Новини » Світ 29 березня, 2018, 10:33
Виверження вулкану в Ісландії спонукало вікінгів покинути старих богів, – дослідники
Вулканічний каньйон, що утворився на місці вулкану Елдґ'я в Ісландії. Фото: flickr.com/Alan Grinberg
Вулканічний каньйон, що утворився на місці вулкану Елдґ'я в Ісландії. Фото: flickr.com/Alan Grinberg

Виверження вулкану Елдґ’я в Ісландії близько 940 року прискорило перехід жителів острова у християнсто. Так вважає міжнародна команда науковців, що опублікувала результати своїх досліджень в журналі «Climatic Change». Дослідники з університетів Кембриджа, Оксфорда, Женеви і Джорджтауна встановили точну дату виверження вулкану, що трапилося невдовзі після заселення острова, й вважають, що воно могло вплинути на відмову місцевих жителів від язичництва і прискорити християнізацію Ісландії.

Про це повідомляє RMF FM.

Виверження Елдґ’я було типовим для Ісландії гігантським викидом лави та великої кількості газоподібних сполук сірки і пилу. Опис його наслідків можна знайти в одній з найвідоміших середньовічних скандинавських поем «Völuspá» («Пророкування вельви»), де, зокрема, розповідається про кінець дохристиянських вірувань. Нові дані, зібрані на основі аналізу льоду і річних кілець дерев з Гренландії, допомогли більш точно датувати події.

Жахливий катаклізм сколихнув острів заледве століття після того, як близько 874 року його почали колонізувати вікінги і кельти. Донедавна вважалося, що виверження відбувалося за типовим для Ісландії сценарієм: витекло близько 20 куб. км лави. Аналіз збереженого в льодах Гренландії пилу з цього виверження показав, що воно почалося навесні 939 року і тривало принаймні до осені 940 року.

«Наші результати вказують на те, що ці події могли відкластися в пам’яті перших двох, а, можлив, й трьох поколінь ісландських поселенців, – зазначив автор статті, доктор Клайв Оппенгеймер з Кембриджського університету, – перші переселенці, безумовно, привезли з собою дітей, які могли бути свідками виверження».

Після встановлення дати вибуху автори дослідження проаналізували його наслідки. Під час виверження відбувся викид в атмосферу сполук сірки, які у поєднанні з туманом спричинили незвичайне явище – червоний відблиск сонця, яке описано в ірландських, німецьких та італійських літописах. Аналіз річних кілець дерев північної півкулі також підтвердив, що шар пилу затемнив сонячне світло, у зв’язку з чим літо 940 року було одним з найхолодніших за останні 1500 років.

«У 940 років сильне похолодання найбільше відчувалося в Центральній Європі, Скандинавії, Скелястих горах на заході Північної Америки, на Алясці, а також у Центральній Азії. У середньому температура впала приблизно на 2 градуси Цельсія», – додав професор Маркус Штофель з Женевського університету.

«Це було дійсно потужне виверження, але все-таки нас здивувало те, як багато історичних джерел згадують про його наслідки, – зазначив доктор Тім Ньюфілд з університету Джорджтауна. – Страждання людства, пов’язані з виверженням Елдґ’я, мали дуже широкий діапазон. Від Північної Європи до Китаю люди відчували суворі зими, посухи, нашестя сарани. Голод, зокрема охопив райони сучасної Німеччини, Іраку і Китаю».

Відголоски цієї катастрофи були виявлені у датованій 961 роком, найвідомішій в Ісландії середньовічній поемі «Voluspá». Вона пророкує падіння язичницьких богів і еру єдиного Бога, тобто прийняття християнства, яке в цих районах відбулося на зламі Х і ХІ століть. Власне, там знайдено слова про вогняні вибухи, а також про пил і дим, що затьмарюють сонце. У поемі також описано наступне холодне літо. На думку дослідників, ці апокаліптичні образи описані як кінець старих богів, можливо, були використані, щоб підтримати релігійні та культурні зміни, які відбулися на острові із введенням християнства,

«Коли відомі точні дані про момент виверження, то багато записів середньовічних літописів починають складатися у єдину картину. Ми бачимо його наслідки в Європі: затьмарене пилом небо, суворі зими, холодне літо, неврожаї і пов’язаний з цим голод, – додає Оппенгеймер. – Найдивовижнішим, однак, залишається стиль опису виверження у поемі «Völuspá», який виглядає як розповідь очевидця. Інтерпретація твору, як пророцтва про кінець язичницьких богів і заміну їх єдиним Богом, вказує на те, що згадки про катастрофу використовували, щоб підтримати християнізацію Ісландії».

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-23 02:47 :39