субота, 31 березня, 2018, 16:04 блоги Суспільство
Пристрасті по-аргентинськи на сцені театру Заньковецької
Наталія Фанок
журналіст, заступник головного редактора ІА ZIK
infobae.com
infobae.com

Пристрасті по-аргентинськи, мелодика по-італійськи та оплески-браво-молодці по-українськи. На один день театр імені М. Заньковецької перетворився на справжній танцмайданчик. Порадувати львівську публіку вперше приїхали зірки аргентинського танго Simone Facchini та Gioia Abballe – молода харизматична пара, яка впродовж багатьох років завойовує світ.

У супроводі італійського оркестру «Tango Spleen Orquesta» зі сцени віяло чуттєвістю, грайливістю та драйвом. Дійство виявилось дуже атмосферним. Квартет-оркестр під керівництвом Мар’яно Сперанза (Аргентина) з перших акордів просто таки занурив публіку у світ італійського сонця та темпераменту, аргентинської грації, пристрасті та елегантності і всюдисущої любові, лірики та романтики. Клуби диму позаду музик доповнювали цю картину. А пара танцюристів Simone Facchini та Gioia Abballe своєю майстерністю на паркеті настільки зарядили зал, що хотілось танцювати на кріслах і бігти записуватись на танго. Класичне танго, танго-вальс, мілонга – під час кожного виходу партнери віддавали свою енергію глядачам і захоплювали чи то ніжністю й сентиментальністю, чи то легкістю й швидкістю, чи то яскравістю та артистизмом. Партнерка, під кожен танець у новій сукні, сексуальній і водночас елегантній, проймала своєю чарівністю. Партнер не переставав дивувати стійкістю та підтримками. Ритми, рухи, енергетика – і, як наслідок, постійні овації та вигуки залу.

Приємною несподіванкою концерту став виступ майстра аргентинського фольклору Emilio Cornejo. Танець аргентинських гаучо, виконаний у техніці malambo, мабуть, нікого не залишив байдужим. Чоловіче соло без акомпанементу, яке чимось нагадало мені наш гопак, прикувало до себе вражені погляди та мало не розкриті роти. Ну а сцена з кільцями заслуговує окремої похвали. Вправності та динаміці танцівника можна хіба позаздрити. Це було видовищно і неперевершено.

Аншлагу не було, але ті, хто прийшли, як на мене, залишились більш ніж задоволеними. Пронизливий звук та неперевершений вокал, мистецтво танцю та нестримний запал – що ще потрібно для весняного вечора під кінець тижня, щоб зняти втому та прогнати непотрібні думки? Зал аплодував стоячи. Не обійшлось без виходу на біс. Я нічого не чекала від спектаклю, але побачене мене надихнуло.

Ще одним сюрпризом для мене стало, що опісля артисти вийшли у хол, спілкувались із глядачами, фотографувалися-селфилися і дарували свої незрівняні усмішки. Залишається подякувати їм за привабливе видовище і запросити приїхати ще. Всесвітній день танцю не за горами

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-20 21:04 :43