понеділок, 15 січня, 2018, 16:53 блоги Суспільство
Як у гуцулів
Анничка Королишин
письменниця, пластова виховниця

Щоб ви розуміли: Франик – то НЕ гуцули, то Галичина, долішні люде. Гуцули – то Верховинщина, Косівщина, частинка Коломийщини, частина Яремчанщини, частина Рахівщини, трохи Чернівеччини.

Два Святих Вечора і один Щедрий Вечір. Щедрий – 13 січня. Щодо куті: гуцули не знали тої назви. Казали на кутю – пшеничка, зазвичай. Тепер уже знають, але рахувати, скільки разів конче треба готувати пшеничку якось не додумалися. Бо на стіл – обов’язково – ставлять двічі: перед Різдвом і перед Водохрещем. А так – споживають протягом Свят, у кого на скільки її вистачило. Щоб ви розуміли, в горах на Свята готують наперед багато різної страви, а вже в самі Свята лишень набуваютси. До речі, на Водохреща пшеничку, яка лишилася від вечері, мама нам давала з молоком, і то була смакота, аж йой.

Про Щедрий Вечір. На Щедрий вечір має бути багатий стіл. Ходить Меланка. У гості можуть прийти сусіди і родина. Сам ритуал вечері не є обов’язковий, але пам’ятаається, що Меланка Василя водить, тобто, гуцули готові прийняти гостя, хто б то не був – на відміну від двох Вечер, які, зазвичай, сімейні. Гуцули на Щедрий вечір веселяться нестримно, просидіти в гостях усю ніч вважається нормальним. Меланочка чесно ходить, пусто в хату не заходить, де заходить, там щедрує, най родина ни банує. Тобто, щедрувати гуцули ходять перед Василем, сіяти хлопці підуть наспаного дня. На Йордан усе спрямоване буде на освячення – на Святвечір водичку святять у Церкві, поспішають дуже, щоб встигли її принести до вечері, вечеряють швидше, ніж перед Різдвом і не рахують страв на столі, щоб було конче дванадцять. На сам Йордан виходять на води – на річці або вирубують хрест, або виливають з льоду, якщо течія не замерзла, туди прямує процесія з церкви і святять водичку усім миром.

Щодо гуцульського Святвечора перед Різдвом (7 січня). Ходять колядувати Ангелята (діти 6-9 років, дівчатка у коронах і довгих вишитих сорочках поверх одягу, хлопчики у підперезаних вишиванках), Королі (хлопці 9-12 років, у спеціальних костюмах: корони, вишиті сорочки поверх одягу, мечі, а в Улана – хрест), коляднички (збірна коляда хлопці, дівчата, зазвичай, діти до 13 років, по двоє-четверо нараз, без вишиванок). Увечері, близько 10 год. починають ходити Королиці (дівчата 15-20 р.) і Луговики (хлопці того ж віку) – дві окремі Коляди, які, тим не менш, дуже стараються в одну хату потрапити разом.

Часом ґазда наймає музик, і просить Королиць і Луговиків на конкретну годину прийти. Це, зазвичай, якщо у хаті є і дівка на виданню, і парубок до женячки. То у тій хаті молодь набуваєси і данцує пару данців. Королиці і Луговики ходять в Коляду всю ніч. На Різдво колядувати вирушає церковна Коляда (церковний хор і бажаючі парафіяни). Також на Різдво колядують Колядники – дорослі чоловіки з одного присілка. У нас у Медвежім (Космач) ходило три дорослі Коляди – присілок великий. Доросла Коляда ходить два-три дні, у більшості хат гоститься. Церковна Коляда може ходити і до Мелані, залежить, яке село завелике.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-15 23:19 :45