четвер, 15 лютого, 2018, 12:05 Спорт
Український слід у Пхьончхані-2018: Шлях до золотої вершини Олімпу Альони Савченко
Альона Савченко і Бруно Массо. Фото: ZIK/EPA-EFE/TATYANA ZENKOVICH/Архівне фото
Альона Савченко і Бруно Массо. Фото: ZIK/EPA-EFE/TATYANA ZENKOVICH/Архівне фото

Розповідь про німецьку фігуристку Альону Савченко, яка до 2004 року виступала за збірну України, але змушена була через низку незалежних від неї причин продовжити кар’єру за кордоном.

Перед довільною програмою змагань спортивних пар у фігурному катанні на ХХІІІ зимових Олімпійських іграх-2018 у південнокорейському Пхьончхані німецький дует у складі екс-українки Альни Савченко та колишнього француза Бруно Массо займав четверте місце з відставанням у 5.8 бала від лідерів, китайської пари Веньцзин Суй / Хань Цун, яка приїхала на олімпійський турнір у статусі чинних чемпіонів світу.

Логічно, що фахівці перед довільною програмою пророкували для німців у кращому випадку бронзові нагороди. Однак Альона і Бруно довели, що той, хто має перед собою мету і при цьому робить усе заради її досягнення, в підсумку бере своє. Отримавши за свій прокат довільної програми від суддів 159.31 бала, що є новим світовим рекордом, Альона і Бруно в підсумку випередили китайців на 0.43 бала і зійшли на найвищу сходинку медального подіуму. Тож з п’ятої спроби Альона Савченко таки виборола омріяне олімпійське «золото». Щоправда, не для України…

Батькові мрії

Уродженка Київської області Альона Савченко почала кататися на ковзанах у трирічному віці. Батько водив кататися її на озеро, він хотів віддати доньку в школу фігурного катання в Києві, але виявилось, що вона ще замала. Дівчинку взяли на навчання лише наступного року. Савченко та її перший партнер, Дмитро Боєнко, тренувалися в Олександра Артиченко і представляли Київ та Україну в складі спортивного клуба «Динамо». Пара розпалася після чемпіонату світу з фігурного катання серед юніорів 1998 року, на якому вони посіли 13-е місце.

Наступним партнером Олени став Станіслав Морозов, а тренером пари була відомий український фахівець Галина Кухар. Савченко і Морозов виграли чемпіонат світу з фігурного катання серед юніорів 2000 року, двічі перемагали на чемпіонаті України і стали 15-ми на XIX зимовій Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті-2002. Однак на більше розраховувати було важко, бо Станіславу бракувало стабільності при виконанні стрибків. Як наслідок, пара розпалася в 2002 році.

У пошуках нового партнера Савченко звернулася до відомого журналіста, що спеціалізується на фігурному катанні, Артура Вернера. Той порадив українку німецькому тренеру Інґо Штойєру, в якого саме був вільний парник – Робін Шолкови, і в травні 2003 року Альона вирушила до Німеччини. Українська федерація, яка була справжнім гніздом корупції, яке зрештою і вбило цей вид спорту в країні, відпустила фігуристку зі скандалом і змусили дівчину повернути навіть гроші за сукні.

Проблеми з чиновниками у Німеччині

У Німеччині в Альони з Робіном одразу ж з’явилися перші успіхи і усе б було добре, але тут в пресу потрапила інформація, що їх тренер Штойєр за часів НДР співпрацював зі Штазі. Після цього німецький уряд відмовився фінансувати пару. Щоб продовжити тренування, спортсменам довелося створити свій домен в Інтернеті і продавати уболівальникам «пікселі» сайту в обмін на фінансування. Та обструкція уряду не завадила парі стати п’ятиразовими чемпіонами світу і Європи.

Олені Савченко надали німецьке громадянство 29 грудня 2005 року, що уможливило участь пари на турнірі з фігурного катання на ХХ зимовій Олімпіаді-2006 в Турині, де спортсмени посіли шосту позицію.

У березні 2007 року Савченко і Шолкови вибороли свою першу медаль на світовій першості з фігурного катання – «бронза» на ЧС-2007, перед тим вперше вигравши чемпіонат світу. А вже за рік пара вдруге виграла Євро і тріумфально перемогла на Чемпіонаті світу.

Сезон-2009/2010, олімпійський, пара Савченко / Шолкови почала з призерських виступів на етапах серії Гран-Прі – броза на «Trophée Bompard»–2009 та золото «Skate Canada»–2009, відібравшись до Фіналу, де поступилась 2 сильним китайським парам Пан/Тун та Джанґ/Джанґ, ставши тертьою. А на Євро-2010 з фігурного катання німецькі фігуристи несподівано програли «золото» росіянам Кавагуті / Смірнову. Нарешті, на олімпійському турнірі з фігурного катання у Ванкувері-2010 Олена Савченко та Робін Шолкови поступились також двом сильним парам з Китаю – фігуристам, які повернулися у великий спорт і тріумфували в сезоні 2009/2010, вигравши всі старти, включно з олімпійськими змаганнями, Шень Ксю / Чжао Хунбо та срібним призерам Олімпіади Пан Цін / Тун Цзянь, здобувши, таким чином свою першу олімпійську медаль – «бронзу» олімпійського Ванкувера. Аналогічним був їхній результат і на ХХІ Олімпіаді чотири роки тому у Сочі-2014.

Але в Сочі-2014 у Альони та Робіна не було шансів виграти «золото» перш за все з політичних міркувань. Росія на той момент уже прикупила ще одну талановиту українську парницю Тетяну Волосожар, і її пара з Максимом Траньковим вважалася суддями беззаперечним світовим лідером. Їх бали зашкалювали і по сезону, і тим більше на Олімпіаді. У Савченко і Шолкови здавали нерви, і вони робили помилки. У підсумку – лише друга олімпійська «бронза».

Українсько-французький тріумф для Німеччини

Альона Савченко і Бруно Массо. Фото: ZIK/EPA/UPG
Альона Савченко і Бруно Массо. Фото: ZIK/EPA/UPG

Після Сочі-2014 Робін Шолкови завершив кар’єру і став тренером. Натомість Альона не здалася – вона мріяла про «золото». І хоча у неї вже ніхто не вірив (30 років – це дуже багато для фігурного катання), вона знайшла нового партнера – француза Бруно Массо, і знову почала тренуватися. Її тренер Інго Штойєр, через якого вона вигравала всі ці роки, запросив за їх тренування такі гроші, що в фігуристки почалася істерика. Заспокоїв партнер – сказав, що треба шукати іншого спеціаліста, бо цьому на Альону просто плювати. І вони знайшли тренера. Ним став Олександр Кьоніг, хоча насправді головним тренером дуету був не він, а вона – Альона Савченко.

Цікаво, що за цей олімпійський цикл нова українсько-французька пара з Німеччини не виграла жодної світової першості, і двічі була другою на Європі. Але Савченко не здавалася. Цього року на чемпіонат Європи до Москви вона з партнером не поїхали, зосередившись на підготовці до битви на олімпійському турнірі. Та й програвати на змаганнях в Москві росіянам в їхні плани не входило, а виграти було практично не можливо. Однак Гран-прі вони виграла у всіх найсильніших. Це була заявка тільки на одне – на олімпійську перемогу.

І ось учора, в короткій програмі Бруно Массо зірвав потрійний сальхов. Напевне, в цей момент Альона згадала свого колишнього партнера Станіслава Морозова і виступ з ним на Іграх-2002. І напевне був правий німецький коментатор, який по завершенні виступу Альони та Бруно сказав, що якби Савченко розтрощила голову Массо ковзаном, то суд її виправдав би на місці злочину. Вони опинились на четвертому місці після короткої програми, програючи лідерам 5.8 бала, п’ять з яких «з’їв» сальхов Бруно.

Та як засвідчив сьогоднішній день, це не зупинило Альону Савченко. Вона не була б сама собою, коли б не зробила все для перемоги. Своєю вірою Альона додала впевненості й Бруно і вони видали такий прокат, який не міг не вивести їх на олімпійську вершину. Тож нам залишається лише сказати одне: «Браво, Альона!».

Підготував Іван Дупнак, IA ZIK.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-24 18:37 :07