четвер, 10 серпня, 2017, 12:27 Суспільство
Психоаналітик Луїджі Дзоя: Не економіка визначає буття, а наше бажання розвиватися
Психоаналітик і письменник Луїджі Дзоя. Фото: life.pravda.com.ua
Психоаналітик і письменник Луїджі Дзоя. Фото: life.pravda.com.ua

Молоді люди, звикли тримати в руках ґаджети, де відгук миттєвий порівняно з нормальним людським спілкуванням. Аби осмислити щось, дійти до рівня моральної оцінки явищ, потрібно більше часу. Потрібно більш глибоке особистісне сприйняття. Коли люди дивляться одне одному в очі і спілкуються вживу, вони мають один до одного більше поваги, ніж ті люди, які існують або співіснують у віртуальному світі. Розвиток технологій може призвести до того, що XXI століття стане останнім в історії розвитку людства»

Про це в інтерв’ю для УП.Культура сказав психоаналітик і письменник Луїджі Дзояодин з лідерів школи аналітичної психології.

У минулому він очолював Міжнародну асоціацію аналітичної психології (IAAP).Є автором есе і книг на актуальні теми: «Батько», «Наркоманія або пошук ініціації», «Насильство в історії, культурі, психіці», «Смерть ближнього», «Параноя: божевілля, яке творить історію». Восени вперше вийде його книга українською мовою «Історія зарозумілості: психологія і межі розвитку», присвячена концепції нескінченного розвитку і економічного зростання – основи західної цивілізації.

Відповідаючи на запитання про те, як позначаються технології на стані свідомості людини, психоаналітик відповів, що у нього є книга на цю тему «Смерть ближнього».

Як приклад, учений розповів про експеримент, який провели американські вчені на великій кількості учасників. Вони дійшли висновків, що молодь, яка виросла на цифрових технологіях, не здатна встановлювати глибокі людські стосунки, їхні зв’язки більш поверхневі.

«Мораль як така потребує глибшого підходу, значить – менш поспішного. Молоді люди, звикли тримати в руках ґаджети, де відгук миттєвий порівняно з нормальним людським спілкуванням. Для того, щоб осмислити щось, дійти до рівня моральної оцінки явищ, потрібно більше часу. Потрібно більш глибоке особистісне сприйняття. Коли люди дивляться один одному в очі і спілкуються вживу, вони мають один до одного більше поваги, ніж ті люди, які існують або співіснують в віртуальному світі. Розвиток технологій може призвести до того, що XXI століття стане останнім в історії розвитку людства», – вважає Луїджі Дзоя.

На його думку, не економіка визначає наше буття, двигуном є людське бажання мати, рухатися, розвиватися. Технології стоять на службі.

«Візьмемо ті ж автомобілі, – всі захотіли мати автомобіль, а згодом і не один, в результаті автомобілі мають все для того, щоб швидко пересуватися, але ми всі стоїмо в заторах. Те ж саме можна сказати про їжу – найпершу потребу людини. Раніше боролися з голодом, тепер ми боремося ожирінням. Питання не в економіці, а в людських бажаннях», – зазначив учений.

Він вважає, що є можливість, якщо не радикально поліпшити ситуацію, то принаймні уникнути поганих сценаріїв, зробити так, щоб хід подій розвивався не в гіршому напрямку. «Візьмемо, приміром, сучасні країни північної Європи. Там змогли уникнути крайнощів і нерегульованого ринку, і повністю регульованого суспільства, яке існувало в країнах Східної Європи. Ідеального рішення не існує, але прийнятне рішення можна знайти», – сказав Луїджі Дзоя.

Відповідаючи за запитання про вплив сучасних медіа на свідомість, він зазначив, що насамперед потрібно дбати про душевне здоров’я дітей, про те, щоб вони росли не в віртуальному, а в реальному світі. Оберігати від надмірного впливу і розчинення в віртуальному середовищі.

«Потрібно шукати рівновагу. Баланс. Якщо говорити про телебачення, важливо щоб воно було публічним, а не перебувало у приватних руках, бо коли за всім стоїть великий потік грошей, спокуси неминучі. Скажімо, в країнах півночі Європи телебачення є суспільним. Що стосується інших засобів масової інформації, то крім ТВ, є Інтернет. Технології розвиваються, існують планшети для дітей віком від 1-го року, з відповідними іграми. За цією індустрією величезні гроші. Тільки в сім’ї можуть протистояти цьому, і це дуже просто. Замість того щоб дитина гралася з планшетом, з нею повинні розмовляти батьки», – сказав психоаналітик.

Розмірковуючи на тему вільного вибору чи це ілюзія, чи ні, учений зауважив, що ми часто перебуваємо в ситуації помилкового уявлення про наш вибір. «Вибір, який нам фактично пропонують – це пити «Пепсі-Колу» або «Кока-Колу». Знову ж правильним вибором було б пити просто воду, але ми його не робимо. Існує поле вибору, але роблячи вибір, ми, природно, несемо відповідальність за наслідки. Якщо я вирішив створити сім’ю, то я не можу посилатися на те, що це не від мене залежало. Тобто я повинен прийняти відповідальність. Єдиного рішення не існує. Ми перебуваємо в якомусь полі, вибираємо з своєї пропозиції, яка є у нас. Ми обмежені, вибір не нескінченний», – сказав Луїжді Дзоя.

Він вважає, що з психологічної точки зору важливо повернутися до людського наративу, тобто наші бажання повинні бути більш людяними, а не лише речовими.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 06:15 :27