Новини » Події 20 квітня, 2017, 7:23
Німецький правник розповів про можливості Києва у Міжнародному суді ООН
Засідання Міжнародного суду ООН в Гаазі. Фото: ZIK/EPA/JERRY LAMPEN
Засідання Міжнародного суду ООН в Гаазі. Фото: ZIK/EPA/JERRY LAMPEN

Міжнародний суд ООН частково задовольнив вимоги України до Росії. Буде реалізовано рішення щодо Криму і відхилені вимоги щодо Донбасу.

Міжнародний суд ООН у середу, 19 квітня, виніс проміжне рішення за позовом України проти Росії. Українська сторона вимагала ввести термінові заходи на час розгляду спору, щоб припинити порушення Москвою двох міжнародних конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Суд став на бік України щодо другої конвенції і прийняв тимчасове рішення у зв’язку з розглядом позову, яким зобов’язав Росію відмовитися від дій, що мають ознаки дискримінації кримських татар і українців у Криму.

Зокрема, суд зажадав скасувати заборону меджлісу і надати можливість отримувати освіту українською мовою. Вимоги України про припинення російського фінансування тероризму в Донбасі суд на даному етапі відхилив.

Прокоментувати таке рішення DW попросила Маттіаса Хартвіга (Matthias Hartwig) – експерта по міжнародному праву з гейдельберзького інституту імені Макса Планка.

Суд в Гаазі задовольнив вимоги України вжити невідкладних заходів щодо захисту кримських татар та етнічних українців в Криму від дискримінації. Що це означає на практиці?

Я хочу зауважити, що суд поки не приймав рішення про те, чи порушується в Криму Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Оцінка в цьому питанні буде надана пізніше, коли буде виноситися остаточне рішення за позовом. Суд на даному етапі встановив, що права відповідних груп ставляться під сумнів, є ознаки того, що вони можуть порушуватися. Тому і було прийнято це рішення про тимчасові заходи, щоб запобігти можливе подальше порушення прав і забезпечити право кримських татар на власні представницькі органи, в тому числі меджліс, а також право на навчання українською мовою.

Кримські татари, ймовірно, будуть ради рішенням суду в Гаазі. Але чи можна бути впевненим, що Росія виконає його відносно меджлісу?

Рішення про тимчасові заходи, прийняте Міжнародним судом у Гаазі, є обов’язковим до виконання. Росія, будучи учасницею відповідних конвенцій, зобов’язана виконувати це рішення. Російська Федерація повинна скасувати заборону меджлісу і дати кримським татарам можливість мати власні представницькі органи.

І Ви вважаєте, що Росія тепер відновить меджліс?

Контролювати виконання рішень Міжнародного суду має Рада Безпеки ООН.

Однак Росія має право вето в Радбезі. Хіба вона буде змушувати себе робити що-небудь?

Якщо Росія заблокує відповідні рішення Ради Безпеки, не буде, відповідно, і виконання. Думаю, так і буде. Але я сподіваюся, що у Росії достатньо розуму, щоб виконати обов’язкове правове рішення. Адже якщо, врешті-решт, суд прийме рішення не на користь України, тоді Росія, зі свого боку, зможе вимагати його виконання. Було б нерозумно не виконати таке досить м’яке рішення суду.

Є інші шляхи змусити Росію виконувати це рішення, якщо вона не захоче цього робити?

Чогось на кшталт виконавчої служби у Міжнародного суду ООН немає. Тому, якщо країна-член Ради Безпеки ООН буде блокувати резолюції на виконання рішення, то з цим, на жаль, особливо нічого не поробиш.

Спірне питання про фінансування тероризму

В Україні багато розчаровані рішенням Міжнародного суду, який не став вводити тимчасові заходи по Донбасу. Україна покладає на Росію відповідальність, у тому числі, за втрати серед цивільного населення в зоні конфлікту. Як Ви оцінюєте це рішення?

Суд постановив, що вимоги по застосуванню у цій справі Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму не виконані. Тут мова йде, насамперед, про те, збиралися кошти з метою здійснення терористичних актів. Це складне юридичне питання. Я насмілюся припустити, що в цьому питанні можна було б прийти і до іншого висновку.

Суддя Ронні Абрахам, оголошуючи рішення, у вступному слові згадав про збитий літак «Малайзійських авіаліній» над Донбасом, на борту якого загинули 298 пасажирів і членів екіпажу. Отже, якщо керуватися логікою суду про наявність намірів, то зенітно-ракетний комплекс, яким був збитий літак, який повинен був бути переведений до Донбасу саме з метою збити цивільний літак?

Хочу підкреслити, що в конвенції, на яку посилається Україна, мова йде про фінансування тероризму. Йдеться про зобов’язання держав запобігти фінансовим потокам в підтримку терористичних організацій. Конвенція спрямована, насамперед, на те, щоб перекрити фінансування приватними коштами, скажімо, «Аль-Каїди». Саме це було першочерговою метою цієї конвенції. Питання того, чи займаються тероризмом самі держави, тут не стоїть. Однак важливий той факт, що суд визнав власну юрисдикцію у цьому питанні і тим самим допустив можливість застосування цієї конвенції за тих обставин, на які вказала Україна. Суд на даному етапі не побачив достатніх доказів існування мети здійснення терактів проти мирного населення. Однак рішення неостаточне, і не можна виключати, що воно в підсумку буде іншим.

Розгляд справи по суті, як очікується, затягнеться на роки. Якщо за цей час з’являться незаперечні докази того, що MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом, доставленим з Росії, це може вплинути на остаточне рішення?

Якщо вдасться довести, що це підпадає під дію конвенції, то так.

Невже щоб застосувати цю конвенцію, треба довести, що «Бук» був куплений бойовиками на гроші, зібрані приватними особами, на що Росія закривала очі?

Так, у Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму мова йде не про постачання зброї, а про фінансування тероризму. Щоб застосувати конвенцію у разі надання зброї чи інших засобів, потрібна дуже широка інтерпретація цього правового акта. У конвенції йдеться, насамперед, про те, щоб терористи, скажімо, не використовували банківські рахунки або чеки, щоб фінансувати свою діяльність.

Тобто, в даному випадку надавати зенітно-ракетний комплекс – це не порушення конвенції?

В принципі, держави можуть фінансувати тероризм, надаючи зброю. Цього, до речі, не заперечує і російська сторона. Однак навіть якщо держава сама здійснює теракт, вона не підпадає під зазначену конвенцію. Державний тероризм нею не охоплений.

Ви згадали «Аль-Каїду» як приклад терористичної організації. Але в даному випадку ми маємо справу з незаконними збройними формуваннями. Хтось називає їх бойовиками, хтось- сепаратистами, хтось – терористами, а хтось – ополченцями. США і ЄС не визнали «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями. Наскільки це може зіграти роль при оцінці конфлікту в Донбасі, з точки зору Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму?

Це буде враховуватися. Російська сторона в суді саме на це і робить ставку, називаючи конфлікт внутрішнім. Судді беруть до уваги, зокрема, як конфлікт оцінюють треті країни. Україна називає бійців незаконних збройних формувань терористами і говорить про антитерористичну операцію. Однак тут є проблема. Якщо говорити про реалізацію мінських угод, то вони передбачають амністію для цих людей. До речі, в міжнародному праві немає чіткого визначення терміна «терорист».

Отже, посилання української сторони в Міжнародному суді на цю конвенцію була свідомо ризикованою стратегією?

Звичайно, не можна було говорити про те, що Україна може бути впевнена в перемозі. Але логічно і розумно, з точки зору української сторони, пробувати довести свою позицію в суді. Рішення неостаточне, і рано говорити про успіх або провал.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-20 18:00 :57