вівторок, 1 серпня, 2017, 9:15 блоги Суспільство
Що робити після війни?, ‒ репортаж із Боснії та Герцеговини
Михайло Галущак
журналіст, історик

«Це солдати з України ‒ там, де йде війна», ‒ сказала про нашу групу одна з перехожих у Меджигор’ї (Боснія і Герцеговина).

Молебень за загиблих українських солдат. Меджигор’є

Молебень за загиблих українських солдат. Меджигор’є

Днями учасники та волонтери російсько-української війни відвідали це невеличке містечко на Балканському півострові, де з 1981 р. з’являється Мати Божа. «Мир, мир, мир», ‒ звучало у першому Її з’явленні. За свідченнями місцевих, це було застереження перед Югославськими війнами 90-х.

Місце, де з’явилася Богородиця
Місце, де з’явилася Богородиця

Перенестись у той час можна, прогулюючись містечком, яке є неподалік від Меджигор’є ‒ Мостар. Окрасою міста є стародавній міст, збудований турками у XVI ст. під час їхньої окупації Балкан. Розповідають, коли хорвати його розбомбили у 1993 р. і каміння з нього почало падати у річку, то вода у ній набула червоного кольору (вже потім вдалось з’ясувати, що колір дав розчин, який використовував архітектор моста). У 93-му для місцевих жителів ‒ це був знак братовбивчої війни.

Камінь перед входом на мостарський міст
Камінь перед входом на мостарський міст

Наслідки збройного конфлікту можна побачити, прогулюючись вулицями міста, де на стінах будинків є сліди від куль та осколків. Розповідають, що їх залишили для пам’яті про ті події.

Сліди війни. Одна із вулиць Мостару
Сліди війни. Одна із вулиць Мостару

Серед численних сувенірів є вироби з гільз. Боснія і Герцеговина найбільше постраждала у Югославських війнах від куль та снарядів. За різними підрахунками, більше як 100 тисяч жителів цієї країни були вбиті, сотні тисяч стали інвалідами, десятки ‒ зникли безвісти.

Сувеніри
Сувеніри

Нагадує про кровопролиття і військовий цвинтар у центрі міста. Фото на ньому молодих хлопців, здебільшого від 20-ти до 30-ти років. Захисники Боснії та Герцеговини у більшості були мусульманами, тому над могилами височіє півмісяць.

Міський військовий цвинтар. Мостар
Міський військовий цвинтар. Мостар

В одному з кафе ми познайомились з офіціантом, який не зі стін будинків знає, що таке війна. Коли йому було всього кілька років, його батько загинув у війні з хорватами на початку 90-х.

‒ Дивись, у мене є фото, де я у такій же формі, як і твій батько…

‒ А я стріляв у росіян з такої ж зброї…

Ми швидко знайшли з цим офіціантом спільну мову. Як і з тим продавцем сувенірів, якого зацікавив напис на моїй футболці «Свобода і честь»; як і з місцевим священиком, який почувши, що ми з України, висловив свою солідарність, бо пам’ятав сербські бомбардування Сараєва.

Рано чи пізно війна закінчується. У тому числі, і наша трилітня чи 300-літня війна з Росією має мати свій кінець. Про що, власне, і нам говорили перед початком поїздки: «Нам важливо також перейняти досвід реабілітації військових».

Літургія у Меджигор’ї
Літургія у Меджигор’ї

Ми багато говорили про прощення. Як приклад, нам розповіли притчу про двох в’язнів Аушвіцу, які зустрілись після Другої світової війни. Один з них сказав, що пробачив німцям з концтабору, інший ‒ що ні. На це перший відповів: «Ти і далі залишаєшся його в’язнем».

Перед храмом священики сповідають своїх віруючих
Перед храмом священики сповідають своїх віруючих

Для правильного розуміння вищезазначеної притчі було додано наступне: у 1981 р. один турок здійснив замах на Івана Павла ІІ. Папа пробачив його, але не домагався його звільнення з в’язниці.

Читайте також про захоплюючі подорожі: Гринів. Від скіфів до сьогодення 

 

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 10:44 :55