середа, 22 листопада, 2017, 10:31 блоги Політика
Дуже важливо ухвалити закон «Про дипломатичну службу»
Ганна Гопко
громадський діяч і журналіст, народний депутат України

Дуже важливо, що до сторіччя створення дипломатичної служби в Україні Міністерство закордонних справ, Президент і український парламент мають можливість розглянути і, я сподіваюсь, ухвалити закон «Про дипломатичну службу».

Над текстом законопроекту майже два роки тривали дебати, було кілька версій. Якщо подивитися на варіант, зареєстрований як невідкладний, чітко бачимо наміри Президента прописати проходження дипломатичної служби, функції дипломатів, ротацію, дипломатичні ранги, соціальне забезпечення, припинення дипломатичної служби. Це важливо, зважаючи на те, що ми ухвалили закон про державну службу, який набув чинності в 2015 році. Зараз ми гармонізуємо дипломатичну службу під те, що було в законі про державну службу. Він матиме трохи більше чіткішої класифікації, що стосується присвоєння та позбавлення дипломатичних рангів, прописані своєрідні соціальні ліфти, компенсаційні виплати.

Важливо зауважити, що комітет ще у 2015 році, розуміючи, в яких злиденних умовах перебувають дипломати, почав кампанію за збільшення фінансування. На 2016 рік додатково було 300 млн гривень, на 2017 рік – додатково – майже мільярд. Дипломатичний фронт і його забезпечення так само важливий, як і військовий.

Що стосується того, що не вистачає в законопроекті. Ще у 2015 році Комітет у закордонних справах вніс зміни в статтю 13 закону «Про дипслужбу», де ми, зокрема, зазначили про проведення консультацій щодо погодження кандидатур для призначення на посади керівників дипломатичних представництв у профільному комітеті законодавчого органу. Це усталена міжнародна практика і вона мала своє відображення у 2001 році в Законі України «Про дипломатичну службу». Наприклад, у США Сенат затверджує послів і тільки після того Президент підтверджує кандидатуру.

У 2011 році під час підготовки та прийняття оновленого закону «Про дипслужбу» за пропозицією тодішнього президента Януковича була вилучена норма щодо проведення консультацій у профільному комітеті з закордонних справ щодо погодження кандидатур і призначення на посади керівників дипломатичних представництв України.

Тому ми з 2015 року намагалися в окремих законопроектах і під час всіх засідань в робочій групі, яку очолював двічі міністр закордонних справ Борис Іванович Тарасюк, повернути цю норму. Це абсолютно нормальна практика. І в парламентсько-президентській республіці вона якраз логічна, бо сприятиме виконанню комітетом контрольної функції та налагодженню співпраці між комітетом і МЗС. Багато послів на добровільних, волонтерських засадах приходили в комітет вже коли їх призначили послами і перед тим, як їхати в іншу країну, радилися щодо того, щоб під час міжпарламентських візитів їм допомагали виконувати свої функції. Тому парламентський контроль є важливим інститутом світового парламентаризму.

Комітет планує найближчими тижнями розглянути законопроект. Поки що ми написали листи, щоб профільні міністерства дали свої відгуки, бачення, пропозиції, оцінки.

Дуже важливо, але немає в цьому законопроекті і того, що ми обговорювали з МЗС: треба в Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність» розставити крапки над «і» щодо торговельних місій і відповідальності міністерства економіки і торгівлі та МЗС за ведення економічної діяльності, фактично економізацію зовнішньої політики. Це треба буде надалі пропрацювати.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-22 10:59 :49