вівторок, 9 січня, 2018, 16:27 Економіка
Бізнес підтримує обмеження «бізнесу човників» на кордоні, – думки експертів
Фото: pressja.wsiz.pl
Фото: pressja.wsiz.pl

7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла закон, яким суттєво обмежено безмитне ввезення товарів в Україну. Якщо раніше можна було хоча б декілька разів у день перетинати кордон з товаром на суму, не більше як 500 євро та вагою, не більше як 50 кг, то тепер такі поїздки стали можливими лише раз на три доби (72 години), і то перебуваючи за кордоном не менше 24 години. Якщо ж частіше перетинати кордон, то сума товару має становити не більше 50 євро. У кінці року документ підписав Президента і зміни набувають чинності з 1 січня 2018 року.

Цей закон викликав чималий резонанс, який супроводжувався перекриттям кордону та, відповідно, реакцією соцмереж, у яких звичайні користувачі послугами митниці обурені діями «човників».

У ЗМІ, серед експертів та представників бізнесу неоднозначною є думка стосовно законодавчих нововведень. Ось декілька коментарів:

«Досі дозволялося ввезення товару на 500 євро, чим користувалися так звані «човники» – люди, які їздили за кордон, зокрема до Польщі за товаром – продуктами харчування, миючими засобами, будівельними матеріалами тощо – і постачали його на вітчизняні ринки, здебільшого приватним підприємцям або реалізували його самі. Зрештою, було багато охочих просто закупитися акційними товарами для власних потреб. Але норма перебування за кордоном понад 24 години значно скоротить потік в Україну, наприклад, помітно дешевших за вітчизняні польських продуктів.

«Човниковий бізнес» став мегапопулярним у прикордонних районах, і ним, здебільшого, займаються цілими родинами. Однак не завжди йдеться про товар для себе чи на продаж. «Човників» часто задіювали для ввезення «сірого» і «чорного» імпорту. Наприклад, на польській території стоїть фура з товаром. Щоб уникнути оподаткування, вміст фури розподілявся між членами «бригади» – тими ж «човниками», або, як ще їх називають, «мурахами», які перетинали кордон з товаром вартістю до 500 євро кожен. Одне слово, «спритність рук і жодного шахрайства». Таким чином вміст фури перекочовував з одного пункту пропуску до іншого, оминаючи оподаткування», – аналізують проблему журналісти.

Втім дехто переконаний, що запроваджені зміни не тільки не поборють контрабанду, а навпаки, збільшать хабарі. Неефективними запроваджені зміни у Податковому кодексі вважає і економіст Андрій Новак. На його думку, найбільше нелегального товару, який не оподатковується належними чином, на території України опиняється у вагонах та фурах.

«Звичайно, що ці зміни до Податкового кодексу спрямовані не на боротьбу з контрабандою, тому що основна контрабанда перевозиться не у сумках чи рюкзаках, а у вагонах та фурах. Саме там треба шукати один з найвищих відсотків контрабанди в Україні. Тому це крок, чесно кажучи, дивний, особливо, враховуючи, що 2018 рік – це передвиборчий рік, а подібні кроки не належать до популярних, оскільки він б’є практично по усіх жителях прикордонних територій, при чому як на сході, так і на заході, які перетинають кордон з метою купити дешевше якісь товари. Це по-перше. А по-друге, це додаткові перешкоди для заробітчан, які час від часу, відвідуючи свої родини в Україні, хочуть приїхати не з порожніми руками. Подібні обмеження створюють додаткові незручності великій кількості українців. А з іншого боку – вони не принесуть особливих додаткових надходжень до бюджету, тому що об’єми контрабанди у сумках та рюкзаках були незначними. Влада спрямувала боротьбу з контрабандою не в тому напрямку», – сказав Андрій Новак.

Іншої думки дотримуються у територіальному відділенні Асоціації платників податків України у Львівській області:

«Дані нововведення не порушують інтереси законослухняних громадян, в той же час обмежують ввезення товарів для осіб, котрі возили на Україну подрібнені партії «сірого» імпорту. Такі зміни у законодавстві сприятимуть розвитку здорової конкуренції, де чесний бізнесмен зможе розвивати свою підприємницьку діяльність, а споживач буде завжди впевнений у якості купленого імпортного товару і, як наслідок, збільшення надходжень до бюджету що сприятиме соціальній складовій України.

Також ініціатори змін вважать, що нововведення позитивно позначаться на болючих питаннях черг на кордоні, котрі створювалися так званими «човниками» задля «сірого» прибутку, що призвело до тягнучок на пунктах пропуску. Через дискомфортний перехід кордону, який подекуди затягувався до кількох годин, зривалися переговори бізнес-делегацій, в інших випадках – призводили до того, що інвестор відмовлявся від ідеї введення бізнесу в Україні».

Схожу позицію зайняв і Дмитро Крамар з Асоціації імпортерів м’яса:

«Я повністю підтримую ініціативу влади. Дії «човників» створюють великі проблеми при перетині кордону, до того ж вони є часткою контрабандного бізнесу, а це несплата податків та, відповідно, перешкоди для законослухняних підприємців. Часто ці люди аргументують свої дії тим, що немає робочих місць. Якщо у них проблеми з працевлаштуванням, то запрошую їх до себе – зараз у нас насправді нестача робочих рук.

Дискутуючи з захисниками цього бізнесу, я можу сказати, що справді слід боротися з великою контрабандою, яка процвітає на кордонах. Але і ці «човники» також нерідко є партнерами великої контрабанди, переносячи у руках цілі фури товару, щоби уникнути сплати податків. Я лише за те, щоби ця ініціатива була частиною великих змін на кордонах, але якщо експерти лише критикують, але не дають конкретних пропозицій, то це тільки популізм та піар.

Також всім критикам хочу запропонувати сісти у машину і поїхати на кордон і простояти там у черзі цілий день. Я, до прикладу, їду по справах або везу товар, сплачуючи чесно мито, але змушений витрачати часом цілий день, щоби перетнути кордон, заповнений «човниками». Чому я, платячи податки, маю спокійно дивитись, як хтось займається контрабандою, ще й заважає мені працювати.

Адже тим людям ніхто не забороняє переміщатись через кордон – лише створює такі умови, щоби було невигідно займатись контрабандою».

У Європейській Бізнес Асоціації також вважають ці зміни правильними і позитивними, але турбуються про те, щоби вони були імплементовані:

«Ми, як Асоціація, вже понад три роки працюємо над тим, щоби обмежити діяльність т. зв. «сірого бізнесу». Адже поляк, з зарплатою значно вищою, аніж у нас, може перевести з України товару на 200 євро, у той час, як наші громадяни могли перевезти на суму у 500 євро. Така ситуація призводила до формування цього напівлегального бізнесу. Ми не говоримо про продукти для дому, а про те, як цілі «фури» товару на території Польщі розформовувались на маленькі пакунки і переносились через кордон, минаючи оподаткування. Таким чином певні підприємці заробляли на цьому, а чесні фірми, які сплатили всі податки, не могли встановлювати конкурентну ціну. В питанні боротьби з такою ситуацією ці зміни точно вплинуть позитивно, але ще треба подивитись, як цей закон буде імплементуватись, втілюватись у життя.

Лише через певний проміжок часу можна буде сказати, як закон подіє на діяльність сірих схем, на черги на кордоні, на збільшення відрахувань у бюджет.

Але однозначно ці зміни вплинуть на якість перетину кордону та наблизять нас до європейських стандартів», – зазначила Мар’яна Луцишин.

Підсумовуючи, слід відзначити, що представники бізнесу однозначно підтримали зміни до Митного законодавства. Вони вважають, що таким чином вдасться побороти «сірі схеми» у переміщенні товару через кордон. Різко проти – мешканці прикордонних регіонів, що зрозуміло. «Човниковий бізнес» став для них непоганим джерелом прибутків.

Для пересічних громадян ці нюанси мало цікаві – для них важливо лише те, щоби можна було цивілізовано та швидко перетнути кордон.

Богдан Білан,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-01-19 19:34:26