четвер, 25 травня, 2017, 13:54 блоги Суспільство
Заплати іншому
Тетяна Андрєєва
журналіст, редактор IA ZIK

Це був звичайнісінький вечір у Львові. Місто у післяробочі години зібрало мешканців купками на зупинках громадського транспорту, якого на всіх не вистачало.

На зупинці пригальмувало сімейне авто, й жінка за кермом попрохала поглянути, чи є пасажири з дрібними дітьми – вона пропонує підвезти їх, коли тим по дорозі. З малятком був один тато, тож і для мене у машині виявилося місце.

В салоні, окрім нас, пасажирів, і самої кермувальниці, троє хлопчаків, зазирають у кульки з іграшками, й видно, що вже ніяк не можуть дочекатися, як приїдуть додому: «Мамо, а як ми заховаємо подарунок, щоб Назарко не знайшов до дня народження?».

– О! У вас троє синів? – запитую.

– Шестеро, – відповідає жінка.

– І чотири сестрички, – повідомляють хлопці.

З’ясувалося, що вони – з будинку сімейного типу й згадала, що такий існує на Тракті Глинянському. Розбалакалися. Діти наввипередки розповідали про своє життя: чим вони займаються, яке хобі в кожного та як сваряться – щоб мама не чула) Та мама все чує та знає і вміє усіх помирити, бо вона у них найкраща. А ще про тварин, які у них живуть, й особливо про рудого кота, котрий вподобав телеоператора, що приїхав знімати про них «кіно», а кіт все терся об ноги й заважав працювати.

А ми тим часом застрягли в корку скаліченої ремонтами Личаківської, яка намагалася впоратись з потоком транспорту. Тягучка вгору, вервечка машин, а ще попереду імпровізована огорожа на місці, де ремонтники підлатали бруківку, що просіла. Водії вмикають поворотні вогні, намагаються об’їхати загороджене місце. Та не всі. Ось один мудрагелик проїхав прямісінько, знісши парканчик – висока посадка дорогої машини дозволяє це зробити, і байдуже на чужу працю, на те, що бетон, можливо, ще не застиг. Думаю, не тільки ми в цей час заговорили про те, що «вихованість не купиш», та варіюючи поміж авто, виїхав вперед байкер. Весь в обмундируванні, як супермен, він проїхав уперед, здавши вправо, зупинився, поставив на місце збиту огорожу, й осідлавши залізного коня, поїхав далі. Діти натішитися не могли.

А ми тим часом прибули на місце призначення. Порившись в сумочці, витягнула двадцятку – та такого наслухалася від водійки!

«Ви бачили фільм «Заплати іншому»?, – звернулася жінка до нас, пасажирів. – Так-от, заховайте свої гроші, а натомість зробіть добро комусь іншому». Ось так: бувають люди, а бувають людиська.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-12 22:02 :50