live
Новини » Львів

Відомі львів’яни: У фільмі «Шляхетні волоцюги» паплюжать історію Львова, – звернення

Зйомки ретро-фільму «Шляхетні волоцюги» у Львові. Фото: Микола Тис/ZIK

У Львові знімають фільм «Шляхетні Волоцюги», що став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Його анонсують як римейк польського фільму «Włóczęgі» знятого польською телестудією «Warszawskie biuro kinematograficzne feniks» в 1939 році. Проте львівська культурна громадськість висловлює обурення і рішучий протест проти подачі ТАКОГО Львова на огляд українського глядача.

Про це йдеться у зверненні львівської мисткині, літератора та акторки Мирослави Сидор до народного депутата Оксани Білозір, яке підписали відомі люди у галузі культури, мистецтва та науки.

Подаємо текст звернення у повному обсязі.

 

Народному депутату України
Оксані Білозір

Мирослави Сидор
Режисера львівського театру-кабаре
«Тильку ві Львові!»

Звернення

Культурна та наукова громадськість міста Львова просить Вашого втручання у питання зйомок фільму «Шляхетні волоцюги», що знімається у Львові як римейк польського фільму «Włóczęgі», знятого польською телестудією «Warszawskie biuro kinematograficzne feniks» в 1939 році.

Проект повнометражного художнього фільму «Шляхетні Волоцюги» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно.

Львів’янам не байдуже – ким і з яких причин даний проект був підтриманий, а вірніше – чи був серед учасників журі хоч один представник із культурної інтелігенції Львова?

З поданого авторами фільму анонсу і картин зйомок, яку спостерігаємо у місті, висловлюємо своє обурення і рішучий протест проти подачі ТАКОГО Львова на огляд українського глядача.

Батяри – це цілий пласт львівської історії, субкультура, яка становила ментальність тогочасного Львова і, підкреслюємо, не загинула і понині!

Автори фільму в анонсах та актори – в інтерв’ю розповідають про батярів як про злодіїв, що займалися крадіжками. Ця інформація не є такою, що відповідає історичній дійсності.

У Львові був злодійський прошарок у ті часи. Його представники називалися кіндерами. Батяри зневажали остатніх і гамселили при першій же ж нагоді. А нині САМИХ же батярів автори та актори фільму рекламують як кіндерів. Це – історичне неподобство.

В анонсі фільму також зазначено, що «Фільм розкриє колорит субкультури львівських батярів через їхню мову та пісні». Львівська ґвара проскакує кількома словами, на чому наголошують автори стрічки. Сам автор сценарію і вся команда слово «батяри» неправильно відмінюють. Вони, навіть, не знають, що у множині родового відмінку воно звучить «батярів», а не «батЯр».

Цитата із анонсу: «Щодо співробітників НКВС, то, щоб втертися у довіру до львів’ян, вони не лише вчать слова: площею Ринок ходили дивні персонажі у лицарських обладунках, кокошниках та з рогами. «НКВСники вирішили зробити вертеп, щоб люди пустили їх у свої домівки. От тільки вони не знали, що вертепи ходять лише на Різдво», – пояснила дивний вигляд цих персонажів художниця по костюмах Гала Отенко».

Фільм подано як події ДО 1939 року – яке НКВС могло бути тоді у Львові? І де би його представники ходили з вертепом по польських помешканнях? У фільмі також є персонажі – представники СС-Гестапо… Фашисти увійшли у Львів у червні 1941 року.

Мистецтво допускає художні фантазії та інтерпретації, але ж не такі відверті і безвідповідальні викривлення.

В інтерв’ю співсценарист Дмитро Наумов сказав: «Двоє волоцюг допомагають дівчині, яка потрапила в біду. Поляки називали їх батярами. Але вони були такі смішні, це були зовсім не батяри. Це, може, в розумінні поляків вони були батяри. Але це зовсім не так. І тому нас із Тарасом, а мене, як львів’янина, це обурило: як так! Це ж не батяри! І ми переписали кіно. Історики будуть відверто здивовані. Та вони прозріють!».

ЯК мають прозрівати історики – невідомо. НКВС і СС у Львові до 1939 року … Схоже, автори не те що КІНО – історію переписали.

У соціальній мережі Фесйбук громадськість міста висловлює своє розчарування таким підходом до історії Львова: які КОКОШНИКИ?:

Письменник Юрій Винничук: Коли рускіє і рускоязичні пацани продюсують і пишуть сценарій, а білорус знімає, то замість фільму про батярів неодмінно отримаємо останнього м@ск@ля.

Письменниця Оксана Думанська: Як у тому анекдоті: завод випускає кравецькі машинки, а з викрадених деталей складають кулемета))) – я боюся навіть думати про сей продукт, з якого мав бути рімейк)

Журналіст, письменник Богдан Марциняк Волошин: так вони ж для рускіх і знімають):

Художник Ігор Роп’яник: Фільм про львівських батярів мав би бути добрим, з порцією здорового гумору, але, судячи з фотографій, буде, скоріш за все, насмішкувата дурна пародія.

А це пише … одесит, колишній львів’янин Володимир Сидор: Тема не розкрита в Україні, це вперше на екрані(на відміну від Польщі-Machulski) і дати все об...рати з першого разу. Ганьба. Як би це був фільм....надцятий можна було знімати і пародію і бурлеск. Як тепер можна зробити гарний з нотками ностальгії фільм і головне зацікавити глядача після такого, вибачте, гімна

Журналіст ІА ЗІК Тетяна Вергелес

<nbsp;>

Радник голови у Львівській обласній державній адміністрації, Член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України Роман Матис

<nbsp;>

Просимо Вас, шановна Оксано Володимирівно втрутитися у цей процес, і якщо його не можливо зупинити взагалі, то принаймні звернутися до Міністерства культури, яке фінансувало даний проект, із вимогою привнести у зйомку фільму історичну правдивість та культурну достовірність (хлопчики в солом’яних брилях а-ля «Мені тринадцятий минало» у Польщі не ходили, польські єврейки зовнішньо дуже відрізнялися від одеських, (а саме такою показана львівська єврейка у фільмі) … і т. д.

Зазделегідь – вдячні за розуміння та підтримку:

Письменник Юрій Винничук

Краєзнавець Петро Радковець

Краєзнавець Іван Радковець

Актор Театру-кабаре «Тильку ві Львові» Богдан Рибка

Режисер театру-кабаре «Тильку ві Львові» Мирослава Сидор

Письменниця Наталія Гурницька

Композитор, співак, перекладач, батяр Віктор Морозов

Радник голови у Львівській обласній державній адміністрації, Член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України Роман Матис

Директор хорової школи та художній керівник Лауреата національної премії України ім. Т.Г. Шевченка Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «ДУДАРИК» Дмитро Кацал

Директор Львівського єврейського фонду «Хесед-Ар"є» Адель Діанова

Журналіст-міжнародник Марко Сімкін

А також громадськість міста

 



Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...