понеділок, 11 грудня, 2017, 12:14 Економіка
Взуттєве «кидалово» Giardini: ошукані покупці виявилися беззахисними
Магазин Giardini у Львові. Фото: Петро Джига/google.com.ua/maps
Магазин Giardini у Львові. Фото: Петро Джига/google.com.ua/maps

Висока ціна на взуття не завжди свідчить про його якість. У дорогих магазинах покупці ризикують викинути кілька тисяч гривень за туфлі, у яких не проходять і місяця. Однак повернути товар і отримати назад свої кошти не так уже й легко. Можна місяцями листуватися із власниками, однак так і не добитися справедливості. Фахівці ж заявляють, що у таких випадках потрібно звертатися не у Спілку захисту прав споживачів, а у Держпродспоживслужбу. Однак і там не завжди допоможуть. До прикладу, п. Галина зі Львова уже півроку намагається повернути гроші за пару взуття, які купила у магазині Giardini, але безрезультатно. Фірма заявляє, що покупець сама винна.

Балетки за дві тисячі прослужили три дні

Галина Ониськів на початку червня купила у магазині Giardini, що у львівському ТРЦ Victoria Gardens чорні шкіряні жіночі балетки за 2076,9 грн. Жінка надіялась, що вони прослужать довго, однак після того, як взула їх три рази, взуття зіпсувалось.

«Я взувала їх лише три рази, ходила лише хвилин з 15. І що? Зап’яток (задник) присів, шкіра розтягнулась настільки, що було незручно йти», – пригадує жінка і додає, за тиждень після покупки вона спакувала туфлі у коробку, взяла чек і пішла повертати товар. Однак у магазині балетки не взяли.

«Я віднесла взуття у магазин, показала недоліки. Продавці сказали писати заяву. Пізніше на неї отримала відповідь, що я неправильно підібрала розмір туфель і повноту. Сказали, якби взуття було нове, неходжене, то б його прийняли, а так не можуть», – розповіла п. Галина.

Жінка написала заяву на ім’я власників магазину, оскільки зв’язатись з ними телефоном чи домовитись про зустріч було неможливо – основний офіс розміщений в обласному Миколаєві. З того часу розпочалось кількамісячне листування.

На другу заяву п. Галині відповіли, що взуття зіпсулось, бо його неправильно взували і неправильно знімали, відтак, стало зрозуміло, що власники і не планують повертати коштів.

«На даний час відсутні будь-які визначені законодавством підстави для заявляння вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів у сумі 2076,90,00 грн, сплачених за балетки жіночі», – йшлося в одній із відповідей.

<nbsp;>
<nbsp;>

Також п. Галина попросила у власників магазину провести незалежну експертизу взуття для встановлення виникнення дефекту – просідання задників. Жінка виявила бажання бути присутньою під час досліджень.

<nbsp;>

У відповіді від власників йшлося: «Проведення такої експертизи може бути організовано за обов’язкової умови надання Вами переліку конкретних питань, які підлягають дослідженню експертом, а також обов’язковому наданні копій документів, що підтверджують Вашу особу та місце реєстрації, для забезпечення можливості стягнення з Вас грошових коштів у судовому порядку, оскільки частиною 4 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи».

<nbsp;>

Водночас власник направив запити щодо наявності можливості дослідження у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України та Львівську торгово-промислову палату. Жодна установа не має можливості провести таке дослідження, йдеться у відповіді, яку отримала п. Галина. Відтак, жінці повідомили, що експертні установи, які можуть провести експертизу, розташовані у східних регіонах.

<nbsp;>

«Враховуючи, що Ваша присутність під час експертизи є обов’язковою, проведення дослідження потребуватиме значних витрат коштів і часу», – заявив власник магазину і запропонував п. Галині компенсацію у 700 грн, від якої жінка відмовилась, адже це не повна вартість, яку вона заплатила за неякісне взуття.

<nbsp;>

Паралельно жінка звернулась за допомогою у Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів у Львівській області.

«Станом на сьогодні результату ніякого. У службі заявляють, що ніяк не можуть вплинути на власників магазину», – повідомила п. Галина і додала, там радять подавати у суд. У цьому процесі служба буде третьою особою, яка намагалася впливати на власника, а він не відреагував.

Позиція підприємців: ми діємо у рамках закону, наш товар якісний

У головному офісі Giardini, що у Миколаєві, представник фірми у телефонній розмові запевнив у якості товару, відмовившись назвати своє прізвище.

«Ми діємо за законом. У нас працює юрист, у якого стаж понад 30 років. У нас є гарантійний термін, гарантійний ремонт. Якщо клієнт не погоджується з рішенням юриста, яке є законодавчо правильним, то це проблема клієнта. Компанія працює 11 років по всій Україні. У нас 10 магазинів. Якби ми зі всіма погано поводилися, то у нас б просто не було клієнтів. Такі проблеми, як з цією жінкою, у нас виникають дуже рідко», – заявили у головному офісі Giardini.

Інший представник фірми, який виявив бажання не називати свого імені, також заявив, що рішення Giardini законне.

«Навіть із Спілки захисту прав споживачів наше рішення схвалили. Ми діємо згідно із законом. Коли проходить 14 днів, то пару взуття можна повернути, якщо вона зовсім нова. Протягом 30 днів – це гарантійний ремонт і то при певних умовах. Якщо почитати правила носіння взуття, то можна дізнатися, що у нас було вірне рішення щодо цієї пані», – заявив представник фірми.

Покупцю зобовязані повертати гроші у гарантійні терміни

За законом, на шкіряне модельне взуття діє гарантія один місяць, на спортивне взуття60 днів, повідомив у коментарі ІА ZIK директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

«Якщо взуття розлетілось, то ви приходите у магазин. Якщо продавці не хочуть з вами спілкуватися по-людськи, то просите у заяві, щоб вони прийняли назад свій товар і повернули кошти. На документі вони повинні позначити, що прийняли товар. Якщо вони не хочуть підписувати, то потрібно викликати поліцію. Після того берете ті документи і йдете в органи захисту прав споживачів – Держпродспоживслужбу – і пишете заяву, що цей магазин порушив ваші права і в гарантійний термін розлетілось взуття, а вам відмовляються повертати гроші. У документі також просите у держоргани втрутитись у ситуацію і розібратися, що це за взуття, звідки його поставили і чому порушені ваші права», – повідомив Максим Несміянов.

Експерт наголошує, що не потрібно нікуди бігати. За законом, саме Держпродспоживслужба повинна розібратися у ситуації.

Максим Несміянов зазначає, аби відстояти свої права і домогтися справедливості у разі покупки неякісного чи бракованого товару потрібно завжди мати чек: «Чек повинен бути правильно оформлений. На ньому має бути вказана юридична особа, найменування товару, артикул, коли його продали і хто».

Він наголосив, у покупця є також можливість повернення товару у 14-денний термін. За його словами, у ситуації, що склалась із п. Галиною, продавці переплутали гарантійний термін і можливістю повернення протягом двох тижнів.

«У цьому випадку йдеться про те, що взуття неякісне, воно не витримало гарантії. А продавці розповідали про 14 днів для повернення у випадку, коли ви не носили туфлі, вони лежали у коробці і ви розуміли, що вам їх не потрібно», – зазначив фахівець і додав, у випадку п. Галини йдеться про гарантію.

Максим Несміянов наголошує – клієнт за законом завжди правий: «Коли ви купуєте взуття, навіть, якщо ви винні, що з ним щось сталося (до прикладу, туфлі були замшеві і ви потрапили під дощ), і у магазині кажуть: «Взуття не підлягає заміні, ви порушили правила експлуатації», – то потрібно було просити гарантійний талон та інструкцію з використання та догляду. Без цієї інформації насправді ви нічого не порушували, бо не знали, як правильно експлуатувати ту чи іншу пару взуття. На жаль, сьогодні, ніхто такі документи не видає. Тому, якщо взуття розповзлось на дев’ятий день, після того, як ви перший раз його взули, то тут йдеться лише про гарантію».

Він додав, що поліція допоможе пришвидшити процес повернення коштів на місці. Правоохоронці можуть розібратися на місці, що це за взуття, звідки його привезли, чи легально це було зроблено, адже часто у нас кажуть, що пара туфель українська чи італійська, а насправді з Китаю.

Говорячи про ситуацію із взуттям п. Галини, Максим Несміянов заявив, що погоджуватись на компенсацію у 700 грн не варто.

Спілка захисту прав споживачів лише ГО, яка не може допомогти

Експерт назвав маячнею пораду подавати до суду на власника магазину.

«Люди не знають, що Спілка захисту прав споживачів – це громадська організація. Вони неправильно радять людині. Коли ти ідеш до суду, то потрібно заплатити понад 600 грн судового збору, далі треба знайти юриста, щоб склав позов – це ще гривень 500, – плюс треба адвоката, що відстоюватиме інтереси у суді. Крім того, перше засідання буде через місяць. Судовий процес триватиме протягом року, а весь цей час ви чекатимете, поки хтось щось там вирішить. Далі товар можуть відправити на незалежну експертизу – це ще витрати. Тому це неправильний шлях. Чесно скажу, спілка загнала людину в яму, бо так проблему не вирішиш», – заявив Максим Несміянов.

Він додав, що суди можна ще й програти, якщо неправильно оформлені документи.

«Споживач повинен розуміти, що такі громадські організації не нададуть жодної допомоги. Вони можуть піти з вами у суд. А якщо потім відмовляться йти до кінця? Тому слід звертатися лише в органи захисту прав споживачів!», – наголосив фахівець.

Однак, як виявилося, подавати до суду п. Галині порадив головний спеціаліст Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Максим Попов, до якого її направили із спілки захисту споживачів. У коментарі ІА ZIK він пояснив причину своєї позиції.

«Підприємець, який здійснює там діяльність, відмовляється проводити експертизи, на наші приписи не реагує. Ми рекомендували (звертатися до суду, – ред.), тому що зараз тільки затягується процес, а покупцеві вже хочеться повернути гроші. Я пояснюю, що ми не у силах примусити повернути гроші. Підприємець відписує листи, що не знає, де проводити експертизу», – заявив Максим Попов.

Він додав, що також рекомендував п. Галині звернутися до юриста у Держпродспоживслужбі за консультацією і «якщо треба, нас залучать як третю сторону у суді».

Максим Попов наголосив, що Держпродспоживслужба не може примусити підприємця віддати гроші за неякісний товар, тим більше, що він в іншій області.

Отже, пересічному українцю важко добитися справедливості, навіть із допомогою державних установ, якщо підприємець твердо вирішив не повертати кошти за неякісний товар. Такою недосконалістю у законодавстві у нашій країні користуються багато шахраїв, адже вони розуміють, що більшість ошуканих клієнтів не звертатиметься до суду, бо це довгий і дорогий процес.

Надія Сапіга,
для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
2018-01-24 09:58:31