п'ятниця, 19 січня, 2018, 10:45 Політика
Кінець АТО – початок оборони: що і навіщо змінює закон про Донбас
Українські військовослужбовці біля Новолуганського, Донецька область. Фото: ZIK/EPA-EFE/MARKIIAN LYSEIKO
Українські військовослужбовці біля Новолуганського, Донецька область. Фото: ZIK/EPA-EFE/MARKIIAN LYSEIKO

Ухваливши закон про деокупацію Донбасу Верховна Рада визнала Росію державою-агресором і поклала на неї відповідальність за ситуацію на окупованих територіях. Водночас тепер ключова роль у відсічі російській агресії переходить до Збройних сил і до Президента. Який сенс цих змін і якими мають бути їхні наслідки – ІА ZIK з’ясовувала у політичних і військових експертів.

18 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому президентський законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). За це рішення проголосували 280 народних депутатів. Зокрема, 123 депутати від «Блоку Петра Порошенка», 76 від «Народного фронту», 17 від Радикальної партії Ляшка, 22 від «Самопомочі» і 15 від «Батьківщини». Фракція «Опозиційного блоку» не голосувала у повному складі.

У першому читанні цей законопроект прийняли ще 6 жовтня 2017 року, однак узгодження остаточної версії документу викликало бурхливі дискусії і тривало аж дотепер.

Росія агресор

Ухваленим законом український парламент визнав Росію агресором, території окремих районів Донбасу – тимчасово окупованими, а незаконні структури, які там керують, – російською окупаційною адміністрацією. Також на РФ покладена відповідальність за моральну і матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам.

Однак у документі не виписані дати окупації, що вже викликало критику на його адресу. Водночас там є посилання на ухвалений раніше закон, де такою датою визначено 20 лютого 2014 року.

Межі окупованих територій визначатиме Президент за поданням Міноборони і пропозицій Генштабу ЗСУ.

Законом передбачено, що особи, які брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації РФ, повинні нести кримінальну відповідальність.

За громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях. Разом із тим, держава визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території – свідоцтва про народження і смерть.

«ЛНР/ДНР» – не терористи?

Зазначимо, що з тексту після першого читання викинули згадки про мінські домовленості. Також Верховна Рада не ухвалила поправку щодо розриву дипломатичних відносин з Росією. Відповідну поправку підтримали лише 72 депутати з 226 необхідних.

Окрім того, українські парламентарі не визнали «Донецьку народну республіку» і «Луганську народну республіку» «терористичними організаціями». За цю поправку назбиралось лише 76 голосів.

На думку народного депутата, координатора групи «Інформаційний спротив» Дмитра Тимчука, маріонеток Росії дійсно визначати зараз терористами не можна, адже це дозволяє Росії уникнути статусу агресора і сторони конфлікту.

Він нагадав, що «ЛНР» і «ДНР» терористами були визнані українським парламентом ще в 2015 році. Тоді на окупованому Донбасі творився хаос – таке позначення було цілком обґрунтованим. Однак за останні два роки ситуація в «республіках» кардинально змінилася. Всі розрізнені угруповання «іхтамнетов» були сформовані в два «армійські корпуси» (1-й і 2-й), а ті, своєю чергою, були введені до складу 8-ї загальновійськової армії ЗС Росії.

«Це організаційно-штатні структури ВС РФ, складова окупаційних військ, тобто ОКУПАНТИ, – підкреслив депутат. – Нинішній реальний статус у «ЛНР/ДНР» – це окупаційні війська й окупаційні адміністрації Росії».

Збільшення повноважень армії

Чи не найголовніша зміна, передбачена цим законом, – це новий статус ведення військових дій на сході України.

«Якщо досі діяв режим Антитерористичної операції, коли керувала СБУ, то тепер усе буде підпорядковуватися військовому відомству на чолі з верховним головнокомандувачем. Буде сформований Об’єднаний штаб і буде командувач цього штабу, який діятиме у відповідності з визначеними у законі повноваженнями. Цей момент дуже важливий. Він опирається на 51-шу статтю Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону», – пояснює співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

Він додає, що це відбувається паралельно зі змінами і доповненнями в різні закони України. Такий крок має забезпечити централізоване управління і контроль за бойовими діями. «Це, безумовно, дуже важливо, оскільки агресія на сході України продовжується, конфлікт цей неврегульований», – каже експерт.

Таким чином, армія отримує більше повноважень. Основні функції покладаються саме на армійські підрозділи.

Законом визначено, що у разі введення воєнного стану координацію і контроль на окупованій території Донецької і Луганській областей здійснює Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ за керівництва Генштабу.

В’їзд осіб, переміщення товарів і осіб на/з тимчасово окупованих території у Донецькій та Луганській областях визначається Кабміном та здійснюється через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Право обмеження в’їзду/виїзду покладено на командувача об’єднаних сил.

Перебування на окупованих територіях осіб, не залучених до оборони і відсічі/стримування збройної агресії РФ, також допускається з дозволу командувача об’єднаних сил.

«Якщо говорити простою мовою, то ми вже називаємо речі своїми іменами. Тобто йдуть бойові дії, в цих діях бере участь армія й управляє цим процесом саме армія», – підсумовує Михайло Пашков.

Слабке місце закону – Крим?

Ухвалений парламентом закон 7163 вже критикують за те, що він стосується лише Донбасу і не враховує інтересів українських громадян в окупованому Росією Криму.

Голова правління БФ «Майдан закордонних справ», дипломат Богдан Яременко навіть вважає, що в цьому документі «закладається основа прийняття в майбутньому рішення про відмову від території Криму».

«Запропонований законопроект визначає різні права і механізм їх реалізації для громадян України в ОРДЛО і в Криму (наприклад, в питаннях юридичної фіксації фактів народження та смерті). Відповідно, особливий порядок реалізації прав і свобод для громадян України, які опинилися в окупації на території ОРДЛО і на території Криму, вводиться різний. Це є прямим порушенням норм чинної Конституції України. Вводячи подібні норми, українська влада продовжує практику конституційної дискримінації громадян України за територіальною ознакою.

Нормами законопроекту вводиться необхідність і обов’язок забезпечувати національну безпеку на території ОРДЛО. Водночас, виходячи з норм, які вводяться законопроектом, і тих, що вже існують у чинному законодавстві, влада вважає, що на окупованій території Криму забезпечувати національну безпеку немає необхідності», – заявляє він.

«Закон не позбавлений недоліків, головний з яких – він стосується лише Донбасу, але не Криму», – визнає голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

На її переконання, до всіх окупованих територій має бути єдиний правовий підхід і єдиний закон. Тому, додає вона, до цього питання доведеться повертатися в майбутньому.

На думку політолога Володимира Фесенка, не слід вважати, що після ухвалення подібного закону Донбас одразу повернеться під контроль України.

«Сенс цього закону в іншому – зафіксувати статус неконтрольованих територій як тимчасово окупованих, а також факт російської агресії і того, що нинішня ситуація є наслідком російського втручання. Це важливо для того, щоб відстоювати українські інтереси у міжнародних судах», – пояснює експерт.

«Також важливим є запровадження нової структури управління в цих регіонах. Це матиме наслідки вже найближчим часом після ухвалення закону. Буде легалізовано участь Збройних сил України і створена більш централізована і більш оптимальна структура. Замість цього специфічного режиму АТО, який затягнувся більш ніж на три роки, вводиться режим самооборони, захисту України від зовнішньої агресії. Це важливий момент знову таки для того, щоб була більша ясність у розумінні і визначенні цього конфлікту», – додає він.

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Читайте також: Мустафа Найєм про «деокупаційний» закон: Є моменти, які насторожують

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-02-17 23:39:53