понеділок, 19 лютого, 2018, 16:43 Суспільство
Вуглегірськ охороняло менше батальйону особового складу, – доброволець
ZIK
ZIK

Як і раніше, так і тепер Мінських домовленостей не дотримуються ні агресор, ні російські окупаційні адміністрації ОРДЛО. Гинуть люди. За офіційними даними Генштабу, наприклад, Дебальцівська операція у 2015 році забрала життя 110 бійців. Тоді отримали поранення 270 осіб, ще 18 залишаються зниклими безвісти. Але альтернативи «Мінську» досі немає.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» (щосуботи о 16:00 на телеканалі ZIK).

Жоден з пунктів протоколу Мінських угод насправді навіть не починали виконувати. За кілька днів до оточення у Дебальцевому навідник 25-го батальйону «Київська русь» Володимир Назаренко розповів, що 4 лютого 2015 року, після чотириденного протистояння, українські підрозділи залишили Вуглегірськ.

«Ми могли наступати та взяти Горлівку і інші міста, але чомусь командування цього не робило», – розповів навідник 25-го батальйону «Київська русь» (2014-2015 рр.), а зараз депутат Київради Володимир Назаренко.

Колишній доброволець Назаренко пригадує Дебальцівську операцію як «суцільну зраду».

«Фактично, велике місто Вуглегірськ, розташоване недалеко від Дебальцевого, охороняло менше батальйону особового складу», – сказав Назаренко.

Однак замість чекати на підмогу, бійцям радили чекати на політичне рішення.

«Єдине, що нам казали: сподівайтеся на 15 лютого 2015 року та підписання Мінських угод. Але ж нас бомбили та обстрілювали», – додав доброволець Назаренко.

І хоч у війську на допомогу з Мінська ніхто не розраховував, українське керівництво покладало на нього великі надії. І дійсно, домовленості включали: загальне припинення вогню, фіксацію лінії зіткнення станом на 19 вересня 2014 року, відведення важкого озброєння калібром понад 100 міліметрів від лінії зіткнення на відстань не менше 15 кілометрів з обох сторін, заборону мінування у межах зони безпеки, заборону авіації та іноземних літальних апаратів, крім апаратів ОБСЄ, розгортання моніторингової місії ОБСЄ, виведення всіх іноземних найманців із зони конфлікту.

Але підписаних Мінських домовленостей так і не було дотримано, а лише за офіційними даними Генштабу, Дебальцівська операція забрала життя 110 бійців. Були поранені 270 осіб, ще 18 залишаються зниклими безвісти.

Також за результатами слідства та на підставі зібраних доказів, притягнуто до кримінальної відповідальності 69 осіб, у тому числі 39 громадян Російської Федерації, серед яких 9 генералів із рядів вищого командного складу Збройних Сил Росії.

«Справи, як і всі терористичні акти щодо нашої держави, вчинені в ході агресивної війни Російської Федерації та терористами, кваліфікуються як терористичні акти. Наразі вони розслідуються Службою безпеки України», – прокоментував військовий прокурор сил АТО Олег Ціцак.

Крім цього, багато бійців, які вийшли з оточення у Дебальцевому у 2015 році, так і не змогли продовжити службу.

«На сьогоднішній день є сотні, якщо не тисячі справ про самовільне залишення військової частини та про невиконання наказів. Вони є в провадженнях і прокуратури сил АТО, так і в багатьох прокуратурах гарнізонів по всій Україні. Але зробити з багатьох ветеранів АТО злочинців… Ну, це буде не зовсім правильно», – вважає Ціцак.

Але у військовій прокуратурі сил АТО вказують і на інші аспекти.

«Ми не пережили жаху і не брали участь у цьому. Тому важко про це говорити. Звичайно, були випадки залишення позицій та невиконання наказів. Тому за цими фактами є десятки кримінальних проваджень і в підрозділах прокуратури сил АТО», – додав військовий прокурор сил АТО Олег Ціцак.

18 лютого 2015 року у Генштабі нарешті оголосили про плановий вивід військ. Батальйону Володимира Назаренка сказали чекати наказу. Втім, чекали довго – про батальйон забули.

«Я подзвонив своєму командиру по артрозвідці і запитав, що нам робити, бо скоро буде світати і ніч вже закінчується. Він сказав: «Виходьте!». Кажу: «Так ми чекаємо наказу!». А він: «Як чекаєте наказу? Вже ж давно він є для вашого батальйону про те, що ви маєте виходити, бігом», – розповів доброволець Назаренко.

Про це ж говорив і член Комітету з питань національної безпеки та оборони Тарас Пастух.

«Про вихід насправді в той момент ніхто не знав. Лише командування, яке в останню добу довело до відома військових. Мало хто мав можливість з військових вийти на зв’язок, повідомити, що буде відбуватися відхід», – сказав член Комітету з питань національної безпеки та оборони Тарас Пастух.

«Виведення планувалося на низовому рівні і добре, що не знав сектор, як воно планувалося, тому що його могло б і не статися. Якби знав сектор, то сто відсотків був би злив інформації і російські військові на цьому маршруті нас би уже чекали», – вважає Назаренко.

На жаль, досі ані в Україні, ані в світі не можуть знайти альтернативу Мінським угодам, які не діяли жодного дня, і в які не вірить навіть той, хто ставив під ними свій підпис.

«Я думаю, що ті, хто воювали, вони розуміють, що окупанта зупиняє не «Мінськ», не підпис невідомих осіб на незрозумілих для нас листках. На той час протистояли Збройні сили України, які це робили безпосередньо в Дебальцевому. І я думаю, що, якщо би на той час були підведені додаткові сили і засоби для боротьби, то ми втримали б цей плацдарм і тримали б до сьогодні», – наголосив Пастух.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-06-24 01:09 :37