Новини » Львів 29 березня, 2018, 8:43
На Львівщині стартувала підготовка до Всеукраїнської прощі у Страдч

На Святоюрській горі, що в місті Львові, відбулася зустріч координаційної групи для організації загально-церковних заходів у Львівській архиєпархії щодо організації щорічної всеукраїнської прощі до відпустового місця Львівської архиєпархії у село Страдч Яворівського району.

 Про це повідомив сьогодні, 29 березня, власкор IA ZIK з посиланням на дані Львівської архиєпархії УГКЦ.

Зустріч очолив голова координаційної групи о. Володимир Ольшанецький. Були також присутніми інші члени згаданої групи, зокрема: о. Павло Цвьок, о. Павло Дроздяк, о. Богдан Гнатів, о. Ростислав Будзан, протодиякон Назар Ярунів та нотар курії диякон Петро Проців.

На зустріч також були запрошені парох страдчанського парафіяльного храму Успіння Пресвятої Богородиці та голова місії «Відпустовий Центр «Страдецька гора» Львівської архиєпархії, о. Іван Колтун, разом із представниками місії.

Присутні детально обговорили план організації і проведення прощі, виділили проблемні моменти з минулорічного досвіду, а також розподілили організаційні обов’язки.

Мова йшла про те, що цього року всеукраїнська проща до Страдчу запланована на 26 червня 2018 року.

Довідка IA ZIK.

Нагадаємо, що за історичними джерелами, в часи Київської Рус-України та Галицько-Волинського князівства неподалік села Страдчу був другий після Києво-Печерської лаври підземний монастир в Україні. Розміщувався він на високій горі, на лівому березі річки Верещиці, поблизу с. Страдчу. Згадується в Галицько-Волинському літописі від 1242 р. під назвою «Печера Домажирова». Археологічними дослідженнями встановлено, що монастир складався із вхідної галереї (довжина бл. 40 м), ходів – загальною довжиною понад 270 м і кількох келій, які розміщувалися на глибині бл. 20 м. На вершині гори було укріплене городище. До нашого часу збереглися численні легенди про монастир, знищення ченців монголо-татарами.

У печерній лаврі Страдецької гори монастирське життя завмерло у 1243 році, коли орда спалила село і в печерах потруїла димом близько тисячі людей із довколишніх сіл. Люди на Яворівщині переповідають згадки своїх пращурів про те, що крики людей, яких орда труїла в горі, досягли неба і над цим місцем з’явилася Мати Божа.

За інформацією краєзнавця-історика Ярослава Музиченка, під час археологічних досліджень при виході з печер знайшли багато людських кісток, серед них – зовсім малюсінькі, дитячі. Кістки захоронили у сінях лаври.

У 1939 році цю печеру освятили як церкву Матері Божої Нерушимої Стіни. У кінці печер є стіна, де по каменю стікають краплі води. Розповідають, що то сльози Богородиці, яка оплакує людей, що загинули тут мученицькою смертю. У 1795 році в Страдчі збудували кам’яну церкву Успіння Богородиці, її реконструювали у 1927 р. Там зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Страдецької. Під час ІІ Світової війни вона зникла. Поки що люди припадають до копії чудотворної ікони. Утім, зберігся іконостас, розписаний художникам школи Олекси Новаківського. Дві ікони намісного ряду іконостасу – Ісуса Христа з Відкритим Серцем та Матері Божої Неустанної Помочі – малював Антін Манастирський.

У 1936 році отець Микола Вояковський запровадив на Страдецькій горі хресну дорогу. Папа Пій XI благословив цю духовну будову грамотою i надав їй статус Єрусалимської. Це означало, що участь у Страдецькій хресній дорозі прирівнюється до проходження в Єрусалимському хресному ході, яким колись проходив Христос.

У радянські часи хресну дорогу знищили. Відновили вже у 1990-ті роки, а нині громада поставила нові скульптурні зображення станцій хресної дороги. Вважають, що тут відпускаються гріхи роду.

Нині Страдчанська печера перебуває в охоронній зоні Яворівського національного природного парку. Із часу легалізації УГКЦ Страдчанська печера стає місцем паломництва вірних. Останніми роками число учасників червневої прощі сягає 30 тисяч осіб.

Історико-туристичної та духовної вартості Страдчанській печері додають чинний поряд духовний комплекс – Успенська церква (ХVІІІ століття), могили беатифікованих Папою Римським Іваном Павлом ІІ блаженномучеників – отця Миколи Конрада та дяка Василя Прийми та комплекс Ххресної дороги.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-23 23:27 :21