середа, 7 червня, 2017, 14:48 Політика
Чим нижчий рівень рад, тим більше депутати цураються партій, – моніторинг

Чим нижчий рівень місцевих рад, тим менше там представників політичних партій, в тому числі й парламентських, і тим більше самовисуванців.

Про це сьогодні на прес-конференції у Львові повідомили аналітики Громадянської мережі «Опора», представляючи дослідження «Парламентські партії та виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?».

Як показали результати моніторингу, в усіх місцевих радах Львівської області понад 40% мандатів належить позапарламентським партіям. «Виборці у своєму ставленні до партій є цілком амбівалентними. Позиція, коли виборці підтримували одні партії на виборах до Верховної Ради й зовсім інші на виборах до місцевих рад, є типовою», – зазначив аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Неберикут.

<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>

Його колега Тарас Радь звернув увагу, що чим нижчий рівень рад, тим менше депутати хочуть асоціюватися з тими чи іншими політичними партіями. Це, зокрема, показали вибори до об’єднаних територіальних громад. «58% усіх депутатів там були самовисуванцями. Більше того, із 25 голів рад, 19 – самовисуванці і лише шестеро є представниками партій», – сказав Тарас Радь.

<nbsp;>

За словами Олександра Неберикута, у місцевих радах Львівщини немає однієї домінуючої партії, а тому процес прийняття рішень відбувається зазвичай в умовах ситуативних домовленостей.

У зв’язку з цим експерти проаналізували розподіл керівних посад у районних радах Львівщини. Найбільше керівних посад в районних радах обіймають представники БПП «Солідарність» – сумарно 14. Це закономірно враховуючи, що станом на 2015 р. президентська партія, як найчисельніша, брала участь у формуванні депутатської більшості практично у всіх районних радах області.

<nbsp;>

«Громадянська позиція» та Народний Рух України мають по п’ять керівних посад, хоча чисельно значно поступаються іншим політичним партіям. Це можна пояснити результатом їхньої активної співпраці з правлячою партією під час формування більшості. Саме через те, що інші три найчисельніші партії – ВО «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч» і ВО «Свобода» – не завжди були зручним партнером для коаліції та часто самі намагались сформувати більшість – в їхньому активі чотири і по три керівні посади відповідно. Радикальна партія має дві керівні посади, а ще п’ять партій, серед яких УКРОП, Українська галицька партія, Конгрес українських націоналістів, Християнсько-демократичний союз, Європейська партія України мають по одній керівній посаді. Таким чином структура розподілу керівних посад наочно демонструє, що реальний розклад сил у радах є результатом політичних домовленостей, коли фактична кількість отриманих голосів на виборах не завжди є вирішальною, констатують аналітики у своїй доповіді.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-22 21:30 :45