22:15 :44