четвер, 22 березня, 2018, 15:59 Політика
Україна vs Угорщина. Двоє чубляться, а виграє Росія?
Фото: radiosvoboda.org
Фото: radiosvoboda.org

Закон про освіту, який визначає нові вимоги для шкіл нацменшин, був лише приводом для загострення між Україною та Угорщиною, але не його основною причиною. Проблема у всьому спектрі двосторонніх відносин, які останній рік переживають очевидну кризу. Водночас важливо пам’ятати: нав’язати дискурс війни та напруги – в інтересах «третьої сили», тобто Кремля.

Угорщина вимагає від Києва внести зміни до закону про освіту і відкласти його реалізацію до 2023 року, інакше блокуватиме важливі для України зустрічі на рівні ЄС і НАТО, заявив напередодні глава угорського МЗС Петер Сійярто.

В українському зовнішньополітичному відомстві одразу назвали таку заяву маніпулятивною, оскільки уряд вже затвердив законопроект про продовження перехідного періоду до 2023 року. Заступник глави МЗС України Василь Боднар також прокоментував протест Будапешта проти розміщення в Берегово батальйону українських військових. Він, зокрема, зазначив, що «своїми заявами Угорщина грає на руку Росії».

«Тим часом, в обхід санкцій ЄС і НАТО, угорське Міноборони співпрацює з Росією у військово-технічній сфері, і прикладом цьому є контракти на ремонт і придбання військових гелікоптерів», – заявив українських урядовець

Ситуацію з угорською меншиною на Закарпатті і можливі наслідки від наростання напруги між двома країнами для ІА ZIK прокоментував політолог, експерт з українсько-угорських відносин Дмитро Тужанський.

Дмитро Тужанський. Фото: Дмитро Тужанський/Facebook
Дмитро Тужанський. Фото: Дмитро Тужанський/Facebook

– Останнім часом бачимо загострення відносин між Україною з Угорщиною по цілому ряду питань. Звідки, на вашу думку, ростуть корені цієї проблеми, чи були для цього реальні історичні чи інші передумови та підстави?

– Сьогоднішнє загострення у відносинах між Києвом і Будапештом є закономірним. І справа тут більше не в історичних передумовах, а в незбалансованих відносинах між Україною та Угорщиною за останні чотири роки. Команда Віктора Орбана (прем’єр-міністра Угорщини, – ред.) визначила для себе український напрямок як пріоритет і поставила перед собою низку цілей, які не вдалося досягти.

І навіть навпаки: офіційний Будапешт сприйняв український закон про освіту, як «ніж у спину». Цей закон є лише приводом для загострення, а не єдиною причиною. Проблема – у всьому спектрі українсько-угорських відносин, які останній рік переживають очевидну кризу.

Що стало каталізатором того, що ці питання так загострилися саме зараз? Невже вся справа у мовних статтях закону про освіту?

– Так, саме закон про освіту став приводом для загострення. Але це випадковість. Аналогічне, а можливе ще більше загострення спричинило б будь-яке інше рішення української сторони щодо дуже чутливих для Будапешта тем. А це тема мови, освіти, громадянства.

За вашими даними, яка зараз ситуація з випускниками угорських шкіл? Наскільки вони знають чи не знають державну мову і чи здатні адаптуватися в українське суспільство? Або це люди, які орієнтуються на Угорщину і прагнуть виїхати туди? Наскільки закон про освіту сприятиме вирішенню цієї проблеми?

– Питання знання етнічними угорцями Закарпаття української мови складне, і ось чому. По-перше, є велика різниця між знаннями і вивченням української мови у містах і селах області. У селах ця ситуація і справді складна. Натомість у деяких угорських школах Закарпаття, насамперед, міських, результати ЗНО з української мови кращі, ніж в деяких українських школах.

Другий момент: є проблема не тільки викладання української мови, а взагалі якості освіти в сільській місцевості, де не вистачає ні вчителів, ні методичних матеріалів.

По-третє: на жаль, дійсно, для значної частини закарпатської молоді легше вивчити угорську, вступити до угорського вишу, отримати угорський паспорт та емігрувати, ніж шукати самореалізації в Україні. Але тих, хто залишається і вступає у виші Львова, Києва, також багато.

Угорщина вимагає відкласти реалізацію закону про освіту. Наскільки це доцільно, на вашу думку? Якими можуть бути наслідки?

– Відтермінувати дію закону про освіту в окремих статтях, зокрема, статті 7, є однією з рекомендацій Венеційської комісії. Перехідний період було закладено у самому ж законі.

На мою думку, відтермінування чи то на два, чи то на п’ять років є доцільним, навіть не стільки заважаючи на політичний галас довкола закону, скільки задля того, аби втілити його справді якісно і без напруги у відносинах з нацменшинами.

Нещодавно Угорщина висловилася також проти розміщення в Берегово батальйону українських військових. Тобто її претензії вже виходять за межі питань угорської меншини, а стосуються питань державної політики і оборони України. Як ви думаєте, що стоїть за такими заявами? Чи дійсно можна говорити про те, що така ситуація грає на руку Росії?

– Все загострення у відносинах України з Угорщиною, як, власне, і з Польщею, Румунією чи будь яким іншим важливим для нас партнером грає на руку Росії, і Москва ці конфлікти використовує, медійно підігріває. У відносинах Києва і Будапешта – це очевидно, як ніколи.

Щодо протестів Будапешта стосовно розміщення українських військових у Берегово, то цьому є ціла низка пояснень: від того, що так у команді Орбана розуміють захист інтересів закордонних угорців, до інших більш прагматичних мотивів – електоральний баланс у місті тощо.

Але, на мою думку, існує ще один мотив, який, не виключено, є ключовим у цьому питанні: офіційний Будапешт сьогодні заперечує і блокує все, що пропонує Київ і хоча б якось зачіпає угорську нацменшину. Тобто йдеться про таку роботу наперекір, своєрідну відплату за той «ніж у спину», як Угорщина назвала ухвалення закону про освіту.

У якому напрямку ситуація може розвиватися далі? Наскільки реальною і серйозною є загроза створення в Україні ще одної зони нестабільності – тепер уже на Закарпатті?

– Дуже важливо не порівнювати події на Закарпатті з подіями на Донбасі та в Криму. Це абсолютно різні історії, хоча є й чимало схожих моментів.

Нав’язати дискурс війни та напруги – це якраз ціль «третьої сили», це ціль Кремля. І, на жаль, їм це вдається, адже за кілька років провокації на українську-угорську тематику дуже швидко перейшли від примітивних фейків у ЗМІ про начебто вимоги автономії до дискусій на мілітарну тематику.

Це відверта інформаційна війна, при чому не тільки проти України, а й проти Угорщини, і перемогти в ній ми можемо лише разом. Для цього потрібен здоровий глузд, аналітичне мислення і діалог.

Розмовляла Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-23 09:08 :38