п'ятниця, 13 квітня, 2018, 15:44 Політика
Військовий медик: На фронті я взагалі не отримав медичного забезпечення від держави
ZIK
ZIK

У перший рік війни, на медицину в армії держава заклала лише 962 тисячі гривень. Тоді волонтери зібрали для армії ще 116 мільйонів для закупівлі технічних засобів і медикаментів. Однак, це не єдині заслуги волонтерів, адже вони зайнялися і тактичним навчанням медиків.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Владислав із позивним «Лектор» пішов на фронт добровольцем, служив заступником начальника медслужби батальйону «Айдар» у зонах із підвищеним ризиком для життя.

«Волонтери працювали понаднормово, зі всіх сил. Вони везли не те, що треба, а те, що було. Я не знаю, як вони діставали навіть наркотичні знеболюючі», – каже «Лектор».

На початку війни медичного забезпечення не мали навіть солдати ЗСУ, тому й про добровольчі батальйони і не йшлося.

«Спершу я був волонтером, проте згодом почав виконувати роль лікаря. За півтора роки служби, від держави я не отримав нічого: лише вісім брезентових носилок. Не було навіть чохла на аптечку», – розповідає Владислав.

Крім того, Міністерство оборони не знало, що таке тактична медицина і якою має бути аптечка для військовослужбовців.

 

«Були тільки тактичні аптечки, яких вистачало не на всіх», – пригадує начальник відділу Головного військового медичного управління Міноборони Віктор Писанка.

Експерти порівнювали такі аптечки із автомобільними.

«Які аптечки? У нас навіть джгутів нормальних не було – лише помаранчеві Есмарха», – додає доброволець Владислав «Лектор».

У 2015-му році Міністерство оборони оголдосило тендер на закупку в кількості аж 100 тисяч застарілих та неефективних джгутів Есмарха та 20 тисяч вітчизняних турнікетів. На це з бюджету виділили майже два мільйони гривень, незважаючи навіть на те, що про ненадійність цих джгутів заявила виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун.

Джгут Есмарха використовували ще підчас Першої світової війни. Армії країн НАТО не користуються ними вже понад тридцять років. За чотири роки російсько-українського конфлікту, їх обіцяли замінити на сучасні американські турнікети, але не у всіх аптечках вони є.

«Те, що треба, ЗСУ не дадуть. Вузлові турнікети коштують вісім з половиною тисяч гривень», – зауважує військовий медик Олександра Кондракова.

Такі джгути для бійців придбані за волонтерські кошти.

Понад те – Міністерство оборони вирішило зробити покупку у «АВ-Фармі». Так, попри критику бійців, у 2016 році для Нацгвардії закупили ще джгутів, витративши на це майже 150 тисяч гривень.

Водночас, парамедик Олександра каже: у неї неякісних джгутів не має, бо складала свій наплічник сама.

«У мене тут є бинти, голки, бандажі, ампули, мішок для штучної вентиляції легень, знеболюючі тощо. Також маю американські джгути. Їх держава не може собі дозволити», – говорить військовий медик Олександра Кондракова.

«Не всі волонтери мають необхідні засоби для першої медичної допомоги. Проблеми є із кровоспинними препаратами. Але найголовніше: нема тактичного медичного навчання», – додає член Ради волонтерів при Міноборони Валентина Варава.

Дорогий наплічник із медичним забезпеченням, який коштує приблизно двадцять п‘ять тисяч гривень, медики можуть отримати безкоштовно. Для цього вони мають пройти спеціальне навчання за натовськими стандартами.

Новації взялися вводити волонтери. Вони розробили курси, щоб навчити кожного бійця надавати допомогу за міжнародними стандартами. Найперше – аптечки побудовані на алгоритмі «CABC». Це основа для надання першої допомоги на полі бою. Розшифрувавши абревіатуру, маємо: «Сritical bleeding» – зупинка критичної кровотечі, «аirways» – перевірка прохідності дихальних шляхів і западання язика, «breathing» – поранення грудей, «сirculation» – рани, крововтрата. На всі ці ушкодження у аптечці є відповідні засоби.

Після цих навчань виникло інше запитання: що робити із пораненими після надання першої медичної допомоги? На допомогу прийшли британці.

«Вони розробили нам комбінований курс, який пояснює новачкам, що робити на етапі евакуації», – зазначає інструктор ГО «Захист Патріотів» Стас Гаєвський.

За його словами, в армії США такий курс тривав би 3 місяці. Та у зв'язку із необхідністю, у нас його можна пройти за півтора-два тижні.

«Завдяки іноземним партнерам у Десні є перший навчальний центр з тактичної медицини. Там можна пройти курс», – каже Стас Гаєвський.

Однак, про те, що треба навчати солдатів, як рятувати життя, офіційно заговорили лише на четвертому році війни. У Міністерстві оборони розповідають: навчання проводять із парамедиками безпосередньо на передовій та у навчальному центрі «Десна».

«На жаль, поки був лише один випуск – 30 осіб. Із них половина залишилися інструкторами у центрі, а інша частина поїхала фронт», – коментує нардеп Оксана Конрчинська.

Також на передовій працює медслужба «АСАП». За майже чотири роки війни вона налагодила координацію із місцевими мешканцями та військовими. Фактично, кожних три дні парамедики оглядають цивільних мешканці у населених пунктах лінії зіткнення. Крім цього, відділення «АСАПу» навчають військовослужбовців надавати першу медичну допомогу. 

«Частина медиків є парамедиками. Тобто такими, що не мають медичної освіти, але пройшли спеціальні курси», – звертає увагу парамедик організації «АСАП» Роман Полійчук.

За роки війни, згідно офіційної статистики, загинуло 46 лікарів. Але у цю кількість не входять медики-волонтери.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-04-21 22:28 :51