середа, 21 лютого, 2018, 10:35 Економіка
Гонтарева йде і кінці в воду?
Валерія Гонтарева. Фото: Косарєв Олександр/УНІАН
Валерія Гонтарева. Фото: Косарєв Олександр/УНІАН

Епоха Валерії Гонтаревої як голови Нацбанку увійде в історію мало не трикратним падінням гривні, зникненням з ринку майже сотні банків і націоналізацією найбільшого в країні «Приватбанку». Наскільки правильним було відпускати гривню у вільне плавання – питання не лише економічне, а й політичне. А от оцінку керованому «банкопаду», схоже, мають дати правоохоронні органи. Та чи підуть вони на це – у матеріалі ІА ZIK.

Епопея зі звільненням голови Національного банку України тягнеться вже понад дев’ять місяців. Сама Валерія Гонтарева подала Президентові Петру Порошенку заяву про відставку за власним бажанням ще з 10 травня 2017 року. Однак її прохання не задовольнили – і відтоді вона у тривалій відпустці, поки обов’язки голови виконує її заступник Яків Смолій.

Президент подав у Верховну Раду проект постанови про її звільнення лише 18 січня 2018 року. Втім, справа до голосування ще дотепер не дійшла – кажуть, потрібно, щоб глава НБУ спочатку прозвітувала про свою роботу, однак зараз перебуває «у міжнародній поїздці». Гонтареву в Україні очікують з 26 лютого, тоді ж наче має відбутися процедура її звільнення і призначення нового голови.

«Банкопад» і знецінення гривні: чим запамятається «епоха Гонтаревої»

Валерія Гонтарева обіймала посаду глави НБУ із червня 2014 року. Як можна оцінити ефективність її роботи на цій посаді до фактичного самоусунення в минулому році?

У Конституції записано, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці. Тут варто зазначити, що Гонтарева «прийняла» гривню, коли курс національної валюти становив 11,8 грн/дол., а за час її роботи він опустився до 27 грн/дол. Красномовний факт, але чи є це виключно «заслуга» Гонтаревої?

Голова комітету економістів України Андрій Новак пояснює, що персонально за курс будь-якої грошової одиниці ніхто не відповідає, але інституційно відповідальність за стабільність національної валюти 50/50 ділять між собою уряд країни і центробанк.

Зокрема, від політики уряду залежить ситуація з експортом та імпортом, а баланс між ними – це якраз база для формування курсу. Водночас Центробанк впливає на монетарну базу, облікову ставку і на діяльність комерційних банків. Тому відповідальність за курс порівну лежить на цих двох інституціях.

Також економіст додає, що курс гривні – це політичне питання, яке можна в цей період часу прив’язати до розвитку політичної ситуації в країні. Перш за все, до війни, яку Росія розв’язала проти України, і таким чином «обґрунтовувати чи виправдовувати девальвацію гривні».

Чого не скажеш про масштабний «банкопад», який відбувся за час перебування Гонтаревої на посаді, коли, як відомо, в Україні було ліквідовано майже сто банків. У НБУ закриття банків пояснювали їх неплатоспроможністю і необхідністю очищення банківської системи.

Натоміть президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко стверджує, що ліквідація такої кількості банків була абсолютно не виправдана.

«Коли НБУ очолювали Арбузов і Соркін, вони штучно утримували курс, через що ми позбулися золотовалютних резервів. Тобто штучно утримувалася низька інфляція, а грошей, по суті, не було. А банки змушені були під 20%, а то й 30% брати депозити. В умовах ненарощення кредитування (а це після кризи), зрозуміло, що проблеми в банків будуть. Таким чином, вони наробили цих проблем, вибудували штучну дамбу, зібралася вода, і цю дамбу треба було поступово розбирати. А Гонтарева її обвалила всю зразу, щоб зробити всі банки винними. І вона знищувала ті банки, які хотіла, а не ті, які реально треба було прибирати. Мінімум половину з тих, які були викинуті з ринку, можна було залишити. І це злочин», – вважає Олександр Сугоняко.

Варто додати, що про результати такої політики можна судити в тому числі за показниками довіри до української банківської системи на другий рік правління Гонтаревої. Так, на економічному форумі в Давосі в 2016 році за результатами моніторингу Global Competitiveness Report українські банки у рейтингу надійності зайняли останнє 140-е місце.

Також критично впала довіра українців до банківської системи і персонально до глави НБУ. Відповідно до соцдослідження, проведеного Інститутом Горшеніна в 2016 році, Гонтарева стала лідером антирейтингу. Про свою недовіру до неї тоді заявили 83,5% опитаних.

Офшори і гроші Януковича

Утім, це те, що лежить на поверхні і що відомо давно. Та нещодавно виплили нові подробиці, які можуть стосуватися діяльності Валерії Гонтаревої. Арабська медіакомпанія «Аль-Джазіра» повідомила, що інвестиційна компанія ICU (група «Investment Capital Ukraine») фактично допомагала екс-президенту Віктору Януковичу вивести із країни 1,5 мільярда доларів у період з 2012 по 2014 рік. Засновниками компанії ICU є голова НБУ Валерія Гонтарева та Макар Пасенюк, якого називають «фінансистом Порошенка». 

Згідно з рішенням Краматорського районного суду, на яке у своєму розслідування посилаються журналісти, в період з 2012 по 2014 рік ICU виступала посередником щодо купівлі облігацій, деномінованих у доларах, від імені восьми кіпрських компаній.

Сама Гонтарева відкидає звинувачення у сприянні виведенню за кордон коштів екс-президента-втікача.

«Зараз деякі політики звинувачують мене у сприянні виведенню коштів «злочинною владою». Вважаю таке звинувачення нісенітницею, адже ці кошти не виводилися за кордон, а інвестувалися у внутрішній державний борг – це пряма позика державному бюджету, яку державі, у разі ухвалення закону про спецконфіскацію, не потрібно буде повертати. Принагідно хочу зауважити, що моя практична діяльність у компанії ICU головним чином була спрямована на управління активами. Я не мала стосунку безпосередньо до брокерської діяльності, про що, до речі, добре відомо всім професійним учасникам ринку», – йдеться у її заяві. 

 

Хто відповідатиме?

Голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко зазначає, що відставка Гонтаревої тепер – це виключно технічне питання, до якого «просто не доходили руки». За його словами, у Раді давно вже є достатня кількість голосів, і на найближчому пленарному тижні це рішення буде проголосоване.

Інша справа з притягненням очільниці НБУ до відповідальності. Ігор Луценко зазначає, що на сьогодні є великий масив матеріалів щодо зловживань керівництва Нацбанку.

Саме за скаргою Ігоря Луценка у 2017 Печерський суд Києва зобов’язав ГПУ відновити справу проти Гонтаревої стосовно тиску на судову владу. Йдеться про лист, який вона написала главі Верховного Суду України з проханням прийняти потрібні Нацбанку рішення щодо 11 банків. Їх регулятор визнав банкрутами, але ті скасували постанови через районні суди.

Водночас нардеп констатує, що на сьогодні немає жодного бажання в усіх правоохоронних органів, в тому числі НАБУ, розслідувати ефективно ці провадження.

«Ми бачимо, що сьогодні є політична воля прикривати Гонтареву. Зрозуміло, що ГПУ її не буде чіпати – під керівництвом кума Президента не будуть розслідувати справу проти іншої куми Президента чи його бізнес-партрнерки. Так само в НАБУ, наскільки я розумію, чи побоюються, чи не відчувають себе достатньо сильними для того, щоб виступити з цими звинуваченнями в суді. Тобто, на жаль, політика заважає розслідуванню», – заявляє Ігор Луценко.

Якщо ж відкинути політику, то, на думку нардепа, низка конкретних звинувачень проти Гонтаревої може мати перспективу.

«На мій погляд, було втручання з її боку в суд. Тобто вона використовувала свої посадові можливості, щоб впливати на українське правосуддя, що є грубим порушення законодавства. Це задокументовано, тут розслідувати взагалі нема чого – декілька тижнів максимум. По-друге, я би розслідував факти її співробітництва з тим же «Альфа-банком», підняв би всі трафіки їхніх переговорів, зустрічей і так далі. На мій погляд, тут чіткий корупційний зв’язок. Можливо, там якісь інші банки можна залучити», – каже він.

Щодо останнього скандалу про виведення грошей Януковича, то тут, на думку Ігоря Луценка, буде складніше, тому що відтоді пройшов великий проміжок часу і не відомо, яка є доказова база: «Там не так усе просто, оскільки формально, можливо, навіть вдасться приховати факт, що Гонтаревій було відомо про природу цих грошей. Хоча на анекдотичному рівні це зрозуміло всім, але формально – спробуй доведи, що це було завідомо відомо».

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що стосовно багатьох із ліквідованих за час правління Гонтаревої банків можна відкривати кримінальні справи про неправомірність визнання їх платоспроможними із наступною ліквідацією.

«Деякі з ліквідованих банків з фінансової точки зору були цілком здорові. Серед найбільш відомих – «Михайлівський», «Хрещатик». Історія з «Приватбанком» також не була б такою, як вона сталась, без політичних аспектів і без особистих стосунків, які зіпсувались між главою держави і попередніми власниками цього банку… Тому якраз у питаннях банкопаду є шанс на відкриття і завершення відповідних кримінальних справ.

Але цим мають зайнятися спеціалізовані фінансові правоохоронні органи, які, очевидно, не будуть повноцінно розслідувати цю справу, поки чинна влада є владою. Адже ми розуміємо, що чинна глава НБУ – це глибоко пропрезидентська людина з його бізнес-структури і вона нічого не робила б самостійно. Тому єдиний варіант – це якщо в Україні дійсно запрацює Антикорупційний суд за стандартами, погодженими з Венеціанською комісією. Тоді, можливо, САП і НАБУ логічно продовжать кримінальну справу, яку вони відкрили проти діючої глави НБУ, і, можливо, вона матиме логічне завершення. До створення і повноцінної роботи такого суду при діючій владі Гонтаревій нічого не загрожує, навіть якщо вона піде у повноцінну відставку», – зазначає Новак.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що шкода від діяльності Гонтаревої разом з діяльністю Яценюка, який у 2014-2016 роках очолював Кабмін, «дорівнює приблизно тому, що зробив Путін, забравши Крим і шматок Донбасу».

«Коли в 2015 році ми проводили парламентські слухання, я тоді сказав, що ця людина має йти тільки за те, що вона девальвувала слово Національного банку і голови Нацбанку. І це робив Яценюк на пару з нею, майже свідомо опускаючи гривню. Пам’ятаєте, як вона виходила на трибуну ВР і заявляла, що більше як 12 грн/дол. не буде? А наступного дня ми мали 16 грн/дол. Потім вона казала, що більше як 16 грн/дол. не буде, після того говорила, що 25 не буде і що «ми навіть з МВФ про це говорили». Зрозуміло, що за це треба нести відповідальність. Щоправда, в мене є великі сумніви, що ті, хто в нас сьогодні при владі, здатні адекватно оцінити «діяльність» цієї людини», – заявляє президент Асоціації українських банків.

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-10 08:01 :56