четвер, 15 лютого, 2018, 13:07 Політика
Попов: Забути про Крим, амністувати бойовиків – можливі пастки при введенні миротворців
Фото: ООН
Фото: ООН

Завтра на Мюнхенському форумі буде також представлена спеціальна доповідь щодо можливості приїзду місії ООН, підготовлена «групою Расмусена». Колишній генсек НАТО зараз окрім аналітики займається і бізнесом, в тому числі є заступником голови Ради латвійського банку Norvik Banka. Історію цього банку, його спроби купити українську дочку «Сбербанка», а також про зв’язки власника банку Г.Гусельникова варто почитати перед врахуванням миротворчих пропозицій The Rasmussen Group.

Про це у своєму блозі на «Українській правді» пише народний депутат України, заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Попов.

На його думку, російська делегація при переговорах про мандат миротворчої місії буде наполягати на кількох принципових моментах. Перше – це визнати стороною переговорів маріонеткові режими ОРДЛО. Перед прибуттям місії з підтримки миру до зони конфлікту має бути підписана мирна угода, виконання якої і має забезпечувати місія.

«Мінські домовленості» не є достатніми для запуску рішення Радбезу ООН. Хто ж має підписати мирну угоду? Росія не визнає себе стороною війни, Україна – не визнає ОРДЛО взагалі та не має з ними ніяких офіційних контактів. Аргументами російської сторони буде те, що раніше для прийому місій ООН уряди країн-реципієнтів заключали договори з «Хезболлою», повстанцями в Індонезії чи Південному Судані, хоча за багатьма бойовиками також стояли уряди інших країн, пише Попов.

Наступна пастка, за його словами, – відсутність згадок про Крим у мандаті миротворчої місії. «Змовчати про Крим» – це означає забути про Крим. Стара російська задумка – повторення дипломатичної формули радянської Прибалтики, коли ніхто не визнавав анексію, проте Захід мовчав і протестів не висловлював.

Читайте також: Журналіст розповів про катастрофу, яка чекає Україну в разі виконання Мінських угод

Головний же ризик домовленостей про миротворців, на думку Попова, – це те, що залишиться за зачиненими дверима і буде лише обговорене на мюнхенській чи інших зустрічах. А саме – політичні пункти мінських домовленостей. Після дубайської зустрічі В.Суркова і К.Волкера повідомлялося про розгляд паралельного виконання плану введення миротворців та політичних пунктів: виборів в ОРДЛО, амністії бойовиків та реального застосування замороженого закону «Про особливості місцевого самоврядування». Включаючи муніципальну міліцію та інші атрибути федералізації.

«Мандат миротворчої місії потрібно продовжувати кожен рік. І кожен рік перед рішенням Радбезу ООН можемо очікувати шантажу з боку РФ: або вето на продовження місії, або нові політичні рішення з боку української влади. А також – політичні рішення Євросоюзу та окремих країн щодо поступового зняття економічних санкцій з Росії. І цих пунктів теж не буде офіційно прописано в документах нормандської четвірки», – зазначає нардеп.

Він додає, що заходячи у процес переговорів щодо мандату місії ООН, потрібно розуміти весь подальший сценарій розвитку подій. І цю відповідальність повинні консолідовано брати на себе всі політичні еліти України. Хоча розрахунок авторів плану полягає в тому, що політичні рішення буде приймати уже новий український парламент, склад якого буде відрізнятися від діючого. А ця Рада – повинна лише дати дозвіл на допуск іноземних військових формувань на територію України.

«Деталі мандату миротворців, звичайно, є важливими і також мають бути обговорені. Так, національний склад контингенту група Расмусена пропонує формувати без участі країн-членів НАТО. В такому разі ми можемо ставити умовою «Якщо без НАТО – то і без ОДКБ». Або – дві країни від НАТО, дві від ОДКБ, і Швеція як лідер місії.

Територія дії мандату мабуть в результаті буде розширюватися поетапно, з виходом на контроль українсько-російського кордону. Наша сторона повинна наполягати на включенні інспекторських поїздок і за межі окупованої зони, в тому числі для моніторингу складу і кількості збройних сил РФ у районах, прилеглих до кордону з зоною відповідальності ООН», – пише Попов.

Окремим питанням є можливе створення транзитної міжнародної адміністрації, що теж пропонується російською стороною, і тут дуже важливі деталі по термінам її дії та механізму формування, механізмах відновлення повного суверенітету України над цими територіями.

Читайте також: Путін особисто ухвалив рішення щодо анексії Криму

«Українською мовою сили з підтримки миру ми називаємо «миротворці» – тобто саме вони повинні створити (встановити) мир. В англійській мові це «peacekeepers» – тобто, вони повинні забезпечувати дотримання мирної угоди. Операції «примусу до миру» – це спеціалізація інших організацій. Повністю за нас агресора до миру примусити ніхто не зможе. Тому рішення повинно бути не лише про кількість та національний склад контингенту, але і про умови мирної угоди, дотримання яких потім ці миротворці будуть контролювати», – підсумував Попов.

Читайте також: Захоплення Криму було помилкою резидента, – однокурсник Путіна

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-07-19 03:01 :37