неділя, 4 березня, 2018, 12:33 блоги Суспільство
Щеплення для особливих: вакцинувати, не можна ризикувати
Юлія Толстих
середньостатистична львів'янка
Щеплення для особливих
Щеплення для особливих

Протягом останніх декількох років українці продовжують гостро обговорювати питання щеплень. В інтернеті, у ЗМІ та поміж всезнаючими сусідами «від мами до мами» поширюється стільки інформації, що дедалі важче розібратись, де достовірна інформація, а де – міф, створений певними особами з певною (корисливою?) метою, і розтиражований журналістами у гонитві за «сенсацією».

Коли зі школи мого молодшого сина надійшло скерування зробити щеплення КПК, я почала шукати інформацію. Справа в тому, що у мого старшого сина Сашка – розлади аутистичного спектра (РСА), йому 10 років і ми пропустили щеплення у 6 та 7 років. Треба було вирішувати, чи робити щеплення тепер вже обом дітям. Намагаючись піддавати сумніву і ставитись скептично до всіх «лякалок», що знаходила, і дослухатись лише до даних офіційних організацій охорони здоров’я, проконсультувавшись попередньо із психоневрологом, я зрозуміла, що вакцина захистить моїх дітей, що вакцинування – це виважене і відповідальне батьківство.

Насправді інформації щодо доцільності щеплення дітей з особливими потребами взагалі обмаль. Чи не єдиною згадкою «особливих» у контексті щеплень є широко поширена теза про зв’язок між дією комбінованої вакцини проти кору, паротиту та краснухи (КПК) і виникненням аутизму у дітей. І вона виявляється міфом. Одразу коротко поясню, звідки взявся цей міф.

1998 року авторитетний медичний журнал The Lancet опублікував дослідження британського лікаря Ендрю Вейкфілда, у якому начебто знайдено зв’язок між щепленням КПК та виникненням аутизму в дітей. У вибірці цього дослідження взяло участь лише 12 дітей. Сам лікар виступав проти комбінованої вакцини КПК, а натомість, ймовірно, хотів «просунути» власну запатентовану моновакцину проти кору. Через якийсь час дослідження було спростоване в цьому ж журналі та у інших поважних виданнях, а у Вейкфілда забрали ліцензію. Але цього часу вистачило, щоб сфабрикована «сенсація» розлетілася по світу і налякані батьки відмовилися вакцинувати власних дітей. Наслідком цього стали нові спалахи захворюваності на кір у США, Британії та інших країнах, і навіть призвело до трьох смертей.

Про спростування міфу https://sciencebasedmedicine.org/vaccines-still-not-linked-to-autism/

На сьогодні проведено десятки досліджень у різних розвинених країнах світу, які не встановили зв’язку між вакциною КПК та аутизмом.

Результати одного з таких досліджень https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0264410X14006367

Ми з вами тепер знаємо про міф, а от наш сімейний лікар цього не знала. І відмовилась провести Сашкові щеплення. Так само, як фактично нічого не знала про аутизм загалом, і хоч ми належимо до її дільниці вже впродовж 5 років, лікар не доклала жодних зусиль, щоб дізнатись про аутизм більше. Вона, мабуть, вважала Сашка інопланетянином, який живе на планеті, де не існує таких небезпечних захворювань як кір, паротит, краснуха та ін.

До слова, разом із моїм Сашком у школі навчаються діти з РАС, які робили усі щеплення, так само, як і діти з РАС, які жодних щеплень не робили.

Причиною написання цієї статті стала некомпетентність мого сімейного лікаря.

Звичайні батьки через брак знань можуть довіряти недостовірним джерелам і поширювати міфи, адже не всі скептично ставляться до будь-якої інформації у ЗМІ та інтернеті, яка може бути як правдивою, так і сфальшованою. А от сімейний лікар повинен оперувати лише достовірними фактами і безпомилково орієнтуватись, скажімо, у протипоказах до вакцинування, і в жодному випадку він сам не повинен розповсюджувати міфи!

Прізвище лікаря не називатиму, адже щеплення ми зрештою отримали (до речі, жодної реакції у синів не було). Хоч і довелося звернутись по допомогу до Юлії Пакулової-Троцької, к.м.н., доцента кафедри педіатрії №1 ЛНМУ ім. Д. Галицького, та Олени Березовської, завідувача консультативної поліклініки «Охматдит», лікаря-імунолога, за що ми їм вдячні. У останньої ми попросили детальніше розповісти про протипокази до щеплень і особливості вакцинування дітей з особливими потребами.

Далі пряма мова Олени Березовської.

- В українській медицині починають відбуватися позитивні зміни. Зокрема, нормою вже невдовзі має стати те, що лікарі повинні керуватися лише доказовою медициною. Це означає, що лікар має використовувати у своїй роботі лише ті методики, ефективність яких доведена.

Виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини. Адже інфекційні хвороби дуже небезпечні, можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі – смерть. Вакцинація захищає дитину від інфекцій, а у випадку інфікування – запобігає важкому перебігу хвороби й ускладненням. Завдяки щепленням людству вдалось побороти натуральну віспу, очікується, що невдовзі ми позбудемось і поліомієліту (99% поліомієліту у світі було знищено). Зупинені епідемії інших небезпечних захворювань, які, втім, почали повертатись через низький рівень вакцинування населення.

Наказ МОЗ України № 551 від 11.08.2014 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» містить Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. До реальних протипоказів належать важкі імунодефіцитні захворювання, важкі алергічні реакції на введення попередньої дози вакцини чи на будь-який компонент вакцини, гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. Читати більше тут http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11

Хронічні захворювання (у стані ремісії), такі як бронхіальна астма, цукровий діабет чи неврологічні розлади, не є абсолютним протипоказом для щеплень. Діти з хронічними захворюваннями та діти із затримкою психофізичного розвитку можуть проводити більше часу у медичних закладах, де існує ймовірність контактувати з інфікованими людьми. Часто їхній організм є більш уразливий і сприйнятливий до різних інфекційних захворювань, тому вони потребують вакцинування навіть більше, ніж інші діти. Зокрема, можна додатково вакцинувати деяких дітей від менінгококової, пневмококової інфекції та грипу, які не входить до календаря щеплень в Україні як обов’язкові вакцини, а відносяться до рекомендованих. Чим більше дитина хворіє, тим більше треба її захистити профілактичними щепленнями.

Коли ви вакцинуєте власну дитину, ви захищаєте також й інших діток. ЗокремаЮ дітей, котрі ще не отримали щеплень проти конкретних захворювань, оскільки не досягли віку, в якому вони проводяться (наприклад, в Україні дітей до 1 року не вакцинують проти кору, але вони можуть захворіти на кір, що іноді може спричинити серйозні ускладнення). А також дітей, які мають протипокази до вакцинації (наприклад, діти хворі на лейкоз, діти зі СНІДом і т.д.). Захворювання на деякі інфекційні хвороби може мати для них смертельні наслідки. А колективна імунізація (90-95%) може їх захистити. Чим більше людей відмовляється від вакцинування, тим швидше небезпечні захворювання можуть поширитись серед населення.

Кожен з батьків хоче найкращого для своєї дитини. Приймаючи рішення щодо вакцинування дитини, потрібно обов’язково порадитись із сімейним лікарем (кваліфікованим), а якщо є сумніви, додатково звернутись до імунолога. Міфи поширюються через брак знань та відсутність критичного мислення у населення. Довіряйте лише достовірним джерелам інформації, офіційним публікаціям організацій охорони здоров’я.

Також рекомендую ознайомитись з інформацією, опублікованою на сайті ГО «Батьки за вакцинацію», агентом змін якої я також є http://www.bzv.org.ua/

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-25 15:41 :05