п'ятниця, 13 квітня, 2018, 9:10 Політика
Як система захищає себе, або Чому переатестація суддів стає фейком
Фото: Firestock
Фото: Firestock

У рамках судової реформи в Україні 5700 суддів мають пройти процес кваліфікаційного оцінювання. Від цього залежить, чи вони залишаться на своїх посадах і чи отримуватимуть підвищену зарплату. Така процедура проводиться вперше і покликана очистити систему від недоброчесних суддів. Однак легітимність цього процесу тепер поставлена під сумнів, принаймні про це заявляють представники громадськості, які також брали участь в оцінюванні суддів. У чому причина цієї проблеми і чи є ще шанси повернути довіру українців до судової системи – з’ясовувала журналіст Інформагентства ZIK.

Громадська рада доброчесності (ГРД) була створена з представників громадських організацій задля того, щоб допомагати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) в оцінюванні того, наскільки судді чи кандидати на посади суддів відповідають вимогам професійної етики та доброчесності. І хоча ГРД – дорадчий орган, але Кваліфікаційна комісія змушена була враховувати у своїх рішеннях висновки ради стосовно суддів, репутація яких, як виявилося, заплямована чи стосовно яких є підозри у причетності до корупції. У тому числі, брались до уваги такі випадки як недекларування майна, незаконне отримання службового житла та інше.

Однак 25 березня ГРД заявила, що припиняє участь у цьому, як йшлося у заяві, «квазіпроцесі очищення суддівського корпусу».

«На суддівському конвеєрі Вища кваліфікаційна комісія суддів України влаштовує суддям псевдоперевірку їхнього професійного рівня та доброчесності. Аби громадськість не перешкоджала такій діяльності, Комісія своїми змінами до Регламенту оцінювання суддів технічно «витиснула» ГРД з одного з головних етапів судової реформи – переатестації суддів», – заявили у раді доброчесності.

Члени ГРД озвучили ряд проблем, які, на їхню думку, заважають об’єктивному оцінюванню суддів і реальному очищенню суддівського корпусу:

  • графік співбесід перетворили на конвеєр – понад 5000 суддів планують оцінити за кілька місяців, в результаті співбесіди з суддями тривають подекуди не більше 6 хвилин;
  • висновки Громадської ради доброчесності були відкладені і просто не розглядались з посиланням на незаконні положення Регламенту ВККС;
  • оцінювання легко зможуть пройти судді Майдану через те, що ВККС вирішила не брати до уваги їхні попередні рішення;
  • деякі члени ВККС на своїх посадах самі вчиняли дії, які мали б стати підставою для звільнення, а тому мають очевидний конфлікт інтересів;
  • процедури оцінювання є непрозорими – не відомо, як голосують, які бали і за що виставляють кандидатам члени ВККС.

Через це в оновлених судах опиняться «і судді Майдану, і судді, які часто відвідують окуповані території, і судді, статки яких не відповідають задекларованим доходам, і судді, причетні до ухвалення свавільних рішень, які стали предметом розгляду ЄСПЛ», попереджають у Громадській раді доброчесності.

 

Вища кваліфікаційна комісія суддів натомість заявила, що у такий спосіб ГРД відмовилась виконувати приписи регламенту Комісії, однак це не має вплинути на перебіг оцінювання суддів і цей процес буде продовжено.

«Процедура кваліфікаційного оцінювання передбачає складення психологічних тестів, іспиту, що складається з тестування на рівень знань права та практичного завдання з підготовки судового рішення, а також співбесіди за результатами дослідження суддівського досьє. В такому досьє збирається інформація від численних компетентних органів, один з документів надає Громадська рада доброчесності – орган, який має сприяти ВККС у проведенні кваліфікаційного оцінювання», – нагадали у Комісії.

Також повідомили час, необхідний Комісії, для проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді.

<nbsp;>

 

У ВККСУ наголосили, що «прагнення розтягнути у часі і без того довготривалу процедуру оцінювання суперечить висновкам Венеціанської комісії».

Перша тисяча суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання, перебувають на етапі публічних співбесід, що транслюються на YouTube-каналі ВККСУ.

За підсумками двох тижнів проведення співбесід ВКССУ повідомила, що співбесіди пройшли 286 суддів із першої тисячі. 212 із них підтвердили відповідність посаді, яку обіймають, стосовно 64 оголошено перерву – переважно через висновки Громадської ради доброчесності, а чотири судді не підтвердили здатності здійснювати правосуддя.

«Ми чекаємо на підписи від членів ГРД своїх документів. Для усунення недоліків документів надано 10 днів. Сподіваємося, що ці мінімальні вимоги будуть виконані, і комісія зможе розглянути висновки щодо тих суддів, стосовно яких оголошено перерву», – зазначив член ВККСУ Михайло Макарчук.

У Громадській раді доброчесності тим часом продовжують моніторинг і обіцяють повідомляти про недоброчесних суддів, які зараз проходять співбесіди.

Заява ГРД про вихід з процесу кваліфікаційного оцінювання суддів не має юридичних наслідків, а, швидше, вплине на легітимність цього процесу в очах суспільства, пояснив у коментарі ІА ZIK член ради доброчесності, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

«На рівні законодавства створені достатні умови, щоб провести цей процес якісно, але ВККСУ зробила все, щоб ігнорувати висновки Громадської ради доброчесності і таким чином залишити посадах суддів, які, за висновками ГРД, не відповідають своїм посадам. Якщо Комісія й далі йтиме таким шляхом, це просто покаже, що «процес очищення» є фейковим. І в майбутньому знову доведеться повертатись до цієї проблеми», – вважає він.

Інший член ГРД, експерт з судової реформи Михайло Жернаков зазначив, що, на його думку, таким чином закореніла судова система себе захищає і протидіє змінам.

«Зараз у нас відповідно до того, що називається судовою реформою, органи суддівського урядування у більшості своїй складаються з суддів, обраних самими суддями. Наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів на 2/3 складається з суддів. Очевидно, що вони самі своїх колег не дуже хочуть звільняти чи якимось чином ставити їх у незручне становище. Інше питання – впливи політичної влади на цей процес. На ВККСУ сильно впливають політики, зокрема, Адміністрація Президента. Вона також не зацікавлена в тому, щоб змінювати суддів, які вже довели свою корисність попередньому політичному режиму і теперішній владі, на когось незалежного. І саме тому ми поставлені в такі умови, коли під виглядом реформи відбувається подальше ще більше узалежнення суддів від політичної влади».

Водночас експерт переконаний, що громадськість може і повинна й надалі впливати на ці процеси. «Громадські організації можуть досліджувати цих кандидатів, передавати інформацію ВККСУ, знімати про них сюжети. Власне, такі дії допомогли не допустити доволі багатьох дуже недоброчесних суддів до Верховного Суду, хоча велика частина з них все-таки пройшла. Тобто в залежності від того, як ми – громадянське суспільство і журналісти – відпрацюємо по тих суддях, стовно яких є питання, то таким і буде результат», – вважає Михайло Жернаков.

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-04-21 22:16 :02