середа, 14 лютого, 2018, 11:33 Львів
Зруйнований ЛАЗ: що буде з землею і для чого мерії старі цехи
Руїни Львівського автобусного заводу. Фото: Микола Тис/ZIK
Руїни Львівського автобусного заводу. Фото: Микола Тис/ZIK

Львівський автобусний завод (ЛАЗ), який був проданий за безцінь, а опісля розграбований та доведений до банкрутства, хоче відновити Львівська міська рада. Те, що залишилося від колись гіганта автомобілебудування, львівська мерія забажала придбати за кошти бюджету.

Як інформував ZIK, наприкінці минулого тижня на сайті міськради з’явився проект ухвали «Про відновлення роботи Львівського автобусного заводу». Відповідно до нього, на черговій сесії, що запланована на 15 лютого, депутатам запропонують проголосувати за відновлення роботи ЛАЗу та надати згоду на придбання будівель підприємства-банкрута.

Далі профільні департаменти ЛМР повинні будуть розробити та подати на розгляд міської ради план створення і реалізації інвестиційного проекту «Львів ЛАЗ», а також порядок викупу або вилучення у власників чи розпорядників активів фірм, які діють на території ЛАЗу.

Кошти на придбання будівель та інших об’єктів ЛАЗу, згідно з проектом ухвали, мають знайти у міському бюджеті. У скільки обійдеться така покупка – поки не відомо. Втім, згідно з доданим до ухвали переліком об’єктів, усього їх налічується 240.

Що робитиме міська рада з придбаними напівзруйнованими будівлями: шукатиме інвестора, інвестуватиме у виробництво сама, чи, до прикладу, віддасть землю під житловий квартал – в ухвалі не йдеться. Та саме подальші плани мерії на землю у цій справі – найважливіше, каже громадський діяч, екс-депутат ЛМР Яромир Самагальський.

«Звичайно, ці будівлі і цехи вже нічого не вартують. Їхня реконструкція і відновлення буде коштувати величезні гроші. Тому, головне – яка мета цього викупу. Якщо скористатися нагодою – банкрутством ЛАЗу, і забрати це майно, це одне. А якщо потім ту землю між собою порозпихати і забудувати – це інше», – пояснює він.

За словами Яромира Самагальського, «у чистому вигляді» ідея отримати у власність будівлі ЛАЗу непогана. Адже територія, яку займає завод, а це майже 50 гектарів, – ласий шматок. Ця земля є у власності громади, і до 2011 року ЛАЗ її орендував. Тож той, хто у якийсь спосіб стане власником цих занедбаних приміщень, може зажадати, аби місто передало землю під ними в оренду.

«Якщо хтось має майно, то місто віддає йому землю або в оренду, або іншим способом закріпляє за ним. Виглядає, що це є знову якась схема. Теоретично нічого поганого я в цьому (придбанні споруд ЛАЗу. – авт.) не бачу, якщо ця схема не направлена на щось інше», – додав він.

Учора міський голова заявив, що відповідну ухвалу підготували, аби унеможливити крадіжку майна ЛАЗу, бо багато об’єктів мають декілька власників одночасно. «Ми готуємо ухвалу на сесію міської ради, мета якої – унеможливити відчуження землі без згоди міської ради, взяти під контроль весь цей майновий комплекс в рамках чинного законодавства, щоб ця територія розвивалась відповідно до стратегії розвитку міста Львова», – цитує слова Андрія Садового прес-служба ЛМР.

Попри благородну мету запропонованої виконавчими органами ухвали, серед депутатів готовності голосувати за неї немає. Так, член комісії фінансів та планування бюджету Валерій Веремчук вважає абсурдним купувати коштом міського бюджету те, що залишилося від проданого за безцінь, а потім розграбованого підприємства. Та й занедбані будівлі, в яких нині гуляє вітер, обійдуться бюджетові Львова у чималу суму.

«Я підрахував площу, вийшло понад 214 тис. метрів квадратних будівель, а мінімальна оцінка, я консультувався з фахівцями, – 200 доларів. Якщо перемножити ці площі і перевести в українську валюту, виходить понад мільярд гривень. Цим рішенням пропонують взяти на бюджет міста зобов’язань на понад мільярд гривень за будівлі, де місто не буде робити бізнес, чи відновлювати діяльність якогось заводу. Інше питання, що Чуркін фактично придбав цей завод за мінімальні кошти – 5,5 млн доларів, на той момент це було 27 мільйонів гривень. Було рішення суду про те, що це відбулося незаконно. Потім цей завод розграбували, вивезли все, що могли, продали, порізали. Тому сьогодні приймати політичне рішення, навіть якщо воно декларативне, щоб купити ці приміщення – мені здається абсурдним».

Схожої думки дотримується секретар комісії конкурентоспроможності та підприємництва ЛМР Петро Адамик. Депутат певен, місто на старих розвалинах відновлювати виробництво не буде, тож і будівлі викуповувати немає сенсу.

«Я не бачу можливості викупляти потужності підприємства. У нас є завод «Електрон», який виготовляє автобуси, тролейбуси. У нас є споруди ЛАЗу, які, напевне, вже ніколи не будуть заводом. Цей завод вже помер. Він морально і технічно застарілий. Якщо наше місто готове займатися автобусобудуванням, це один момент, але я думаю, що ми не готові», – зазначив він.

Відтак, депутати зареєстрували альтернативний до того, який подала мерія, проект ухвали. Аби не дати якомусь підприємцю обвести громаду довкола пальця і отримати десятки гектарів ціною старих будівель, вони пропонують документально затвердити, що місто має плани на цю територію.

«Ми з колегами-депутатами з більшості фракцій зареєстрували інший проект ухвали про те, щоб всі вільні земельні ділянки, які розташовані не під будівлями, зарезервувати для потреб міста. Таким чином ми унеможливимо шахрайські дії сьогоднішніх власників цих нерухомих споруд, бо ми розуміємо, що вони продають не будівлі, а місце у Львові. Коли приймемо цю ухвалу і земля ця буде зарезервована для потреб міста, будь-хто з потенційних покупців, якому продають ці будівлі, буде розуміти, що землі в нього немає, що земля ця є міська», – розповів Валерій Веремчук.

«Виконавчі органи подали ухвалу, яка є, як мінімум, дуже дискусійною. Точно вам скажу, що про відновлення роботи ЛАЗу не йдеться. Але ідеологія з виконавчими органами в нас певно однакова, – щоб майно громади не вкрали, щоб землю громади не розбазарили, щоб не з’явилося якесь рішення суду, або якийсь реєстратор в селі на Полтавщині не зареєстрував це ще на когось, щоб все було чітко обліковано», – пояснює Петро Адамик.

За його словами, альтернативну пропозицію щодо резервування земель ЛАЗу підготували четверо голів фракції, тож більшість депутатів готова її підтримати. Втім, не визначилися наразі найбільша фракція у міській раді «Самопоміч», а також Галицька партія. А це означає, що питання спричинить багато дискусій, під час яких можуть з’явитися нові деталі.

«Я ні до однієї, ні до другої (ухвали. – авт.) довіри великої не маю. Тому, що воно все більше пахне якимсь популізмом, аніж через ці ухвали видно реальні механізми, як це буде реалізовано. Я не є співавтором жодної з ухвал, тому складно мати якусь розумну позицію на такі дещо популістичні, свіжоспечені, на коліні написані проекти таких документів, які насправді стосуються серйозної проблеми і великого об’єму землі і майна. Мені чомусь більше прослідковується третій чи четвертий інтерес за цими ухвалами, аніж якийсь рух в сторону львів’ян і турботи про місто. Тому, чи будемо ми голосувати, чи ні – це питання є ще дуже далеким. Думаю, ще багато деталей проявиться до четверга», – прогнозує голова фракції Галицької партії Тарас Чолій.

Між тим за роки питання Львівського автобусного заводу набуло циклічності – час від часу воно стає актуальним, а потім знову забувається. Звернення до Верховної Ради, Кабміну, президентів з пропозицією повернути ЛАЗ у державну власність направляла не одна каденція депутатів. Про повернення підприємства у комунальну власність міста та відновлення там виробництва мер також зазначив раніше. Немає певності, що й цього разу щодо ЛАЗу з’явиться конкретне рішення.

Мар’яна Білозір,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-08-18 13:16 :48