середа, 14 березня, 2018, 14:14 Економіка
Монети замість банкнот і відмова від дрібних копійок: куди приведуть новації НБУ?
Фото: Сувіров Олексій/УНІАН
Фото: Сувіров Олексій/УНІАН

Національний банк України 14 березня представив нові монети номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять в обігу відповідні паперові банкноти. Водночас НБУ припиняє карбувати монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, а готівкові розрахунки пропонує заокруглювати. Наскільки таке рішення виправдане і чи не означатиме це подальшого знецінення гривні – пояснюють економічні експерти.

Як і навіщо вводять нові монети

Вводитися в обіг монети 1, 2, 5 та 10 гривень будуть поетапно:

  • перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні.
  • другий етап відбудеться пізніше, монети номінальною вартістю 5 і 10 гривні вводитимуться в обіг у 2019-2020 роках (точну дату НБУ повідомить додатково).

Як пояснюють у Нацбанку, українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу – доки монети поступово не замістять банкноти в обігу. Тобто паперові гроші номіналом 1, 2, 5 і 10 гривні будуть в обігу паралельно з металевими, до останньої паперової гривні.

Вилучати з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень регулятор не буде, але припинить їх друкувати.

Такі зміни у Нацбанку називають оптимізацією готівкового обігу, що має зробити його більш зручним та менш затратним.

Як заявив в. о. голови НБУ Яків Смолій, з урахуванням строку служби монет це допоможе заощадити державі близько 1 млрд гривень. За даними регулятора, тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень – у середньому близько одного року. Загалом через фізичне зношення банкнот Національний банк щороку вилучає приблизно 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40%) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень.

«До цього рішення нас стимулює і розвиток безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток за останні п’ять років зросла більше, ніж утричі – до 39% на початок 2018 року (з 12% – станом на початок 2013 року)», – додав Яків Смолій.

Дизайн і захисні елементи монет

«Нові обігові монети матимуть сріблястий колір, будуть невеликими, легкими та зручними для розрахунків, – повідомив директор Департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко. – Працюючи над їх дизайном, ми вирішили бути послідовними та зберегти портрети видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах. На реверсі монети номінальною вартістю 1 гривня зображено портрет князя Володимира Великого; 2 гривні – князя Ярослава Мудрого; 5 гривень – гетьмана Богдана Хмельницького; 10 гривень – гетьмана Івана Мазепи».

Фото: НБУ
Фото: НБУ

На аверсі всіх монет зображено малий Державний герб України (тризуб), номінал, назву країни-емітента (Україна) в обрамленні давньоруського орнаменту.

 

Серед елементів захисту монети, які треба використовувати при візуальному та тактильному контролі її справжності, − дизайн аверсу і реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах.

Фото: НБУ
Фото: НБУ

Під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їх ідентифікації використовуються технічні характеристики – розмір та вага, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.

Дрібні копійки і заокруглення цін

Також під час презентації нових обігових монет в. о. голови НБУ Яків Смолій оголосив, що з 1 липня цього року в Україні застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум готівкових розрахунків.

Фото: НБУ
Фото: НБУ
Фото: НБУ
Фото: НБУ

Відповідні норми містяться у Постанові Правління Національного банку України «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», якою передбачається:

  1. Національний банк України припиняє карбувати монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас усі ці номінали розмінних монет і надалі залишатимуться в обігу. Проте у подальшому готівковий обіг не буде поповнюватися новими монетами зазначених номіналів.
  2. Монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок продовжуватимуть виконувати функцію засобу платежу (грошова одиниця України – гривня − і надалі дорівнюватиме 100 копійкам).
  3. Для спрощення розрахунків встановлюватимуться правила заокруглення загальної суми покупки:
  • сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
  1. У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.
  2. Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.
  3. Населення і надалі зможе використовувати розмінні монети дрібних номіналів, а торговельна мережа – встановлювати маркетингові ціни, які закінчуються на 99 коп.

У Нацбанку запевняють, що ціни від запровадження заокруглення не зміняться, а отже, реалізація цієї ініціативи не призведе до подорожчання товарів та послуг. «Запровадження правил заокруглення не матиме впливу на інфляцію як прямо, так і опосередковано, оскільки йдеться про правила заокруглення всіх товарів у чеку, а не про ціни на окремі товари», – заявляють у НБУ.

Фото: НБУ
Фото: НБУ

«Якщо екстраполювати ці рішення на сьогоднішню структуру готівки в обігу, з нього зникне майже 60% від загальної кількості монет в обігу – це понад вісім мільярдів монет дрібних номіналів. Водночас більш, ніж один мільярд банкнот буде замінено монетами. Тож середня кількість монет, що припадають на одного українця, скоротиться вдвічі, а банкнот в обігу стане на 40% менше. І цей ефект ми побачимо вже через два-три роки», – підсумував Яків Смолій.

Фото: НБУ
Фото: НБУ

Інформагенція ZIK звернулася до економічних експертів, щоб з’ясувати, як ці нововведення вплинуть на грошовий обіг і чи немає тут додаткових інфляційних загроз.

Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ:

– Це не має ніякого стосунку до інфляції. Давно вже йшла мова про те, що треба замінити невеликі купюри монетами. Так зробили у багатьох країнах – навіть там, де грошова одиниця значно дорожча.

Монети мають перевагу, по-перше, через їхню довговічність, по-друге, вони більш зручні при розрахунках в різного роду автоматах.

Мінуси є в тому, що якщо брати статистику за останні сім років, у час чомусь монети вилучаються з обігу. Не знаю, що люди з ними роблять, але така тенденція невелика є. Можливо, хтось їх вдома складає. Тобто є загроза, що частина цих монет буде десь осідати і час від часу треба буде їх докарбовувати.

Але на обіг така заміна вплине однозначно позитивно.

Щодо відмови від випуску дрібних монет, то, звичайно, всі будуть заокруглювати ціни до більшого. Тобто якщо якийсь товар коштує, умовно кажучи, 96 копійок, то за нього будуть давати гривню. Але великою мірою наявні сьогодні 1, 2, 5 навіть 10 копійок – доволі штучне прикріплення в цінах. Тому що реально якщо подивитися на те, що сьогодні продають у наших супермаркетах, то там можуть ставити спеціальну ціну – умовно, 99 копійок, щоб спокусити покупця придбати цей товар. Тобто це суто психологічна сторона. Тому я не вважаю доцільним говорити про те, що якимось чином люди на цьому втратять. Сьогодні і так в більшості випадків одну копійку решти не дають. Тому мені видається, що в монетах до 25 копійок сенсу взагалі немає.

Гривня з часу її введення в 1996 році, коли долар коштував 1,86 грн, знецінилась навіть не в десять разів, а значно більше. Сьогодні за 5 чи 10 копійок вже нічого не можна купити.

Ще наведу приклад наших сусідів поляків. У них п’ять злотих – монетою. А це більше, як 1 євро або приблизно наших 40 гривень. Тобто вони не боячись це зробили відразу і знали, що це буде практично і зручно.
 

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– З одного боку, заміна деяких найдрібніших паперових купюр на монети – це технічна заміна. Але з іншого боку – це поганий психологічний сигнал для України і для українців. Сигнал того, що гривня знецінюється і далі буде знецінюватися, втрачаючи свою номінальну вартість. І це стосується не лише найдрібніших копійок, а вже навіть дрібних гривневих купюр.

Це поганий психологічний сигнал, певна підготовка до продовження знецінення гривні як грошової одиниці і, відповідно, негативні очікування щодо високих темпів інфляції.

Тому я вважаю, що цей крок Національного банку, як мінімум, невчасний, а як максимум – узагалі є поганим сигналом регулятора. У наш час від Нацбанку потрібні були б якраз протилежні психологічні сигнали – про стабільність, про зміцнення національної грошової одиниці, а не те, що він робить зараз.
 

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-15 13:54 :46