10 фільмів з аутизмом: світ людей із цією особливістю
Юлія Толстих
середньостатистична львів'янка

Кінострічок, де з’являються люди з аутизмом, є досить багато (я знайшла інформацію, принаймні, про вісімдесят). Сценаристи та режисери часто звертаються до цієї теми, адже вона є актуальною (приблизно 1% дітей у світі мають РСА – розлади спектру аутизму).

Декотрі з фільмів отримали високі нагороди та схвальні відгуки кінокритиків. Деякі стрічки – біографічні: описують життя реальних людей з цією особливістю, у деяких – людина з аутизмом є другорядним героєм чи просто з’являється на фоні загального сюжету. Я обрала десять фільмів, які, на мою думку, зможуть трошки привідкрити нам незвичайний світ цих незвичайних людей з різних сторін, з різних кутів огляду.

1. Людина дощу (Rain Man, 1988, США)

Людина дощу
Людина дощу

Це один з перших фільмів, знятих про аутизм і, мабуть, найвідоміший. Саме з нього середньостатистичний житель планети вперше дізнався про аутизм, тому переоцінити роль фільму в поширенні інформації про аутизм важко. З іншого боку, серед людей після Rain Man почав побутувати міф, що всі люди з аутизмом – обов’язково генії, хоч насправді це трапляється нечасто. Також у фільмі звучить думка, що людині з аутизмом буде краще у закритому закладі, а не в колі сім’ї. Це ще один «мінус» фільму, як на мене, але це, зрештою, відбиває реальну картину тих часів. Досьогодні людей з аутизмом часто називають «людьми дощу».

Коротко про суть фільму. У одного з головних героїв, Реймонда, аутизм. Він замкнутий у собі, і весь його день розписаний по хвилинах. Реймонд живе у спеціалізованому закладі. Будь-які зміни у строгому розпорядку його життя викликають в нього істерику й автоагресію. Чарлі, який розраховував отримати в спадок від батька чималу суму грошей, дізнається, що їх замість нього отримає його брат Реймонд, про існування якого він досі й не здогадувався. Він забирає брата з лікарні, маючи на меті повернути собі половину спадку. Після подорожі з братом, цинічний і егоїстичний Чарлі змінюється. І між братами виникає щира дружба і прихильність.

Головних героїв фільму зіграли неперевершені Том Круз і Дастін Гоффман. Цікаво, що образ Реймонда є сукупністю декількох реальних людей з аутизмом, у яких були екстраординарні здібності. Також відомо, що Том Круз для того, щоб краще зрозуміти людей з аутизмом, напередодні зйомок влаштувався санітаром в лікарню з людьми з РСА. Кінострічка заслужено отримала багато премій та схвальні відгуки кінокритиків.

2. Темпл Грендін (Temple Grandin, 2010, США, біографія)

Темпл Грендін
Темпл Грендін

Біографічний фільм, знятий про життя жінки з високофункціональним аутизмом.

Темпл Грендін – не така, як всі, але не гірша за інших. Вона мислить зображеннями, з’єднуючи їх між собою. До чотирьох років дівчинка зовсім не розмовляла, і лікарі радили віддати її до закритого лікувального закладу. (В 1951 році аутизм вважався формою шизофренії, що виникає внаслідок недостатнього приділення уваги дитині з боку матері). Проте мати відмовилась і намагалась зробити все для того, щоб донька адаптувалась до «звичайного» життя.

Викладач природничих наук інтернату для дітей з особливими потребами, доктор Карлок, помічає неймовірну форму мислення Темпл і допомагає розвивати її. Саме він пояснює жінці, що кожне нове випробування в її житті – це просто ще одні двері, що відкривають вхід у новий світ, і варто лише наважитись в них увійти.

Аутизм допомагає Темпл Грендін краще розуміти тварин, і вона стає провідним науковцем в галузі сільськогосподарської промисловості. Вона спроектувала більше половини скотобоєнь у США, і головною її метою було найбільш гуманне ставлення до тварин.

У фільмі дуже вдало показано, як Темпл реагує на звукові та світлові подразники, на дотики людей, і як звичайні для інших людей речі викликають у жінки паніку і страх. Героїня часто зустрічає нерозуміння, висміювання і знущання. Проте ціною неймовірної праці над собою жінка соціалізується і знаходить своє місце в житті. І власним прикладом доводить, що аутизм – це не вирок, а особливість.

Фільм заслужено отримав багато нагород.

3. Мері і Макс (Mary and Max, 2009, Австралія)

Мері і Макс
Мері і Макс

Пластиліновий мультиплікаційний фільм, створений в обмеженій кольоровій гамі, припав до душі кіноманам, за що увійшов у різноманітні рейтинги і отримав нагороди. Заснований на реальних подіях, мультфільм не залишить байдужим: він водночас по-дитячому наївний і по-дорослому філософський.

Восьмирічна дівчинка Мері, яка зростає у неблагополучній сім’ї, не може знайти друзів, бо однолітки з неї кепкують, тому вона почувається самотньою. Живе у невеличкому тихенькому містечку в Австралії. Одного разу Мері надсилає листа на адресу, обрану випадково. Адресатом виявляється 44-річний товстун Макс, у якого синдром Аспергера. Він живе на іншому кінці світу – у шумному Нью-Йорку в США. Так зав’язується міцна дружба між двома людьми.

Милі листи, у яких щирі, наївні питання (наприклад, чи в Америці діти народжуються з пляшок кока-коли) і такі ж відповіді. Дуже чуттєвий мультфільм, який не залишить байдужим навіть найчерствіших.

4. Мене звати Кхан (My Name Is Khan, 2010, Індія)

Мене звати Кхан
Мене звати Кхан

Фільм про мусульманина з Індії, якого звати Різван Кхан. У нього синдром Аспергера (високоінтелектуальна форму аутизму). Він не любить жовтий колір і гучні звуки, сприймає все сказане буквально. Різван приїздить до Сан-Франциско, закохується і одружується там з дівчиною на ім’я Мандіра, незважаючи на заборону своєї родини.

Після трагедії 11 вересня 2001 року ставлення до мусульман у США різко погіршується – чи не у кожному з них починають підозрювати терориста. У сім’ї Кханів трапляється трагічна подія, після якої Мандіра проганяє Різвана. І він починає свою подорож через цілу країну для того, щоб зустріти Президента США і очистити своє добре ім’я.

Цей фільм знятий за всіма законами Голівуду (з гарними пейзажами, кольорами, вдалими ракурсами), хоч і не позбавлений індійського колориту і традиційної музики (хоч її тут небагато). Він про те, що творити добро так легко – варто просто наважитись, про біль від втрати близьких і про любов, яка перемагає ненависть. Про те, що не варто ставити штампи на людях, бо всі ми різні.

5. Надзвичайно голосно та вкрай близько (Extremely Loud & Incredibly Close, 2011, США)

Надзвичайно голосно та вкрай близько
Надзвичайно голосно та вкрай близько

Цей драматичний фільм, екранізація однойменного роману Джонатана Сафрана Фоера, також торкається подій 11 вересня. Саме у день терористичного акту, поряд із сотнями інших людей, у вежах-близнюках у Нью-Йорку гине батько Оскара – 9-річного хлопчика із синдромом Аспергера. Батько розумів сина краще від усіх і безумовно любив його. Він вигадував різноманітні ігри, головоломки і загадки для сина. Тож Оскар дуже важко переживає втрату.

Одного разу хлопець знаходить у батьківській кімнаті ключ, і вирушає на пошуки замка, до якого він підійде. Він понад усе прагне знайти відгадку останнього завдання, яке залишив йому батько. Для цього йому доводиться вийти із зони комфорту, шукати інформацію по всьому місті, самостійно відшукувати і спілкуватись із дуже різними людьми, які також мають власні переживання. Під час своїх пошуків хлопець багато переосмислює.

Головні ролі виконали Томас Горн, Макс фон Сюдов, Сандра Баллок і Том Генкс

6. Я Сем (I Am Sam, 2001, США)

Я Сем
Я Сем

Сем Доусон – дорослий чоловік з рівнем інтелекту дитини, у нього аутизм. Він працює у кафе. Внаслідок випадкового зв’язку з однією жінкою, в нього народжується здорова донька Люсі. Він докладає усіх зусиль, щоб виховувати її в добрі та любові, доки соціальні служби не забирають Люсі. Один з найкращих адвокатів, Рита Вільямс, погоджується захищати його інтереси у суді. Здається, що Сем змінює цей світ на краще: люди довкола нього стають добрішими, починають замислюватись над чимось важливішим…

Кінострічка приваблює вдалим акторським складом: Шон Пен, Мішель Пфайффер і миленька білява дівчинка Дакота Фаннінг. Цікавим є також факт, що друзів Сема зіграли троє реальних чоловіків з обмеженими можливостями.

Я би порадила подивитись цей фільм усім людям, в яких є діти. Після його перегляду просто неможливо не відчути вагу батьківської любові для дитини. Жодна найбільш кваліфікована, найдорожча в оплаті праці та з найкращими рекомендаціями нянечка, яка прочитає дитині сто і ще одну книжку про любов, про добро, про милосердя, про щирість, не навчить цим надзвичайно важливим цінностям дитину так, як це зроблять батьки власним прикладом, власною присутністю в повсякденних дитячих справах.

7. Адам (Adam, 2009, США)

Адам
Адам

Фільм розповідає історію хлопця із синдромом Аспергера, який намагається втиснути себе в рамки цього світу після смерті батька.

У 29-річного Адама (Г’ю Денсі) є проблеми із соціальною адаптацією, загальноприйнятим розумінням почуття гумору, реакцією на людські емоції. Саме тому навіть найменша неправда ранить його більше, ніж звільнення з роботи чи інші неприємності. Весь свій час Адам присвячує тому, що любить найбільше – космосу, який буквально заворожує його своєю красою і далечінню.

Адамові дуже бракує людини, яка могла б його вислухати і зрозуміти. І одного разу він зустрічає нову сусідку Бет (Роуз Бірн) – виховательку в дитсадку, яка пише дитячі книжечки. Між ними зав’язується дружба, а згодом виникає кохання. Проблема лише в тому, що вони проявляють це почуття по-різному...

Пристосуватися до життя – головне завдання кожної людини. І добре, коли поряд є той, хто завжди готовий допомогти. Зворушливий фільм про щирість, відвертість, розуміння, гнів, беззахисність… Після його перегляду залишається легкий присмак смутку.

8. Рай океану (2010, Китай)

Рай океану
Рай океану

Один з найважчих у моральному сенсі фільм у цьому списку. І, можливо, не всі подужають його переглянути. Але водночас і один з найбільш правдивих… У ньому йде мова про те, що, окрім батьків, дитина з аутизмом може бути більше нікому не потрібна в цьому світі. У кінострічці розглядається питання, яке з острахом ставлять собі усі батьки дітей з особливими потребами, хоч дехто сам собі в цьому не зізнається: «Що буде з моєю дитиною, коли мене не стане?..»

Сем Вонґ – батько вже фактично дорослого хлопця з аутизмом Дафо. Він дізнається, що невиліковно хворий і незабаром помре. Дружина давно загинула, тож про його сина нІкому буде подбати. Хлопець виявляється зовсім неадаптованим до самостійного життя. Більшість часу він воліє проводити, плаваючи поміж жителів океанаріуму, де працює його батько.

Сем починає шукати, проте чує лише відмови у місцях, куди він звертається по допомогу... А тим часом навчає свого сина найважливішим навичкам самообслуговування, проїзду в громадському транспорті, найпростішим правилам роботи, яку він зміг би виконувати. «Цей фільм присвячується звичайним героям, які зустрічаються серед наших батьків» – сказано у фільмі.

Цікаво, що Джет Лі (у фільмі – батько Дафо) – легендарний актор, майстер ушу, зіграв у нетрадиційному для себе жанрі і протягом фільму жодного разу не продемонстрував свої бойові навички.

9. Антон тут поряд (Антон тут рядом, 2012, Росія)

Антон тут поряд
Антон тут поряд

Аналогічна тема розкривається й у російському фільмі «Антон тут рядом». Тільки фільм цей – документальний, тобто про реального хлопця з аутизмом Антона (не актора), і в ньому показані печальні реалії життя особливих людей у пострадянських країнах.

Любов Аркус, кінознавець, редактор журналу (Вікіпедія підказує, що вона народилась у Львові (СРСР (О_о)) і є громадянкою України, але живе і працює в Росії) зацікавилась твором Антона Харитонова, а потім і його долею.

«Люди бывают добрые, весёлые, грустные, добрые, хорошие, благодарные, большие люди, маленькие… Бывают ещё люди без усов… Люди потерпят. Люди рисуют, пишут… Люди летают.» 

Рината, мати Антона, яка виховувала його сама після розлучення, помирає від раку. І Антон, який не адаптований до самостійного життя потрапляє до закладів, де не отримує належної підтримки. Аркус намагається відшукати для хлопця місце, де він міг би жити серед доброзичливих людей і відчувати любов і підтримку. Зрештою, їй вдається знайти таке місце.

Але все ж після перегляду не покидає сумне відчуття: якби Антоном не зацікавилась кінознавець, то що було б із ним сьогодні... А скільки таких, ким ніхто не зацікавився?

10. Слово на букву «А» (The A Word, 2016, Великобританія, серіал)

Слово на букву «А»
Слово на букву «А»

П’ятирічний хлопчик Джо крокує посередині шосе і підспівує пісеньки, які слухає в навушниках з плеєра. Дитина. Сама. Спокійнісінько посеред дороги. Так починається кожен його ранок і кожна серія цього незвичайного серіалу. Хлопчикові діагностують аутизм, проте його родина не може в це повірити.

Пол та Елісон, батьки хлопчика, сваряться, любляться, шукають компроміси, захищають права свого сина, зневірюються, але знаходять у собі сили, мають власні амбіції і плани, за які готові боротись. Ребекка, сестра Джо, підліток; вона швидко дорослішає зі всіма супутніми емоційними зривами і розчаруваннями, і відчуває себе невидимою у власній сім’ї.

Чим прекрасний цей серіал, то це тим, що хоч і все життя родини крутиться навколо Джо, проте кожен член сім’ї має ще свою роботу, плани, ідеї і, звісно, скелети у шафі. У ньому любов і ненависть, розчарування, зрада, сум і радість, безнадія і оптимізм.

Поки що вийшло 6 серій, обіцяють продовження, на яке чекатиму з нетерпінням. Дуже сучасний, зовсім не нудний, зі специфічним гумором. З живими емоціями і переживаннями, але без присмаку безнадійності і безвихідності.

*** 

Легко помітити, що фільми, у яких присутній аутизм, знімають у різноманітних країнах світу (Індія, Китай, Австралія, Великобританія, Росія...), не лише у Голівуді. І у багатьох з них знімаються найвідоміші актори світу. Отже, тему прагнуть озвучити, осмислити, пояснити звичайним пересічним людям і представникам влади, привернути увагу. Бо всі ми живемо на спільній планеті, де кожна людина – частинка роду людського. Кожен має знайти своє місце у цьому світі і може сподіватись на розуміння оточення.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-20 16:40 :15