Новини » Суспільство 5 лютого, 2018, 17:31
Закон про так звану деокупацію не легалізує добровольців, – «Стежками війни»
ZIK
ZIK

Попри ухвалення закону «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» питання статусу добровольчих формувань і досі висить у повітрі. Адже у ньому взагалі не передбачена державна підтримка для добровольчих формувань.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» (щосуботи о 16:00 на телеканалі ZIK).

На початку Революції Гідності Михайло Гаврилів з позивним «Борода» вивчав філософію у Польщі. Тоді ж залишив навчання і поїхав на Майдан. На передовій перебуває з 2016 року у складі першої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». До того ще два роки був волонтером. Як і більшість добровольців воює без військового квитка та жодного державного статусу.

«Два роки їздив до різних бригад допомагати, а у 2015 році вступив у «Правий сектор» і вже у 2016 поїхав воювати як доброволець. Але подивіться, що зараз сталося з батальйонами «Донбас», «Айдар» – їх розкидали як і всі інші добровольчі батальйони та корпуси, а їх же було дуже багато», – розповів Михайло Гаврилів.

Тому дуже часто такі бійці, як Гаврилів, залишаються поза законом свідомо. Хоча самі законодавці вже не перший рік намагаються врегулювати питання добровольчих військових формувань та визначитися із законодавчим статусом того, що відбувається на сході України.

18 січня 2018 року Верховна Рада проголосувала за закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Цей документ вперше на рівні парламенту назвав Росію агресором, а термін «АТО» замінив на «відсіч і стримування збройної агресії». Його підтримали 280 нардепів. Закон мав би вже лежати на столі у Президента України, але його загальмував «Опозиційний блок».

«Триває тактична гра «Опозиційного блоку», який хоче вкотре підкреслити свою опозиційність цьому закону і грає на свій електорат», – вважає політолог Вадим Карасьов.

Хоча законопроект, який почали розглядати ще восени 2017, розділив політиків на два табори, але головними аргументами проти опонентів були закиди про співпрацю з Росією.

«Прикро, що окремі партії українського парламенту, які сьогодні працюють спільно з нами в цій сесійній залі, в мирному Києві чомусь підігравали Путіну», – наголосив народний депутат та секретар Комітету з нацбезпеки і оборони Іван Вінник.

Хоча у новому законі не існує терміну АТО (антитерористична операція), а є нова назва війни – «відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації», доброволець із позивним «Борода», який понад рік воював проти цієї агресії, від зміни термінології не отримає нічого.

«У нас кожен доброволець, який не був у складі державних збройних формувань може бути притягнений до відповідальності за статтями Кримінального кодексу України. За створення незаконних збройних формувань або за звичайний бандитизм, розбій», – сказав військовий експерт Святослав Стеценко.

«Влада саджає злочинців, а серед патріотів теж можуть бути такі. Це певний зріз нашого суспільства. Що стосується покарання за участь – це повна маячня. Жодного такого випадку не було. Підкреслюю, жодного не було і навряд чи буде», – вважає заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Втім, йдеться про відсутність гарантій добровольцю, який воює поза складом Збройних сил України, адже закон його не захищає. Але не захищатиме і новий у разі його підписання Президентом.

«Що відбувається коли оголошена війна, тобто коли противник зайшов на наші території? Ми починаємо воювати. Тоді вступають в дію Гаагзькі, Женевські конвенції. Відповідно до них громадяни можуть самоорганізовуватись, брати свою зброю і воювати проти ворога. Натомість наша держава, наше державне керівництво категорично проти цього», – прокоментував військовий експерт Святослав Стеценко.

«Як можна було погоджуватися на умовне перемир’я на своїй землі? Тим більше, що там майже немає сепаратистів, бо переважно воює армія РФ або на даний момент наймана армія РФ», – сказав боєць ДУК «Правий сектор» позивний «Борода» Михайло Гаврилів.

Навіть не перебуваючи у складі Збройних сил України, добровольці «Правого сектору» узгоджують з ними свої дії, але усні домовленості – це завжди ризик.

«Не дозволяють стріляти і взагалі у нас є такі достовірні дані, що на деяких українських блокпостах позабирали тяжку зброю. Тому більшість людей гине переважно в очікуванні в окопах», – додав боєць з позивним «Борода» Михайло Гаврилів.

«У тому документі, який подавали у першій редакції, я бачив якесь єдине логічне ціле. На жаль, у новому документі я такого логічного цілого не вбачаю. Таке враження, що просто депутати намагались, вибачте за вислів, впіхнуть нєвпіхуємоє», – наголосив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Тож для Михайла та його побратимів новий закон не змінює нічого, а незручне питання добровольчих формувань і досі висить у повітрі. Хоча їм це не заважає, адже вони зберігають спокій і чистять кулемети.

«Ми вміємо воювати, хочемо воювати і будемо воювати. У нас є ресурс, щоб воювати. На початках були проблеми з формою і зі всім решта, бо хлопці спали в снігу, на підлозі, на бетоні. Але нічого, перебороли і боремося далі. Не лягли ні під кого і не збираємося», – сказав боєць ДУК «Правий сектор» Михайло Гаврилів.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-20 16:06 :22