четвер, 1 березня, 2018, 10:49
Їх вже 33: як у парку «Сколівські бескиди» відроджують рідкісних зубрів
10

Всього лиш кілька кроків – війни, браконьєрство, нищення природи, недбалий догляд – і навіть потужні зубри опинилися на межі вимирання. Майже сто років тому їх не стало у дикій природі. Останні 53 особини доживали свого віку в зоопарках світу. Кінець був близько.

Та люди схаменулись – і почали рятувати колись могутню тварину. Україні це вдавалося дуже успішно – 685 зубрів станом на початок 1990-х. А потім не дуже – менше 200 особин станом на 2008 рік.

Тварини знову потребували допомоги. Цього разу відгукнулись партнери з Нідерландів – упродовж 2009-10 років завезли до парку «Сколівські Бескиди», що на Львівщині, 11 зубрів з Німеччини та Австрії.

А нещодавно там було особливе свято – поголів’я зросло більш ніж удвічі. Тепер у «Бескидах» «велика сім’я» – 33 зубри і зубренята.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

«Королева» Тошка та дискримінація самців

Попри те, що зубри й звикли до людей, вони живуть чисто за своїми законами. І не всіх до себе підпускають.

Керує стадом самиця на ім’я Тошка. Вона тут вирішує усе – на підгодівлю йде найперша, відходить – останньою. Якщо раптом небезпека – відганяє стадо та йде позаду усіх.

Найцінніше, що має «сім’я», – молодь. Дорослі зубри оточують «дітей» та не підпускають нікого.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

«Така їхня біологія. Малих особин вони мусять захищати. Бо є хижаки – ведмеді і вовки, які спокійно можуть вполювати «дитину». Тому малих беруть всередину, а всі інші стають по боках», – говорить директор Національного природного парку «Сколівські Бескиди» Василь Бандерич.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

Але є й інші, дещо несправедливі правила. Так, великих самців стадо завжди відганяє. Їх просто відтісняють. Тому для пошуку їжі вони мусять вмикати свій «зубрівський креатив».

«В пошуках їжі вони можуть опинитися взагалі в інших місцях. Коли тепло, то ще не біда: біля річки Майдан, яка тут протікає, є дві красиві долинки, де багато поживної трави. А-от взимку бувають казуси – самці часто навідують до місцевого населення в пошуках поживи. І витоптують їм городи», – зазначив пан Бандерич.

Але люди тут добрі. І часто дають самотнім самцям трошки сіна і тепла.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

Перше, друге і десерт для зубрів

Зубри – великі любителі перекусити. На час весни-літа-осені спокійно обходяться без людей – харчуються гілочками, корою з плодових дерев і ожиною.

Взимку, коли з харчуванням стає важче, зубри надіються на людей. І ті їх не підводять.

«Взагалі вони харчуються тим, що є у природі. А у нас тут на зиму (у «Сколівських Бескидах», – Ред.) – підгодівля. Зубри прекрасно смакують солому, капусту, хлібні висівки. Раціон у них дуже великий», – говорить Василь Бандерич.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

Щоправда, найбільше люблять буряки і зерно. Таку поживу, переконує експерт, вони просто обожнюють. Але взимку з нею важко.

«Взимку з харчами у зубрів проблеми. Вони чекають допомоги від людини. І небагато, трішки підгодувати – там капусти, зерна. Через те можемо спокійно їх зустріти взимку. А вже в теплі часи вони дають собі раду самотужки», – переконує пан Бандерич.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

Їх вже 33. А що далі?

За минулий рік у «Сколівських Бескидах» народилося вже п’ятеро маленьких зубренят. Найкраще, коли з’являються на світ у червні.

«Зазвичай вони народжуються у червні. Тоді до осені маленькі зубренята встигають зміцнити. І мають шанс на повноцінне життя», – говорить Василь Бандерич.

Вагітність у зубрів триває дев’ять місяців. Вже через годину після пологів «дитинка» може стояти на ногах. А ще через півгодини – ходити за матір’ю. До п’яти місяців тварина харчується молоком, хоч перекусити травичкою можуть вже на 19-22 день.

У «Сколівських Бескидах» немає «пенсіонерів». Тут більше молоді, але основа стада вже на середніх літах – 14-16 років. До «пенсії» ще далеко – вона у них настає в 25-30 років.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

«За увесь час 22 особини народилися вже тут. Першого самця назвали Тимком. Взагалі, всіх зубрів, яких сюди привезли, називали на букву «Т» – Тошка, Тіра, Тасідус, Тошіба. То ми й підтримували традицію, так звану книгу родоводу. Вже коли вони на волі (в теплі пори року у парку, – Ред.), то не можемо вести такий облік», – сміється пан Бандерич.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

Директор дуже тішиться, що популяція нарешті зростає. Та, щоб стадо нормально розвивалося, потрібно близько 50 особин. Але з такими темпами, він переконаний, скоро це станеться.

Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK
Огляд популяції зубрів у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Фото: Микола Тис/ZIK

А вже потім виникне не одне стадо, а цілих два. І хоч такими маленькими, але впевненими кроками, через багато років популяція зубра стане такою як колись. Початок вже є.

Синєокий Петро,
ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Top
2018-12-13 17:26 :05