середа, 21 лютого, 2018, 11:03 блоги Суспільство
Про пластикову мову науки, або Кому потрібна жуйка безплідного занудства
Богдан Тихолоз
літературознавець, франкознавець

Ну чому, чому, чому переважна більшість «наукових» текстів з української гуманітаристики написана такою дубовою... та де там дубовою – пластиковою мовою, немовби їхнім автор(к)ам спеціально для цього підрізали язичка?!? 

Іноді складається враження, що то й не люди їх писали, і не для людей, а якісь стерилізовані гуманоїди для безповітряного простору...

Сферичні коні у вакуумі.

Дегуманізована гуманістика. 

Оскоплена (псевдо)стандартами (псевдо)наукова 

(псевдо)думка. 

Добровільно-примусова самокастрація стилю. 

Термінологічний туман, що заслоняє змістову порожнечу. 

Безконечно пережовувана жуйка безплідного занудства. 

Невиліковна цитатоманія і хронічна логорея. 

Демагогія замість аргументації. 

Посилання на недоперетравлені «авторитетні думки» замість власної позиції.

Імітація результатів замість драми пошуку.

Кліше, кліше, кліше...

І так у трьох чвертях загальної маси (квазі)дослідницьких текстів із проблем суспільних і гуманітарних дисциплін.

Йдеться не тільки про так звані «фахові» видання (ключові слова «так звані»), а й про монографії та навіть підручники... :(

Є винятки, певна річ, – але на те вони й винятки...

І навіщо така «наука ні для кого»?

Я злий і упереджений, так? ;)

А які ваші враження?

І який лік на тоту хоробу???

Читайте також: Окупанти в Криму створили проросійську «раду кримських татар»

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-06-20 04:32 :58