вівторок, 10 квітня, 2018, 16:45 блоги Суспільство
А таки Великдень найліпше відчувається у селі
Богдан Волошин
письменник, журналіст

А таки Великдень найліпше відчувається у селі. З пробудженням природи. Розквітом сонця і шумом вітру у вітті. Просто з відчуттям відродження, коли соки нуртують у череслах, гостріше відчуваються запахи і бажання.

І шуліка в небі вже побратим, і небо вже не тисне голову, і дорога вабить, як молодість, що не повернеш...

Фото: Богдан Волошин
Фото: Богдан Волошин

Встиг перед освяченням кошика з паскою і ковбаскою гайнути в Годовицю. Було сонячно, але вітряно. І сонце з вітром – ці два розбишаки добряче напекли мені писок. Але все виправила весна. Яскрава і рвучка. Та, наразі, ще ніяка. Наша дівчинка, як підліток – трошки незграбна, грубувата і занадто самовпевнена. Ще трохи, і вона вбереться в пишні зелені шати, розквітне і не матиме спокою від кавалєрів. Тішуся, що встиг побачити її такою – зворушливою і дівчачою. Бо все швидко зміниться. Уже міняється.

Дуже люблю цей храм у Годовиці. Навіть в такому жалюгідному стані. Як нагадування про те, що не все, що любиш, варте дива і воскресіння. А жаль.

Фото: Богдан Волошин
Фото: Богдан Волошин

 

…Просіявся святочний день крізь пальці. Найкрупніші його зернини осіли в моєму шлунку. Але пересичення не було, бо встиг поєднатись з Містом: розімлілим, ситим, сонячним і несподівано грайливим. У парках розпашілі кобіти ґольґали перше зимне пиво в цьому році, шпаки верещали і несвідомо гніздились, піяли когути в чепурних садибах, пахло смаженим на багатті м’ясом і міцними духами старих панн. Весна взяла штурмом Місто і всі їй охоче здались в полон. Я теж не опирався.

Фото: Богдан Волошин
Фото: Богдан Волошин
Фото: Богдан Волошин
Фото: Богдан Волошин

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 11:21 :30