понеділок, 26 лютого, 2018, 18:09 Київ
На Київщині люди збунтувались проти нового ЖК: бояться за екологію
ZIK
ZIK

Мешканці села Крюківщина, що біля Києва, збунтувались поти майбутнього сусідства із величезним ЖК. Люди переконані: великого напливу нових мешканців соціальна інфраструктура просто не витримає. До того ж, новобуд може погрішити і без того складну екологічну ситуацію у селі.

Про це йдеться у сюжеті проекту будівельних журналістських розслідувань «ЖитлоБлуд» (щонеділі о 11:30 на телеканалі ZIK).

ЖК «Орандж парк» зводять у селі Крюківщина, що за 20 кілометрів від Києва. Це один із наймасштабніших житлових комплексів населеного пункту. Забудовник-новачок ТОВ «Орандж Буд» обіцяє зручну транспортну розв’язку, заявлене й будівництво дитячого садочка та торгових центрів. Однак проти комплексу виступають місцеві мешканці, мовляв, багатоповерхівки зростають впритул до їхніх приватних помешкань. До того ж нового напливу мешканців не витримає і соціальна інфраструктура, яка вже сьогодні «тріщить по швах». У селі є всього лиш одна школа, та й то переповнена.

«Багато дітей просто їздять до Києва на навчання, адже тут лише одна школа, де діти ходять у дві зміни. Вона розрахована на 784 учнів, а там уже є 1250. Масив зростає, потрібно ще, мінімум, два заклади», – обурюються селяни.

Вже у вересні цього року школа не зможе прийняти усіх охочих. Нової ж поки що не будують, адже на всій вільній землі споруджують житло. Та забудовник не бачить критичної ситуації у соціальній сфері та не готовий скорочувати темпи будівництва. Мовляв, свої зобов’язання перед селом повністю виконує.

«Ми добряче платимо усі пайові внески, які йдуть у бюджет сільради на розвиток Крюківщини. Також беремо участь у всіх проектах, які потрібні для розвитку інфраструктури і комунікацій у селі», – заявив представник забудовника Вахтанг Ахвелідіані.

Та до всього, виявляється, що у Крюківщині ще й проблема із питною водою. Там немає центрального водопостачання, тож рідина потрапляє до осель місцевих мешканців з криниць чи інших резервуарів. Люди розповідають: у кожному будинку мають спеціальні фільтри, де й очищується вода для споживання. Однак, після початку активної фази будівництва, їх доводиться міняти щотижня.

«У зв’язку із підняттям рівня ґрунтових вод самі обладнання стоять на півтора метра у воді. Адже там не будують сваї, а кладуть таку «подушку». Відповідно, вона й видавлює води, які десь мають діватися. От вони піднімаються у наших колодязях», – переконані крюківчани.

У свою чергу голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко переконує: проблема із якістю води у Крюківщині була і буде, адже село перебуває на межі екологічної катастрофи. Усе через розташоване там сміттєзвалище, яке діє ще з 80-х років.

«Його стан – жахливий, полігон абсолютно не придатний для подальшого використання. Найгірше, що немає жодного захисту ґрунтів і підземних вод. Фільтрат, який там утворився, потрапляє просто всередину і загрожує джерелам водопостачання», – наголошує Тимочко.

У 2016 році, коли фахівці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва провели дослідження поблизу сміттєзвалище, там зафіксували понаднормове забруднення повітря, а в ґрунтових та поверхневих водах – отруйні речовини. Та замість того, щоб закрити небезпечний об’єкт, на нього почали звозити ще й непотріб зі Львова. Коли ж мешканці збунтувалися, місцева влада нарешті ухвалила рішення про закриття сміттєзвалище. Крюківчани вже святкували перемогу, однак їх шокувала уже інша новина – тепер у селі вирішили зводити очисні споруди.

«Щодо цього у нас взагалі відкрито кримінальне провадження. Адже питна вода ітак забруднена тяжкими металами, а нам ще й очисні споруди роблять. Це буде додаткове забруднення. Крім того, стічні води можуть підмити полігон із фільтратами, а там ще й два магістральних газопроводи високого тиску. Тобто, це може бути небезпечно не тільки для нас а й для половини Києво-Святош району», – переконані селяни.

У свою, чергу голова Крюківщинської сільської ради Андрій Кріпак розповідає: 25 січня було ухвалене рішення про каналізування всього села та приватного сектора.

«Очисні ж споруди – це приватне питання інвестора, який хоче їх будувати на території сусіднього населеного пункту – Тарасівки. Він запитав, чи не хочемо ми під’єднатися. Однак, у нас уже є техумови на скид стічних вод до Києва у мережі «Київводоканалу». Це питання також розглядається», – розповів Кріпак.

У свою чергу, забудовник переконує: зацікавлений, щоб у села була власна каналізація і навіть готовий цьому сприяти.

«Зараз йде обговорення щодо каналізації очисних споруд, які збираються будувати у Крюківщині. Цей проект представили усім забудовникам. Ми готові його фінансувати, щоб там з’явилась своя каналізація», – запевнив Ахвелідіані.

Та й екологи переконують: неможна приєднувати мережі Крюківщини до київського каналу. Адже Бортнинська станція не зможе очистити стільки стічних вод. Які, до того ж, за півстоліття, відколи вона була збудована, змінили свій склад.

«У першу чергу, інвесторами там мають виступити ті, хто займається зведенням нових будинків. Та, у більшості випадків ті, хто планує будувати очисні споруди, прагнть зробити це із мінімальними затратами, що несе загрозу навколишньому середовищу. Саме тому мешканці виступають проти. Та й немає проекту цих споруд і оцінки їх впливу на довкілля», – зауважила Тетяна Тимочко.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 06:45 :08