Новини » Політика 1 травня, 2017, 15:10
Представник Інституту національної пам’яті розповів, скільки триватиме декомунізація

У Німеччині денацифікація, яку можна порівнювати з нашою декомунізацією, тривала як мінімум 10-15 років. І тільки у середині 1960-х років, коли німців стали привозити на місця концтаборів і занурювати у злочини нацизму – тоді серед населення почалася справжня зміна сприйняття ідеології.

Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» (щобудня о 13:00 – 15:00 та 17:00 – 19:30) на телеканалі ZIK заявив Сергій Рябенко, юрист Інституту національної пам’яті.

Мета декомунізації була сформульована у 1996 і 2006 роках в двох резолюціях ПАРЄ. У них, за словами історика і юриста, йдеться про те, що це процес зміни свідомості населення у певній країні і ставлення до злочинів, подій, пов’язаних із історією певного тоталітарного режиму, зокрема комуністичного.

«Тому ми в Інституті національної пам’яті розглядаємо декомунізацію як процес зміни свідомості. І те, що сприймається суспільством як декомунізація, тобто зміна назв, усунення зримих маркерів тоталітарного режиму, це насправді тільки один зі складників процесу. Але він далеко не єдиний», – зауважив Сергій Рябенко.

Процес зміни свідомості, звичайно, не такий швидкий, як перейменування конкретної вулиці чи демонтаж пам’ятника. «Це тривалий процес, нам це не вдасться зробити за місяць чи рік, але він стартував і надалі треба працювати, щоб зміна свідомості відбулася», – наголосив юрист Інституту.

Зміна свідомості серед населення в Україні почалася ще до офіційного старту декомунізації. «Той факт, що РФ не вдалося втілити свій план у життя і захопити області півдня і сходу України, які вони вважають Новоросією, це і є результат того, що певна частина нашого молодого покоління, яке стало свідомим і подорослішало в часи незалежної України, значно менше сприймає радянські міфи і більше ототожнює себе саме з державою Україна. Це один із результатів того, що процес почався, але, без сумніву, над цим треба працювати далі», – переконаний пан Рябенко.

Сергій Рябенко зауважив, що вивчав процеси денацифікації у Німеччині, і порівнював із декомунізацією в Україні. «Багато спільного. По сприйняттю в суспільстві дуже парадоксальні цифри є – на початку денацифікації (це було рішення держав-переможців, німців про цей процес ніхто не запитував) протягом кількох років більшість німців у Західній Німеччині не сприймали цей процес. І аргументи були такі ж: «А от при Гітлері автобани десь будували». Якщо подивитись, як у Німеччині зараз сприймають результати денацифікації, то я не думаю, що якийсь політик там зараз заявить, що є гурток ветеранів, котрий хоче увічнити художника Гітлера, мовляв давайте на його честь назвемо вулицю. Я не думаю, що у такого політика є кар’єра у Німеччині, і що суспільство там його сприйме», – додає Сергій Рябенко.

Читайте також: Соціолог пояснив, кому вигідні комуністичні назви вулиць в Одесі.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
Top
2020-12-01 08:17 :28