Новини » Політика 3 лютого, 2017, 14:29
Як партії піаряться за кошт держави і чому їм за це нічого не буде
Верховна Рада України. Фото: УНІАН
Верховна Рада України. Фото: УНІАН

Державне фінансування партій, яке було запроваджене в Україні минулого року, мало допомогти їм ставати незалежними від олігархів і дати додаткові можливості для якісного розвитку місцевих осередків. Однак, як показали вже перші звіти, партії почали використовувати ці кошти на самопіар. Тобто українським громадянам тепер промивають мізки рекламою на ТБ за їхні ж бюджетні гроші – а йдеться про сотні мільйонів гривень. Чи можливо змінити цю ситуацію – з’ясовувала інформагенція ZIK.

Які партії мають право на державне фінансування?

Державне фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до внесених змін до Закону України «Про політичні партії в Україні», розпочалося з третього кварталу 2016 року.

Варто зазначити, що ідея виділяти партіям кошти з державного бюджету досі не сприймається однозначно в українському суспільстві, хоча така практика існує у багатьох країнах на Заході і має на меті забезпечити незалежність політичних сил від великих «грошових мішків», а також допомогти розвивати місцеві осередки. Переконувати у доцільності такого рішення в Україні допомагає, зокрема, Рада Європи.

 

 

Отож, які політичні партії мають право на державне фінансування?

Щоб його отримати, партії повинні бути представлені у Верховній Раді поточного скликання або на наступних парламентських виборах отримати не менше як 2% голосів виборців.

При цьому партії мусять подавати щоквартальні звіти про використання цих коштів, проводити щорічний зовнішній і внутрішній фінансовий аудит.

Рішення про надання державного фінансування приймає Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Це ж агентство разом із ЦВК і Рахунковою палатою здійснює контроль за використанням цих коштів.

 

 

По 14 грн з кожного громадянина

У державному бюджеті на 2016 рік було передбачено 391 млн грн на підтримку статутної діяльності політичних партій. Це приблизно 14 грн з кожного громадянина України. Однак з огляду на те, що фінансування відбувалось лише у другому півріччі, фактично на це пішло лише близько половини цієї суми.

За III і IV квартали минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції всього надало політичним партіям 167 млн 647 тис. 625 грн. За даними НАЗК, кошти отримали п’ять із шести політичних партій, представлених у Верховній Раді України:

  • «Народний фронт» – 50 млн 272 тис. грн
  • «Блок Петра Порошенка» – 49 млн 543 тис. грн
  • «Самопоміч» – 24 млн 923 тис. грн
  • Радикальна партія Олега Ляшка – 16 млн 907 тис. грн
  • ВО «Батьківщина» – 6 млн 448 тис. 475 грн.

Окрім того, партія «Самопоміч» отримала додаткове фінансування за гендерним показником у своїх списках у сумі 19,5 млн гривень. Варто також зазначити, що «Опозиційний блок» від державного фінансування показово відмовився.

На фінансування партій у поточному 2017 році з держбюджету виділено більше як 398 млн грн. НАЗК уже розподілило ці кошти між політичними партіями:

  • «Народному фронту» – 113 млн 753,5 тис. грн
  • «Блоку Петра Порошенка» – 112 млн 103,6 тис. грн
  • Об’єднанню «Самопоміч» – 56 млн 394,56 тис. грн
  • «Радикальній партії Олега Ляшка» – 38 млн 257,9 тис. грн
  • «Опозиційному блоку» – 48 млн 467,7 тис. грн
  • ВО «Батьківщина» – 29 млн 182,2 тис. грн

За останніми даними, фінансування у І кварталі цього року ще не надано лише «Опозиційному блоку». «Наразі позиція політпартії вимагає узгодження, адже партія не надала відповідної заяви про відмову від фінансування, але й не виявила бажання отримати державне фінансування», – зазначається у повідомленні НАЗК.

Кожна друга гривня – на рекламу

Тим часом зараз з’явилося дуже багато питань стосовно того, як були використані кошти за 2016 рік. Уже перші звіти від партій свідчать про те, що політичні сили пішли найлегшим і найцинічнішим шляхом – замість розвитку своїх осередків вони використали гроші платників податків на саморекламу.

На цьому першою спалилася партія «Самопоміч», оскільки саме вона перша оприлюднила відповідний звіт.

Як випливає з документу, кожну другу гривню з держбюджету «Самопоміч» витратила на рекламу. Із 42,6 млн грн на використання ЗМІ було спрямовано 22,7 млн грн. Ще 5,2 млн грн пішло на виготовлення інформаційних матеріалів (відеоролики, поліграфія) для поширення у ЗМІ. Більшу частину рекламних коштів було витрачено на газету «Самопоміч» – 17,6 млн грн. Ще 5,1 млн пішло на «висвітлення позиції партії в інших ЗМІ» (із них 2,7 млн грн – на телерекламу).

Остаточні висновки щодо використання коштів іншими політичними силами можна буде зробити після 9 лютого, коли всі вони мають подати свої звіти до НАЗК. Окрім даних щодо «Самопомочі», поки що лише у Радикальній партії Олега Ляшка публічно визнали, що кошти, виділені їм в межах бюджетного фінансування, були витрачені в тому числі на політичну рекламу.

Однак у Комітеті виборців України підозрюють, що цим грішили й інші партії.

«Швидше за все, в рамках державного фіксування витрачала кошти на рекламу і політична партія «Народний Фронт», але поки що підтвердження цієї інформації немає. Щодо Блоку Петра Порошенка і партії «Батьківщина» відсутня будь-яка інформація. Тобто ми відстежуємо інформацію по всіх політичних силах», – зазначає генеральний директор КВУ Олексій Кошель.

Водночас у КВУ наголошують, що формально партії нічого не порушили, адже чинний на сьогодні закон не регламентує чітко, на що можна, а на що ні витрачати бюджетне фінансування. Тобто проблема в недосконалому законодавстві – теоретично партії можуть витратити навіть 100% цих коштів на телевізійні ролики або ж на такі кампанії, які в період виборів сприймаються як підкуп виборців – скажімо, підвезення виборців до виборчих дільниць і тому подібне. Тому тут, скоріше, можна робити висновок про рівень політичної культури і відповідальності тих чи інших політичних сил.

«Якщо проаналізувати стан місцевих осередків політичних партій, то лише 13% із них мають відкриті рахунки в банках. Тобто майже 90% осередків існують лише формально. Вони не проводять будь-якої фінансово-господарської діяльності. І іншими словами, це мертві структури. І тому партії пішли шляхом найменшого опору. Найпростіше, куди можна витратити кошти – це на телевізійну рекламу. Ще однією причиною ситуації, яка склалася з використанням бюджетних грошей, можна назвати те, що партії звикли проводити свою діяльність у форматі комерційних структур. І на превеликий жаль, зараз реклама політичних партій мало чим відрізняється від реклами, скажімо, алкогольних напоїв або послуг дозвілля», – зазначає Олексій Кошель.

Як можна змінити ситуацію?

Вирішити цю проблему пропонують за допомогою зміни законодавства. Відповідний законопроект, який має чітко врегулювати, на що партії можуть використовувати бюджетне фінансування, розробив Комітет виборців спільно з групою народних депутатів.

«Ми переконані, що ці кошти повинні пропорційно розподілятися між центральним апаратом і регіональними структурами, щоб посилити регіональні осередки і перебудувати партії з формату «київських клубів» у горизонтальні мережі. Обов’язково партії мають витрачати кошти на створення і діяльність своїх аналітичних та експертних центрів. Це те, що дозволить зробити партії сильнішими, покращити якість їхньої законодавчої роботи, проектів рішень місцевих органів влади і так далі.

Також законопроектом пропонується заборонити витрачати ці кошти на політичну рекламу. Державне фінансування потрібне для того, щоб зробити партії незалежними від головних фінансово-промислових груп. Тобто це реальна деолігархізація політичних партій. І по-друге, це кошти на розвиток. А використовувати їх на політичну рекламу – це викидання грошей на вітер. Це такий самий нонсенс, як фарбування трави у радянській армії, коли змінюється колір, але не змінюється сама суть», – наголошує голова КВУ.

Відповідний законопроект планують внести до парламенту вже наступного тижня. Утім, чи проголосують парламентські фракції за таке обмеження можливостей, які дає їм бюджетне фінансування, – питання залишається відкритим.

Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

 

Довідка.

Відповідно до статті 172 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі – Закон) щорічний обсяг державного фінансування статутної діяльності політичних партій становить:

(1218 х 0,02) х 16 052 228 = 391 032 200 грн, де:

• 1218 грн – мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня 2015 року Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік»;

• 0,02 – коефіцієнт, визначений у Законі;

• 16052228 – загальна кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-20 05:52 :33