п'ятниця, 12 січня, 2018, 9:44 Суспільство
Демограф: Подолати демографічну кризу можна, якщо у сім’ях буде по троє-четверо дітей
Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Павло Шевчук
Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Павло Шевчук

За даними всеукраїнського перепису 2001 року, кількість населення України становила 48 млн 457 тис. осіб. Скільки зараз – не знає ніхто. «Нормальні країни» регулярно проводять перепис, раз на десятиріччя. В Україні ж проведення чергового перепису кілька разів відкладалося і, врешті, заплановане на 2020 рік. Статистичні дані свідчать про перевагу смертності над народжуваністю. Демографи прогнозують: кількість громадян нашої держави кожне десятиліття зменшуватиметься на кілька мільйонів. Переламати ситуацію може хіба чудо – імміграція в Україну (тобто додатне сальдо міграцій щороку по 200–300 тисяч осіб) або якщо українки народжуватимуть по троє-четверо дітей.

 Чи є відповідна політика держави щодо подолання демографічної кризи? Як інші країни виходять із таких ситуацій? Про це та інше кореспондент IA ZIK розпитала провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Павла Шевчука.

– В Україні планується перепис населення у 2020 році. Яких несподіванок слід очікувати, порівняно з 2001 роком?

– Якщо виявиться більша кількість населення, ніж за поточними розрахунками Держстату – тоді це буде найбільш несподіваний результат.

Швидше за все, буде менше. Але хто знає. Ми ж не знаємо, що відбувається, зокрема, на Донбасі – взагалі не зрозуміло, скільки там людей живе.

– Які основні причини зменшення кількості населення в Україні? Які тенденції особливо турбують?

– Народжується менше людей, ніж вмирає – це основна причина зниження чисельності населення в Україні.

Приблизно з 2008 до 2013 року, коли ще більш-менш нормальна статистика була – тоді знижувалася смертність. А зараз складно сказати за поточною статистикою, як воно відбувається.

Глобально чогось поганого не видно. Але народжується менше. І тенденція така триватиме.

– За субєктивними спостереженнями, щораз більше вмирає людей працездатного віку…

– Є об’єктивні дані Держстату, які це не показують. Не треба думати, що все погано. Принаймні, дитяча смертність знижувалася, смертність немовлят також. Ці тенденції зберігаються. Тому не треба все малювати в чорних фарбах.

Складно порівняти, як було тоді і що тепер. Перепису давно не було. Ми не впевнені, яка чисельність населення у всіх вікових групах, особливо, у групі середнього віку. Відбувається міграція. Немає точних даних щодо померлих на Донбасі у так званих «ДНР» та «ЛНР». Немає даних, скільки насправді переїхало людей з Донбасу на іншу частину України, чи вони тут живуть, де вони вмирають, де реєструють смерть. Можливо трохи зросла смертність, бо на Донбасі погіршилася соціальна ситуація.

Якби кожні 10 років проводили перепис, різниця була би у межах 3%. А те, що перепису не було давно, різниця може бути 5-6%. Але ми не знаємо, скільки народу насправді виїхало і куди.

Загалом не зрозуміло, на якій території проведуть перепис. Росіяни провели в Криму перепис – вийшло зменшення кількості населення. У Севастополі трошки збільшилася кількість – видно, додалося військового контингенту. Якби не цей фактор, думаю, і там би було менше, ніж за поточною оцінкою.

Навіть якщо буде проведено перепис по усій території України, щодо Донбасу треба буде повністю реконструювати дані.

– Чи можливо порахувати кількість населення на окупованих територіях та в Криму під час загальноукраїнського перепису?

– Не знаю, як це буде. Це питання до Держстату.

– Чи проводиться на рівні держави політика щодо виходу із демографічної кризи?

– Були запроваджені підвищені виплати для дітей. Це як один із заходів. Це треба було би лише зараз починати запроваджувати. Зараз мала чисельність населення репродуктивного віку. Відомо, що народжуваність сильно впала у 1990-х роках. Вона була низькою до початку 2000-х. Зараз цим людям близько 25 років. Треба щось робити, щоби вони народжували удвічі більше, бо їх чисельно менше. Якщо у найближчі роки не буде вжито заходів і ці люди не будуть народжувати більше, то ситуація буде ще гіршою.

– Чи є конкретні кроки, які би свідчили, що держава зацікавлена змінити демографічну ситуацію?

– Якщо держава не провела перепис населення близько 2010 року, то це показує, що їй все одно, скільки у нас населення. Канада і Японія кожні п’ять років проводять перепис. Загалом нормальні країни регулярно проводять перепис, раз на десятиріччя.

Які кроки робили держави у світі, які стикалися з подібними проблемами – демографічною кризою, старінням населення, спадом народжуваності?

– Німеччина не проводить ніяких кроків з приводу стимулювання народжуваності. Франція виплачує гроші диференційовано за черговістю народження дитини. Скандинавські країни загалом покращують ситуацію – там усе спрямовано на те, щоб сім’ям з дітьми було краще і легше. Для батьків діє гнучкий графік роботи, скорочений, неповний робочий день, є допомога в оплаті дитсадків.

– Ваш прогноз кількості населення в Україні станом на 2020 рік та пізніше…

– На 2020 рік ми прогнозували 44 млн 400 тис. населення. Це разом з Кримом, окупованим Донбасом. На 2030 рік – 42 млн 766 тис. Швидше за все, буде зменшення навіть у середньостроковій перспективі. Зростання кількості населення дуже малоймовірно. Хіба щось глобально зміниться.

– Що має статися в Україні, щоби переламати демографічну ситуацію і кількість населення почала зростати?

– Це щось фантастичне повинно трапитись.

– Які чинники могли би спричинити таку зміну?

– Найпростіше це імміграція в Україну. Це фактор, який допоможе змінити ситуацію. Треба, щоби реально сюди приїжджало багато людей. Тільки тоді може збільшитися чисельність населення. Щодо збільшення народжуваності – людей репродуктивного віку мало. І так буде ще років 15. Треба, щоб вони народжували удвічі більше.

– Це мінімум троє-четверо дітей у кожній сімї?

– Скажемо так, що показник сумарної народжуваності протягом найближчих півтора десятиліття поспіль повинен бути близько трьох дітей на жінку.

Як адаптувати економіку до нових викликів?

– Питома вага осіб похилого віку буде зростати, а питома вага осіб працездатного віку – навпаки. До середини цього століття це навантаження буде зростати. Дуже малоймовірно, що щось зміниться.

Треба, щоби продуктивність праці зростала, перенавчати людей. Все йде до того, що людина буде перенавчатися все життя. Особи похилого віку цілком можуть працювати. Це мала би бути якась інтелектуальна робота.

– Як виглядає динаміка у розрізі національностей, які проживають в Україні? Кількість українців в Україні збільшується чи навпаки?

– Останні дані про національний склад є за переписом. Колись у радянські часи були дані про померлих та народжених за національністю. Зараз нічого такого немає. Як це змінюється – не відомо. Це буде відомо тільки за переписом.

Розмовляла Наталія Шутка,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-01-18 02:24:36